61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
12.11.2020р. № 905/1927/20 Господарський суд Донецької області у складі судді Харакоза К.С.,
розглянувши матеріали позовної заяви
позивача 1 ОСОБА_1 , м. Краматорськ,
позивача 2 ОСОБА_2 , м. Краматорськ,
до відповідача 1 Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут", м.Краматорськ,
до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Біла Пагода", м.Краматорськ,
про визнання договорів дарування недійсними та скасування рішень про державну реєстрацію прав,
ОСОБА_1 , м. Краматорськ, та ОСОБА_2 , м. Краматорськ, звернулись до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача 1 Приватного вищого навчального закладу "Краматорський економіко-гуманітарний інститут", м.Краматорськ, до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Біла Пагода", м.Краматорськ, про:
- визнання недійсним договору дарування від 05.06.2019 за реєстровим номером 1392, укладеного між Приватним вищим навчальним закладом "Краматорський економіко-гуманітарний інститут та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біла Пагода" щодо нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Краматорського міського округу Баженовою Ларисою Василівною, та визнання недійсним і скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 47212704 від 05.06.2019, номер запису про право власності 31869654;
- визнання недійсним договору дарування від 05.06.2019 за реєстровим номером №1393, укладеного між Приватним вищим навчальним закладом "Краматорський економіко-гуманітарний інститут" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біла Пагода" щодо нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Краматорського міського округу Баженовою Ларисою Василівною, та визнання недійсним і скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 47213600 від 05.06.2019, номер запису про право власності 31870516;
- визнання недійсним договору дарування від 05.06.2019 за реєстровим номером 1394, укладеного між Приватним вищим навчальним закладом "Краматорський економіко-гуманітарний інститут та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біла Пагода" щодо нежитлового приміщення за адресою: м.Краматорськ, вул.Василя Стуса, 47, посвідченого приватним нотаріусом Краматорського міського округу Баженовою Ларисою Василівною, та визнання недійсним і скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 47214898 від 05.06.2019, номер запису про право власності 31871668;
В якості правової підстави позивачі посилаються на положення ст.ст. 203, 215, 234 ЦК України, зазначаючи, що спірні договори укладенні не з метою створення реальних правових наслідків, а з метою зменшення розміру активів відповідача 1 задля уникнення ним виконання грошового зобов'язання перед позивачами.
Позивачі посилаються на висновки Великої палати Верховного Суду викладені у Постанові від 03.07.2019 у справі N 369/11268/16-ц, зокрема, що цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі, вироку) про стягнення коштів, що набрало законної сили. Боржник (дарувальник), проти якого ухвалено вирок про стягнення коштів та відкрито виконавче провадження, та його сини (обдаровувані), які укладають договір дарування, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора, оскільки укладається договір дарування, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом. Як наслідок, не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України).
Обґрунтовуючи звернення з позовом в порядку господарського судочинства, позивачі зазначають, що борг відповідача 1 перед ними утворився внаслідок невиконання зобов'язань по виплаті їх частки чистих активах відповідача 1 через вихід позивачів у 2017 році зі складу учасників, а визначення та стягнення суми боргу є предметом спору у справі № 905/2294/18, яка перебуває на розгляді в Господарському суді Донецької області.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Висновок суду обумовлений наступним:
Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.
При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 № 9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.
Так, в силу статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Статтею 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності. Найвищим судом у системі судоустрою є Верховний Суд. Систему судоустрою складають: 1) місцеві суди; 2) апеляційні суди; 3) Верховний Суд.
Згідно з частиною 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
Підвідомчість визначається як коло справ, віднесених до розгляду і вирішення господарських судів у силу прямої вказівки закону. Підвідомчість визначає також властивості (характер) спірних правовідносин, у силу яких їх вирішення віднесене до компетенції господарського суду.
В основу визначення підвідомчості покладено два критерії: суб'єктний склад правовідносин і характер діяльності суб'єктів (характер спірного правовідношення).
Відповідно до першого критерію господарський суд вирішує господарські спори, що виникають між підприємствами, організаціями (юридичними особами), а також громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених чинним законодавством, може вирішувати спори і розглядати справи за участю державних та інших органів, а також громадян, які не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Підвідомчість справ загальним і господарським судам визначається законодавством.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;
Подання позовної заяви за правилами Господарського процесуального кодексу України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб'єктної юрисдикції справ відповідно до статті 20 Господарського процесуального кодексу України.
Спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, якщо: спір не є підвідомчим господарському суду, тобто предмет спору не охоплюється статтею 20 ГПК; спір за предметною ознакою підвідомчий господарському суду, але одна зі сторін не може бути учасником господарського процесу, а її право чи інтерес не підлягають судовому захисту у господарському суді.
З поданої позивачем позовної заяви вбачається, що спір не містить ознак корпоративного спору, оскільки не пов'язаний зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням юридичної особи, засновником якого були позивачі, позивачами у справі є фізичні особи, які не набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, бо має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 4, 20, 175, 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя -
Відмовити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у відкритті провадження у справі.
Повернути позовну заяву та додані до неї документи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, та може бути оскаржена в Східний апеляційний господарський суд в порядку передбаченому розділом IV ГПК України.
Додаток для ОСОБА_1 : позовна заява №б/н від 04.11.2020 з доданими до неї документами.
Суддя К.С. Харакоз