Справа № 130/2294/20
Провадження № 22-ц/801/2152/2020
Категорія: 44
Головуючий у суді 1-ї інстанції Сенько Л. Ю.
Доповідач :Міхасішин І. В.
13 листопада 2020 рокуСправа № 130/2294/20м. Вінниця
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Вінницького апеляційного суду Міхасішин І.В.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 09 жовтня 2020 року у справі за позовом позовною заявою ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Жмеринської місцевої прокуратури, Вінницької обласної прокуратури, Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області, ГУНП у Вінницькій області про відшкодування моральної шкоди за порушення вимог ст. 2 КПК України,, -
встановив:
Не погодившись із судовим рішенням у зазначеній справі позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, вивчивши яку, приходжу до висновку про залишення її без руху з таких підстав.
Стаття 356 ЦПК України визначає форму та зміст апеляційної скарги.
Так, в порушення вимог пунктів 5, 6 частини 2 статті 356 цього Кодексу апелянтом ОСОБА_1 не зазначено в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рушення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо); нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.
Крім того, частиною 4 цієї статті встановлено, що до апеляційної скарги додаються, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Всупереч зазначеній нормі апелянтом такі документи до скарги не додано, судовий збір згідно вимог Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року не сплачено, а підстави звільнення від спати судового збору відсутні.
Правові засади справляння судового збору, коло платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначається Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI.
При наданні оцінки дотриманню особою, яка звертається до суду з апеляційною скаргою, вимог статті 356 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє сплату судового збору у відповідному розмірі (стаття 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI) та зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (частина перша статті 9 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI).
Враховуючи викладене, одним із процесуальних обов'язків для реалізації права на судовий захист в порядку цивільного судочинства є надання документа про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі. Невиконання такого обов'язку є підставою для ухвалення судового рішення про залишення позовної заяви без руху зі встановленням строку для усунення таких недоліків.
До апеляційної скарги апелянт ОСОБА_1 додає клопотання про звільнення від сплати судового збору за її подання, при цьому надає докази, які на його думку, є підтвердженням заявленого клопотання.
Згідно з частинами першою, третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон).
Відповідно до статті 8 Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ "KNIAT v. POLAND" від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ "JEDAMSKI and JEDAMSKA v. POLAND" від 26 липня 2005 року, пункти 63, 64).
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ "SHISHKOV v. RUSSIA" від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Разом з тим, ОСОБА_1 не наведено жодних доводів про те, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Аналіз клопотання про звільнення від сплати судового збору разом із доказами доданими до нього - акт обстеження матеріально-побутових умов від 10.01.2020, довідка ПФУ про розмір пенсії за 2019 рік, довідка ДВС про стягнення з ОСОБА_1 боргу по сплаті аліментів за 2019 рік свідчить, що зазначені обставини не можуть вважатись достатньою підставою для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, оскільки не в повній мірі характеризують його майновий стан та не свідчать про наявність умов, які відповідно до статті 8 Закону є підставою для звільнення від сплати судового збору.
Апелянтом також не надано доказів на підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу, а його майновий стан на день звернення з апеляційною скаргою перешкодив йому сплатити судовий збір у встановлених законодавством порядку і розмірі.
Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
За таких обставин клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Отже, ОСОБА_1 слід сплатити судовий збір у порядку та розмірі, визначених Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до підпункту п.п. 9, п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день подання апеляційної скарги складає 420,40 грн.
Відтак апелянту слід здійснити сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у сумі 420, 40 грн та, для приєднання до матеріалів справи, надати Вінницькому апеляційному суду платіжний документ про оплату вказаних витрат, які перерахувати за наступними банківськими реквізитами:
Отримувач коштів: УК у м. Вінниці/отг. м. Вінниця/22030101
Код ЄДРПОУ: 38054707
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Рахунок отримувача: UА478999980313101206080002856
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: *;101;______(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом _______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _____(Номер справи), Вінницький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Згідно частини 2 статті 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві - стаття 185 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 357, статті 185 ЦПК України, а апелянту надається строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України,
ухвалив:
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 09 жовтня 2020 року залишити без руху.
Надати апелянту для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати семи днів з дня отримання цієї ухвали але не пізніше ніж до закінчення карантину.
Роз'яснити, що у випадку невиконання вимог ухвали апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернена особі, яка її подала.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/ І.В. Міхасішин
Виготовлено з автоматизованої
системи документообігу суду
Помічник судді К.М. Фещук
13.11.2020