про залишення позовної заяви без руху
16 листопада 2020 року м. Чернігівсправа № 927/559/19
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фесюри М.В., розглянувши матеріали справи
за позовом:Заступника керівника Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області, вул. Овдіївська, 2, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, в інтересах держави,
в особі позивачів:
1.Макіївської сільської ради Носівського району Чернігівської області, вул. Центральна, 27, с. Макіївка, Носівський район, Чернігівська область, 17152
2. Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, пр-т Миру, 14, м. Чернігів, 14000
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Могильного Петра Миколайовича, АДРЕСА_1
про стягнення 11067, 31 грн
Заступник керівника Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом в інтересах держави в особі позивачів - Макіївської сільської ради Носівського району Чернігівської області та Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області до Фізичної особи-підприємця Могильного Петра Миколайовича про стягнення 11067, 31 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані заподіянням відповідачем шкоди внаслідок самовільного зайняття ним земельної ділянки площею 10,0000 га, розташованої в адміністративних межах Макіївської сільської ради Носівського району Чернігівської області.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.07.2019 позовну заяву №317вих-19 від 27.06.2019 і додані до неї документи повернуто на підставі п. 4 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з недоведеністю прокурором підстав для звернення до суду із даним позовом в інтересах позивачів та представництва інтересів держави у спірних правовідносинах.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.20 ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 09.07.19 у справі № 927/559/19 апеляційну скаргу заступника керівника Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області задоволено, ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 09.07.2019 у справі № 927/559/19 скасовано, матеріали справи №927/559/19 направлено на розгляд до Господарського суду Чернігівської області.
Скасовуючи ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 09.07.19 у справі № 927/559/19, суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції передчасно прийшов до висновку, що у прокурора відсутні законні підстави на звернення з цим позовом до суду в інтересах держави в особі Макіївської сільської ради Носівського району Чернігівської області та Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, оскільки вони зроблені без належного дослідження обставин дотримання прокурором порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", дослідження порушення інтересів держави, а також наявності або відсутності бездіяльності цього органу протягом розумного строку після отримання такого звернення, що може слугувати достатнім аргументом для підтвердження виключних підстав для представництва прокурора в інтересах держави в особі цього органу, та не застосував положення про залишення позовної заяви без руху, передбачені ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
При новому розгляді справи суду слід врахувати правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, від 06.08.20 №912/2529/18 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №916/2052/19.
Справу №927/559/20 направлено до Господарського суду Чернігівської області зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі з дотриманням порядку, визначеного у постанові апеляційної інстанції.
Згідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.20, справу №927/559/19 передано на розгляд судді Фесюрі М.В.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2)необхідність їх захисту, 3)визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4)орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої).
Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої ч.ч. 3 та 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з'ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень ст.ст. 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.
При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
У свою чергу, відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно із частиною четвертою статті 53 Господарського процесуального кодексу України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті. Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
При цьому саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абз.2 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 910/6144/18, від 06.08.2019 у справі № 912/2529/18).
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з п. 4 ч. 5 цієї статті суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Отже, у випадку якщо прокурор, звертаючись з позовом, посилається на обставини, які можуть бути підставою для здійснення представництва інтересів держави в суді, однак не надає суду обґрунтування наявності цих підстав з відповідними доказами, суд залишає позовну заяву без руху для усунення цих недоліків. У тому ж випадку, якщо прокурор не посилається на такі обставини або обставини, на які він посилається, не можуть бути підставою для здійснення представництва, і, відповідно, їх обґрунтування і підтвердження доказами не має значення, суд згідно з п. 4 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повертає позовну заяву і додані до неї документи.
Відповідний правовий висновок викладений також у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 916/2052/19.
Зважаючи на викладене та враховуючи висновки суду апеляційної інстанції, суд вважає необхідним позовну заяву заступника керівника Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі позивачів Макіївської сільської ради Носівського району Чернігівської області та Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області до Фізичної особи-підприємця Могильного Петра Миколайовича про стягнення 11067,31 грн залишити без руху на підставі п.4 ч.5 ст. 174 ГПК України.
Згідно з ч.2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд роз'яснює заявнику, що у відповідності до ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Згідно з п. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Суд звертає увагу прокурора щодо незадовільної якості копії листа Макіївської сільської ради Носівського району Чернігівської області від 08.04.19, поданого в якості додатку №10.
Керуючись ст. 164, п.4 ч.5 ст.174, 234, 235, ст. 310 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позовну заяву залишити без руху.
2.Встановити Ніжинській місцевій прокуратурі Чернігівської області строк- протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду на усунення недоліків заяви шляхом подання до суду:
- підтвердження прокурором неналежного виконання позивачами своїх обов'язків із захисту інтересів держави в частині заподіяння відповідачем шкоди внаслідок самовільного зайняття ним земельної ділянки площею 10,0000 га, розташованої в адміністративних межах Макіївської сільської ради Носівського району Чернігівської області у розмірі 11067,31 грн та наявності обставин "виключного" випадку представництва інтересів держави в особі позивачів прокурором у даному випадку;
-докази дотримання прокурором порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру";
-докази відсутності можливості самостійного звернення Макіївської сільської ради Носівського району Чернігівської області та Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області до суду з позовом протягом розумного строку після отримання такого повідомлення, а також, чи можна кваліфікувати дії позивачів у спірних правовідносинах як бездіяльність.
3.Роз'яснити заявнику, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається заявнику згідно з ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України та ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя М.В. Фесюра
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мереж'і Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/