вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
09.11.2020м. ДніпроСправа № 904/3062/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєв Е.М. за участю секретаря судового засідання Найдьонова Є.О.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сольексім" (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 51Б, кв. 173, ідентифікаційний код 42856144)
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 )
про стягнення 465 757,56 грн. заборгованості за поставлену продукцію, 36 317,45 грн. пені, 34 684,63 грн. 25% штрафу, 6 434,60 грн. інфляційних втрат
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сольексім" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 543 194,24 грн., з яких:
- 465 757,56 грн. заборгованість за поставлену продукцію;
- 36 317,45 грн. пеня за загальний період з 02.12.2019 по 07.05.2020;
- 34 684,63 грн. 25% штраф;
- 6 434,60 грн. інфляційні втрат за загальний період з грудня 2019 року по квітень 2020 року.
Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати понесені на сплату судового збору та витрат на професійну правничу допомогу. До позовної заяви позивач надав заяву про встановлення строку для подання доказів на підтвердження понесених позивачем судових витрат, передбачених ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду). Попередній розрахунок судових витрат: 8 147,91 грн. судовий збір та 20 000,00 грн. витрати на професійну правничу допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором дистрибуції продукції №3/19-д від 15.04.2019 в частині своєчасної та повної оплати за продукцію отриману за наступними накладними на загальну суму 465 757,56 грн.:
- №176 від 01.10.2019 на суму 66 349,20 грн.;
- №182 від 04.10.2019 на суму 67 849,92 грн.;
- №192 від 11.10.2019 на суму 23 151,60 грн.;
- №205 від 18.10.2019 на суму 21 645,60 грн.;
- №214 від 25.10.2019 на суму 64 634,28 грн.;
- №220 від 01.11.2019 на суму 30 021,00 грн.;
- №247 від 15.11.2019 на суму 73 128,60 грн.;
- №263 від 26.11.2019 на суму 70 349,28 грн.;
- №265 від 02.12.2019 на суму 48 628,08 грн.
Ухвалою суду від 12.06.2020 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом 5 днів з дня вручення цієї ухвали суду про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, а саме надати до суду опис вкладення у цінний лист.
Також суд звернувся до Дніпровської районної ради Дніпропетровської області про надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .
До суду 18.06.2020 надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.
До суду 31.07.2020 надійшла відповідь Дніпровської районної ради Дніпропетровської області відповідно до якої ухвала суду направлена на розгляд Слобожанської селищної ради так як відповідно до наявних повноважень районна рада не володіє запитуваною інформацією.
До суду 04.08.2020 надійшла відповідь Слобожанської селищної ради відповідно до якої ОСОБА_1 зареєстрована за місцем проживання (перебування): АДРЕСА_1 .
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/3062/20, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи та призначено підготовче засідання на 08.09.2020 о 10:30 год.
Підготовче засідання 08.09.2020 відкладено на 08.10.2020 о 11:00 год.
Ухвалою суду від 08.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 03.11.2020 о 11:30год.
У судовому засіданні 03.11.2020 розгляд справи відкладено на 09.11.2020 о 12:00 год.
На електрону пошту суду 06.11.2020 надійшло клопотання позивача про розгляд справи без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Сольексім".
Відповідач у судові засідання не з'явився, заяви по суті справи до суду не надав. Про день, час та місце судового засідання відповідач повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.8 ст.165 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2020, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення у даному судовому засіданні.
У судовому засіданні 09.11.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши в судовому засіданні представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
15 квітня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сольексім" (далі - позивач, підприємство) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, на дату подання позову не має статусу суб'єкта господарювання - 10.01.2020 зареєстровано припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням, (далі - відповідач, дистриб'ютор) укладено договір дистрибуції продукції №3/19-д (далі - договір) відповідно до п.1.1 якого підприємство зобов'язується продавати, а дистриб'ютор приймати та оплачувати продукцію на умовах та в строки, передбачені договором. Ціни, асортимент та кількість продукції зазначається в Специфікації, прас-листі, накладних документах та замовленні, що є невід'ємними частинами договору (п.1.2 договору). Усі накладні, що оформлені між сторонами протягом терміну дії договору вважаються такими, що зроблені на підставі та в межах договору, навіть при відсутності вказівки (посилання0 на даний договір в самій накладній (п.1.3 договору).
Ціна на продукцію, що поставляються за договором, оговорюється і фіксується на кожну чергову поставку в видатковій накладній, та/або рахунку-фактурі на основі погодженої сторонами специфікації / або прийс-листа (п.4.1 договору).
