Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 листопада 2020 р. Справа№200/6501/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., за участі секретаря судового засідання Гуменної В.П., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що згідно з вимогами чинного законодавства при звільненні військовослужбовця особиста справа повинна бути належним чином перевірена, оформлена та надіслана у військовий комісаріат за місцем проживання військовослужбовця. Разом з тим, починаючи з дати звільнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та на момент його звернення до суду з вказаним позовом особова справа відповідачем до військового комісаріату м. Краматорськ не передана. З огляду на наведене, позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає в ненаданні до ІНФОРМАЦІЯ_2 сформованої особової справи військовослужбовця ОСОБА_1 , а також зобов'язати відповідача надіслати до ІНФОРМАЦІЯ_2 сформовану особову справу військовослужбовця ОСОБА_1 .
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник Військової частини НОМЕР_1 заперечував проти задоволення позовних вимог. Так, позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає ненаданні до ІНФОРМАЦІЯ_2 його сформованої особової справи. Однак, військова частина не відмовляє ОСОБА_1 щодо направлення його особової справи до комісаріату, а приймає всі дії для оперативного і вірного перерахунку вислуги років позивачу та формує і направляє особову справу відповідно до законодавства України, тому, на думку відповідача, відсутній публічно-правовий спір, на який посилається ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 у своїй позовній заяві.
Так, як вказує відповідач, позивач дійсно проходив військову службу за контрактом з 04.09.2008 року по 19.09.2018 року у військовій частині НОМЕР_2 , яка являється структурним підрозділом військової частини НОМЕР_1 у м. Луганськ. Особові справи зберігаються у кадрових органів. Даний кадровий орган знаходиться у військовій частині НОМЕР_1 , яка знаходилась у м. Донецьк. Проте після початку АТО була здійснена евакуація частини з м. Донецьк до м. Золотоноша. Тому справи відновлювались у військовій частині НОМЕР_1 уже в місті Золотоноша. Особова справа позивача була відновлена на підставі послужної картки форми 39, завірена начальником кадрового Центру ПС ЗСУ. Під час відновлення справи позивачем не було надано відповідних документів, які підтверджують факт проходження служби в інших військових частинах та військових формуваннях. Тому відповідач здійснив підрахунок відповідно до наданих документів та інформації, яка була наявна, та після звільнення позивача з військової служби його особова справа була направлена до Краматорського міського військового комісаріату за місцем проживання позивача.
Також відповідач зазначає, що 04.03.2020 року особова справа позивача надійшла до нього з листом про її доопрацювання і перерахунок вислуги років. Для цього відповідачем були здійснені заходи щодо знаходження недостатніх документів. Та 28.07.2020 року за вих.№ 33/78/дск військова частина НОМЕР_1 направила особову справу позивача до кадрових органів за підпорядкованістю для підготовки її до проведення розрахунку вислуги років військової служби позивача. Після підрахунку дана особова справа буде направлена до Краматорського міського військового комісаріату за місцем проживання позивача.
Враховуючи вищенаведене, відповідач вважає, що у даному випадку відсутня бездіяльність з його сторони, тому просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14.07.2020 року суд прийняв до розгляду позовну заяву. Розгляд адміністративної справи № 200/6501/20-а суд визначив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
08.09.2020 року суд виніс ухвалу, якою витребував у відповідача належним чином засвідчені копії письмових доказів, які спростовують або підтверджують позовні вимоги ОСОБА_1 . Витребував у ОСОБА_1 копію витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо його реєстрації місця проживання. Розгляд адміністративної справи визначив проводити за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 10 год 30 хв 07.10.2020 року. Продовжив строк підготовчого провадження по адміністративній справі, - на тридцять днів з ініціативи суду.
Ухвалою від 07.10.2020 року суд закрив підготовче провадження по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії. Призначив судовий розгляд по суті на 12 год 30 хв 04.11.2020 року.
На судове засідання сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не з'явились.
Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , проходив службу за контрактом з 04.09.2008 року по 19.09.2018 року у військовій частині НОМЕР_2 у м. Луганськ. Після початку АТО була здійснена евакуація частини з м. Луганськ до м. Золотоноша Черкаської області. Про вказане свідчать копії військового квитка позивача серії НОМЕР_3 (а.с.9-13).
Як вбачається з витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.09.2018 року № 208 (а.с.8), наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 18.09.2018 року № 22-РС прапорщика ОСОБА_1 , техніка військової частини НОМЕР_2 звільнено з військової служби у відставку за підпунктом «б» (за станом здоров'я) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
02.10.2018 року, згідно супровідного листа відповідача № 32/160/док, особова справа позивача була направлена до Краматорського міського військового комісаріату (а.с.62).
