Справа № 140/266/19
Провадження №11-кп/801/1273/2020
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
09 листопада 2020 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем: ОСОБА_5 ,
за участю: прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 на ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 1 жовтня 2020 року про продовження строку дії обраного відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів,
В провадженні Немирівського районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
В ході судового розгляду кримінального провадження прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_10 було заявлено клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_8 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке мотивоване тим, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, продовжують існувати та жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе їм запобігти.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_11 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_8 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Обвинувачена ОСОБА_8 підтримала клопотання захисника.
Суд знайшов обґрунтованими доводи прокурора, а тому ухвалою від 1 жовтня 2020 року в задоволенні клопотання захисника обвинуваченої відмовив,
продовжив ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченої ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 , вважаючи ухвалу суду першої інстанції незаконною, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати відносно ОСОБА_8 інший запобіжний захід, що не пов'язаний із триманням під вартою із покладенням на неї певних обов'язків для забезпечення необхідної процесуальної поведінки.
Вимоги мотивує тим, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України не знайшли свого підтвердження, ухвала не містить посилання на конкретні докази, які б свідчили про те, що жоден з інших, більш м'яких запобіжних заходів, не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника обвинуваченої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора ОСОБА_6 , який заперечив проти її задоволення, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
У відповідності до ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Нормами ч.2 цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Частиною 3 ст.331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
У відповідності до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Згідно вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_8 , дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
Так, судом враховано тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_8 , її особа, а також те, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, не зменшилися й виправдовують тримання обвинуваченої під вартою, а застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти вказаним ризикам, крім того, відсутні обставини, які б стали перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 , оскільки застосування менш суворого виду запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченої.
Керуючись ст. ст. 405, 407 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_12 залишити без задоволення, а ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 1 жовтня 2020 року, якою продовжено строк дії обраного відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4