Згідно з п. 4.4 договору розрахунок за поставлену підприємством продукцію, дистриб'ютор має провести не пізніше: 60 (шістдесят) календарних днів з моменту отримання продукції. Датою отримання продукції вважається дата зазначена в видатковій накладній на основі якої здійснювалася поставка продукції дистриб'ютору.
Перехід права власності і всіх ризиків на продукцію (випадкового знищення або ушкодження продукції) здійснюється в момент передачі продукції дистриб'ютору, що підтверджується підписанням представником дистриб'ютора видаткових накладних (п.7.3 договору).
Відповідно до п. 8.1 договору договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами і діє до 30.12.2020 а в частині зобов'язань - до повного їх виконання сторонами.
За період з 01.10.2019 по 02.12.2019 позивачем продано відповідачу товар на загальну суму 465 757, 56 грн., що підтверджується видатковими накладними, які підписані сторонами та скріплені печатками:
- №176 від 01.10.2019 на суму 66 349,20 грн.;
- №182 від 04.10.2019 на суму 67 849,92 грн.;
- №192 від 11.10.2019 на суму 23 151,60 грн.;
- №205 від 18.10.2019 на суму 21 645,60 грн.;
- №214 від 25.10.2019 на суму 64 634,28 грн.;
- №220 від 01.11.2019 на суму 30 021,00 грн.;
- №247 від 15.11.2019 на суму 73 128,60 грн.;
- №263 від 26.11.2019 на суму 70 349,28 грн.;
- №265 від 02.12.2019 на суму 48 628,08 грн.
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх обов'язків в частині своєчасної та повної оплати за отриманий товар згідно спірного договору у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 465 757,56 грн., що причиною виникнення спору.
Предметом доказування у справі є обставини укладання договору, факт поставки товару, строк оплати, наявність часткової оплати, строк дії договору, наявність прострочення оплати.
В силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Правовідносини, що склалися між сторонами, є правовідносинами поставки, які регулюються нормами законодавства про поставку товару в тому числі параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
На момент розгляду справи доказів оплати відповідачем вартості отриманого товару у сумі 465 757,56 грн. до суду не надано, а тому позовна вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 465 757,56 грн. підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
За змістом ст.ст. 549, 551 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.
У відповідності до п.9.2.1 договору, у випадку прострочення розрахунків за продукцію передбачених договором дистриб'ютор сплачує підприємству пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний календарний день прострочення, а у разі прострочення розрахунків більше ніж на 20 календарних днів, додатково сплачує штраф у розмірі 25% від суми неоплаченого товару.
Позивач заявив до стягнення пеню у сумі 36 317,45 грн. за загальний період з 02.12.2019 по 07.05.2020 та 25% штрафу у сумі 34 684,63 грн.
Розрахунок пені та штрафу зроблений позивачем, відповідає умовам договору та діючого законодавства, що є підставою для задоволення даних вимог.
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 6 434,60 грн. за загальний період з грудня 2019 року по квітень 2020 року.
Перевіривши здійснене позивачем нарахування, суд встановив, що розрахунок інфляційних втрат є правильним.
За викладеного є правомірними та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 543 194,24 грн., з яких: 465 757,56 грн. заборгованість за поставлену продукцію, 36 317,45 грн. пеня, 34 684,63 грн. 25% штраф та 6 434,60 грн. інфляційні втрат.
Аналіз змісту та підстав поданого позову свідчить про те, що спір між сторонами виник щодо неналежного виконання господарського договору.
Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Згідно із частиною першою статті 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
За частиною першою статті 173 Господарського кодексу України зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.
За положеннями статті 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Відповідно до статті 52 Цивільного кодексу України ФОП відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
За змістом статей 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, статей 202-208 Господарського кодексу України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Отже, позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились.
На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору в розмірі 8 147,91 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сольексім" до ОСОБА_1 про стягнення 465 757,56 грн. заборгованості за поставлену продукцію, 36 317,45 грн. пені, 34 684,63 грн. 25% штрафу, 6 434,60 грн. інфляційних втрат задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сольексім" (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 51Б, кв. 173, ідентифікаційний код 42856144) 465 757,56 грн. заборгованості за поставлену продукцію, 36 317,45 грн. пені, 34 684,63 грн. 25% штрафу, 6 434,60 грн. інфляційних втрат та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 8 147,91 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення - 16.11.2020.
Суддя Е.М. Бондарєв