Разом з тим, судом встановлено, що 04.03.2020 року особова справа ОСОБА_2 повернута до Військової частини НОМЕР_1 листом кадрового центру Повітряних сил Збройних сил України від 24.02.2020 року № 350/160/293/дш для доопрацювання даної справи і здійснення підрахунку вислуги років (а.с.26-27).
Відповідачем 11.03.2020 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 та до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України були направлені запити для отримання військового квитка позивача, щоб дізнатися де останній проходив військову службу за весь період служби.
На адресу відповідача 14.05.2020 року та 07.07.2020 року відповідно надійшли відповіді на вказані запити з додатками, а саме копіями військового квитка ОСОБА_2 та архівної довідки із витягами з наказу, які підтверджують факт проходження військової служби позивачем (а.с.28-30).
28.07.2020 року військова частини НОМЕР_1 направила особову справу ОСОБА_2 до кадрових органів за підпорядкованістю для підготовки їх до проведення розрахунку вислуги років військової служби (а.с.31).
ОСОБА_2 неодноразово звертався до військової частини НОМЕР_1 та урядової гарячої лінії з листами щодо надання інформації відносно направлення його особової справи до Краматорського міського військового комісаріату.
На вказані звернення були надані відповіді (листи від 26.12.2019 року № 350/160/3/3914, від 05.04.2019 року № 30/1670, від 10.03.2019 року № 350/160/3/948, від 11.03.2020 року № 31/281, від 11.06.2020 року № 31/573), з яких вбачається, що у зв'язку з тим, що в особистій справі ОСОБА_2 при звільненні були допущені помилки, відповідачем вживаються заходи щодо виправлення помилок, тому справа до військового комісаріату до цього часу не передана (а.с.3-7).
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не направлення його особової справи, ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232).
Згідно з частиною першою статті 2 цього Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Приписами ч.2 ст. 26 Закону № 2232 визначено, що військовослужбовці строкової військової служби звільняються із служби, зокрема, за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби.
Проходження військової служби здійснюється:
- громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом;
-іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Ведення особових справ військовослужбовців військових прокуратур здійснюється відповідно до Інструкції з організації обліку особового складу Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України 26.05.2014 року № 333, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.06.2014 року за № 611/25388 (далі також - Інструкція №333).
Згідно з пунктом 3.15 розділу 3 Інструкції № 333 перші примірники особових справ офіцерів, осіб рядового, сержантського і старшинського складу перед звільненням із військової служби направляються до кадрових органів за підпорядкованістю для підготовки їх до проведення розрахунку вислуги років військової служби.
За рішенням начальників кадрових органів для розрахунку вислуги років військової служби офіцера використовується другий примірник особової справи.
Перед відправленням особових справ до фінансових органів усі періоди військової служби у рядках 8, 9 послужного списку повинні бути ретельно перевірені та звірені з відомостями автобіографій, атестаційних та додаткових документів, підтверджені наказами або відповідними документами.
Усі оригінали документів та їх копії обов'язково підшиваються до особової справи.
У рядку 9, у відомостях про службу на посадах, які входять до складу льотного екіпажу, вказується про виконання встановлених норм нальоту годин.
Після уточнення та підтвердження відомостей про проходження військової служби записи в рядках 8 та 9 послужного списку засвідчуються підписом начальника кадрового органу та гербовою печаткою.
Після складення фінансовим органом розрахунку вислуги років військовослужбовця на пенсію особові справи з розрахунком повертаються до військових частин за місцем служби.
Перед звільненням із військової служби військовослужбовець повинен бути ознайомлений із записами в послужному списку та з розрахунком вислуги років військовослужбовця на пенсію.
Після видання наказу по особовому складу про звільнення військовослужбовця в рядок 8 записуються формулювання наказу про звільнення, у тому числі за якою статтею Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", про право носіння військової форми одягу (якщо це було вказано в наказі про звільнення), вислугу років у календарному та пільговому обчисленнях, військовий комісаріат, куди підлягає направленню для постановки на військовий облік, вид заохочення, номер і дата наказу по стройовій частині про виключення зі списків особового складу частини. У цьому самому рядку зазначається, на яких посадах можна використовувати військовослужбовця в особливий період. У послужних списках других примірників особових справ офіцерів зазначаються номери військово-облікових спеціальностей, за якими доцільно їх обліковувати в запасі. До перших примірників особових справ військовослужбовців, звільнених із правом на пенсійне забезпечення, залучаються: розрахунок вислуги років (страховий стаж) військовослужбовця на пенсію, свідоцтва про хворобу, витяги з наказів по особовому складу про звільнення та виключення зі списків військової частини та всіх видів забезпечення.
