про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
16 листопада 2020 р. Справа № 120/6702/20-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк Михайло Васильович, отримавши на розгляд матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
12.11.2020 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу. Водночас, вказані положення поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Згідно п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог та особу, яка має відповідати за такими вимогами.
Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову).
Суд зазначає, що обов'язок по формулюванню змісту позовних вимог (прохальної частини позову), а також викладу точних обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні основної, додаткової відпустки як учаснику бойових дій та всіх інших передбачених контрактом та діючим законодавством України виплат (грошове забезпечення, матеріальну, грошову допомогу, премії, надбавки, винагороди, компенсації відпусток, інші соціальні виплати, тощо) з урахуванням індексації та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 13.07.2017 року по 13.01.2019 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби, а також зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату відповідних виплат.
Однак, обґрунтування змісту заявлених вимог фактично стосується лише обставин, які пов'язані із бездіяльністю відповідача щодо не нарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки позивачу, як учаснику бойових дій.
В даному випадку, позивач у змісті своїх позовних вимог об'єднав усі обставини, які, на його думку, є чи можуть бути спірними, проте не навів щодо них як обґрунтування так і підтвердження таких обставин відповідними доказами.
Тобто, в межах заявлених вимог цілком логічно прослідковується бажання позивача оскаржити бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій.
В той же час інші питання, що стосується обставин здійснення відповідачем виплат грошового забезпечення, матеріальної, грошової допомоги, премій, надбавок, інших соціальних виплат, індексації грошового забезпечення, середнього заробітку за час затримки розрахунку, мало того що є відмінними від тих обґрунтувань, які містить позовна заява, та й стосуються інших фактів та юридичних підстав, які можуть бути предметом окремих позовів. Позовні вимоги в цій частині є абстрактними, необґрунтованими, без зазначення конкретної правової підстави для їх заявлення.
Тобто, в даному випадку викладений позивачем зміст позовних вимог не відповідає фактичним обставинам, якими такі позовні вимоги обґрунтовуються.
З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне запропонувати позивачу конкретизувати (уточнити) зміст позовних вимог з урахуванням тих юридичних фактів, якими такі вимоги обґрунтовуються. Тобто, якщо позивач в межах даного позову оскаржує бездіяльність відповідача лише щодо не нарахування та не виплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, то позовні вимоги необхідно сформувати саме щодо таких обставин.
В іншому ж випадку позивачу необхідно врахувати, що об'єднання в одній позовній вимозі обставин, які стосуються різних юридичних фактів та підстав, за наявності яких позивач вважає існування порушень своїх прав чи інтересів, не буде сприяти виконанню завдань адміністративного судочинства, та в цьому разі позов має містити щодо окремої вимоги зазначення та обґрунтування окремої правової підстави, а саме - зазначення законодавчих актів, норми яких порушено відповідачем, із зазначенням доказів, які підтверджують такі обставини. При цьому, такі вимоги ( щодо обставин невиплати інших складових грошового забезпечення, інших соціальних виплат, індексації, середнього заробітку, тощо) є доцільним розглядати в окремих судових провадженнях, позаяк вони стосуються правовідносин, що обумовлюються різними обставинами а врегульовані різними правовими актами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого позову вимогам закону, позовну заяву ОСОБА_1 належить залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви у спосіб подання до суду позовної заяви, оформленої з урахуванням вищезазначених вимог з конкретизованим змістом позовних вимог, викладеним у відповідності до обставин, якими такі вимоги обґрунтовуються (з наданням копій такої заяви з доданими документами - для направлення відповідачу).
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 172, 256, 293 КАС України -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Встановити позивачеві 5-ти денний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали суду.
3. Копію ухвали направити на адресу позивача.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Слободонюк Михайло Васильович