вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"10" листопада 2020 р. Справа № 911/2330/20
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
до Ставищенського житлово-комунального підприємства
про стягнення 3547,70 грн
без виклику учасників справи
До Господарського суду Київської області звернулось Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - позивач, НАК «Нафтогаз України») з позовом до Ставищенського житлово-комунального підприємства (далі - відповідач, Ставищенське ЖКП) про стягнення 3547,70 грн, з яких: 3197,92 грн пені, 274,38 грн 3% річних та 75,40 грн інфляційних втрат.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором постачання природного газу від 11.10.2018 № 2700/18-КП-17 в частині своєчасної оплати вартості поставленого позивачем природного газу.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.08.2020 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи) та встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій у справі.
Як свідчать матеріали справи, відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим ч. 1 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), щодо надіслання відзиву на позовну заяву.
При цьому суд зазначає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103274770426.
Частиною 2 ст. 178 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між НАК «Нафтогаз України» (постачальник) та Ставищенським ЖКП (споживач) 11.10.2018 укладено договір постачання природного газу № 2700/18-КП-17 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. (в редакції додаткової угоди № 4 від 03.12.2018) якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього договору.
Згідно з п. 1.2. Договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання, які не є бюджетними установами/організаціями.
За цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на митну територію України (п. 1.3. Договору в редакції додаткової угоди № 4 від 03.12.2018).
Відповідно до п. 2.1. Договору (в редакції додаткової угоди № 7 від 20.03.2019) постачальник передає споживачу в період з 01.10.2018 по 30.04.2019 (включно) замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу в кількості 37,308 тис. куб. метрів, в тому числі по місяцях (далі - розрахункові періоди): жовтень - 1,921; листопад - 4,876; грудень - 9,765; січень - 9,385; лютий - 6,361; березень - 5,000; квітень - 0.
Згідно з п. 3.8. Договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 03.12.2018) приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
За умовами п. 4.2. Договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 03.12.2018) ціна за 1000 куб. м газу становить 6235,51 гривні, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього разом з податком на додану вартість - 7482,61 грн.
Загальна вартість цього Договору дорівнює вартості фактично використаного за цим Договором природного газу (п. 4.3. Договору в редакції додаткової угоди № 4 від 03.12.2018).
Пунктом 5.1. Договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 03.12.2018) обумовлено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.
Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника і діє в частині постачання природного газу до 30.04.2019 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1. Договору в редакції додаткової угоди № 4 від 03.12.2018).
До Договору між сторонами укладалися додаткові угоди: № 1 від 23.10.2018; № 2 від 29.10.2018; № 3 від 05.11.2018; № 4 від 03.12.2018; № 5 від 27.12.2018; № 6 від 20.03.2019; №7 від 20.03.2019; № 8 від 29.03.2019.
На виконання умов Договору, з урахуванням додаткових угод, у період з жовтня 2018 року по березень 2019 року постачальник передав, а споживач прийняв природний газ на загальну суму 283972,66 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, а саме: від 31.10.2018 на суму 20697,10 грн; від 30.11.2018 на суму 105504,83 грн; від 31.12.2018 на суму 106709,53 грн; від 31.01.2019 на суму 117222,60 грн; від 28.02.2019 на суму 101224,78 грн; від 31.03.2019 на суму 86843,20 грн. Зазначені акти приймання-передачі оформлені належним чином, підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств.
Як свідчать матеріали справи, вартість спожитого природного газу за вказаний період оплачена споживачем у повному обсязі, що підтверджується долученими до позовної заяви належним чином засвідченими копіями банківських виписок.
Підставами пред'явлення даного позову, за словами позивача, стало порушення споживачем обумовлених Договором строків розрахунків за поставлений позивачем природний газ.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З положень ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як вбачається з матеріалів справи, укладений між сторонами договір постачання природного газу № 2700/18-КП-17 від 11.10.2018 за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами.
За змістом ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до ч. 1, 6 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно з частинами 1 та 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
Позивач стверджує, що оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов'язання у визначений Договором строк, чим порушив умови господарського зобов'язання.
У зв'язку з порушенням споживачем строків виконання грошового зобов'язання за Договором, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3197,92 грн пені, 274,38 грн 3% річних та 75,40 грн інфляційних втрат.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Приписами ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 7.2. Договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 03.12.2018) передбачено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пунктів 5.1, 5.6 цього Договору він зобов'язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Нарахування пені та 3% річних здійснено позивачем на прострочену оплату за зобов'язаннями березня 2019 року за період з 26.04.2019 по 21.07.2019. Інфляційні втрати нараховано на прострочену заборгованість за зобов'язаннями березня 2019 року за період прострочення протягом травня-червня 2019 року.
Судом здійснено перевірку розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат і встановлено, що відповідні розрахунки є арифметично правильними та обгрунтованими. Перевіркою виконаних позивачем розрахунків порушень норм чинного законодавства та умов Договору судом не встановлено. Відповідачем вірність розрахунків не заперечено, власного контррозрахунку не надано.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з покладенням судового збору на відповідача, в порядку ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути із Ставищенського житлово-комунального підприємства (09400, Київська обл., Ставищенський р-н, смт Ставище, вул. Цимбала Сергія, буд. 48 А; код ЄДРПОУ 03346704) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6; код ЄДРПОУ 20077720): 3197 (три тисячі сто дев'яносто сім) грн 92 коп. пені, 274 (двісті сімдесят чотири) грн 38 коп. 3% річних, 75 (сімдесят п'ять) грн 40 коп. інфляційних втрат та 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Щоткін