У приписах (відпускних квитках) офіцерів, осіб рядового, сержантського і старшинського складу, звільнених з військової служби, зазначається, коли і в який військовий комісаріат вислано їхні особові справи або куди вони будуть вислані.
Відповідно до пункту 9.4. глави 9 розділу ІІ Інструкції № 333 ведення особових справ військовослужбовців (своєчасне поповнення необхідними матеріалами, документами, фотокартками та іншими даними), які характеризують їх, уточнення записів, що містяться в них, звірка з першими примірниками, а також контроль за своєчасним пересиланням особових справ покладаються на офіцерів кадрових органів, які займаються вивченням і добором кадрів відповідного напряму.
Підшивка документів, облік, зберігання і пересилка особових справ, ведення послужних картотек, контроль за своєчасним отриманням і висилкою послужних карток покладаються на осіб, які займаються обліком особового складу.
Згідно з абзацами 1, 4, 5 пункту 1.6 глави 1 розділу IV Інструкції № 333 пересилка документів персонального обліку ведеться тільки із супровідними листами із зазначенням причин пересилки в установлені строки: із кадрових органів - не пізніше семи днів після одержання наказу (витягу з наказу) про нове призначення (звільнення, виключення зі списків).
З матеріалів справи судом встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 18.09.2018 року № 22-РС позивача було звільнено з військової служби у відставку за пп. "б" (за станом здоров'я) п.2 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", та направлено на військовий облік до Краматорського РВК Донецької області.
З аналізу вищевказаних норм законодавства слід дійти висновку, що військовою частиною НОМЕР_1 у семиденний строк після отримання наказу командира військової частини мало б бути підготовлено та направлено до Краматорського РВК Донецької області один примірник особової справи ОСОБА_2 з метою взяття останнього на військовий облік.
Матеріалами справи підтверджено, що справа позивача була направлена до Краматорського РВК Донецької області.
Судом встановлено, що особова справа позивача була оформлена та надіслана до Краматорського РВК Донецької області 02.10.2018 року, проте з допущеними відповідальною особою кадрового органу військової частини НОМЕР_1 порушеннями. Однак в контексті даної справи, не є спірним питанням та не входить до предмету доказування дії відповідальної особи щодо обчислення вислуги років.
Також судом встановлено, що 04.03.2020 року особова справа ОСОБА_2 знову надійшла до Військової частини НОМЕР_1 з листом від 24.02.2020 року №350/160/293/дш для доопрацювання даної справи і здійснення підрахунку вислуги років (а.с.26-27).
Суд зауважує, що матеріалами справи підтверджено, що відповідачем вживаються всі заходи щодо оформлення особової справи позивача належним чином з метою оперативного і вірного перерахунку вислуги років позивачу, відповідно до законодавства України.
Такі дії відповідача не порушують конституційні права на отримання медичної допомоги, належне соціальне забезпечення, вільний вибір роду занять, свободу пересування, а також не обмежує позивача в задоволенні інших життєвих потреб, оскільки спрямовані на правильний підрахунок військового стажу ОСОБА_1 та вірного оформлення його особової справи.
Враховуючи встановлені судом обставини, проаналізувавши норми законодавства України, суд дійшов висновку, що Військовою частиною НОМЕР_1 не допущено протиправну бездіяльність в частині не пересилання особової справи звільненого з військової служби у запас ОСОБА_2 до Краматорського РВК Донецької області.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Щодо позовної вимоги в частині зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень надіслати до ІНФОРМАЦІЯ_2 сформовану особову справу військовослужбовця ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
Судом встановлено обов'язок відповідача надіслати особову справу ОСОБА_2 , проте після вірного оформлення його послужного списку та особової справи.
Проте під час розгляду цієї справи судом не встановлено, а позивачем не доведено, що відповідач ухиляється від вчинення зазначених дій.
У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України позовна вимога про зобов'язання вчинити певні дії є наслідком та підлягає задоволенню судом у разі встановлення під час розгляду справу протиправної бездіяльності з боку суб'єкта владних повноважень.
Отже, суд дійшов висновку про передчасність вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень надіслати до ІНФОРМАЦІЯ_2 сформовану особову справу військовослужбовця ОСОБА_1 .
Отже, позовна вимога в цій частині також не підлягає задоволенню.
З огляду на зазначене вище, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову в повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що ОСОБА_2 є учасником бойових дій та на цій підставі звільнений від сплати судового збору.
З огляду на наведене, у суду відсутні підстави для розподілу судового збору.
Згідно з ч. 3 ст. 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити в повному обсязі.
Повний текст рішення складено та підписано 16.11.2020 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Голуб