Справа № 740/2894/20
Провадження № 2-з/740/8/20
12 листопада 2020 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючої - судді Ковальової Т.Г.,
за участю секретаря - Дьоміної Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Аніщенка О.Г. - представника ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна та визнання права власності,
В провадженні судді Ніжинського міськрайонного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , про визнання нерухомого майна особистою приватною власністю одного з подружжя, в якому він просить визнати його особистою приватною власністю Ѕ частку нежитлової будівлі «магазин з майстернею», зареєстровану на праві спільної часткової власності за ним на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Ніжинської міської ради 25.06.2012, та Ѕ частину земельної ділянки загальною площею 0,0674 га з кадастровим номером 7410400000:01:017:0014, цільове призначення земельної ділянки - комерційне використання, належну йому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 17 грудня 2008 року управлінням Держкомзему у м.Ніжині, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
До початку підготовчого судового засідання відповідачка ОСОБА_1 подала зустрічний позов, в якому просить: визнати Ѕ частку нежитлової будівлі «магазин з майстернею» за адресою: АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя; припинити право власності ОСОБА_2 на ј частку цієї нежитлової будівлі, залишивши у його власності ј частку вказаної нежитлової будівлі; визнати за нею право власності на ј частку спірної нежитлової будівлі; визнати Ѕ частку земельної ділянки кадастровий номер 7410400000:01:017:0014 площею 337 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 га спільною сумісною власністю подружжя; припинити право власності ОСОБА_2 на ј частку земельної ділянки та визнати за нею право власності на ј частку цієї земельної ділянки; визнати автомобіль ГАЗ 330202-414, синього кольору, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , спільною сумісною власністю подружжя; визнати за нею право власності на Ѕ частку вказаного транспортного засобу.
Ухвалою суду від 09 листопада 2020 року зустрічний позов об'єднано з первісним позовом в одне провадження.
11 листопада 2020 року адвокат Аніщенко О.Г. - представник ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на Ѕ частку нежитлової будівлі «магазин з майстернею» за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_2 , та шляхом накладення арешту на автомобіль ГАЗ 330202-414, синього кольору, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , зареєстрований за ОСОБА_2 .
Заяву мотивує тим, що ОСОБА_2 має реальну можливість вчинити дії щодо відчуження належного йому майна без її відома та згоди, оскільки шлюб між сторонами розірвано, а тому невжиття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в частині захисту законних підстав інтересів ОСОБА_1 , за захистом яких вона звернулася до суду.
Відповідно до положень частини першої статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається не пізніше двох днів з дня її надходження судом без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може
істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Статтею 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно.
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому при виконанні такого рішення.
Згідно п.п. 4 - 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Забезпечення позову не може бути спрямованим на безпідставне обмеження конституційних прав, зокрема, права власності.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути ускладнено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
З урахуванням доводів заяви та виходячи з предмету позову, збалансованості інтересів сторін, суд вважає достатнім і ефективним способом забезпечення позову, який в повній мірі забезпечить виконання рішення суду, шляхом накладення арешту на Ѕ частку нежитлової будівлі «магазин з майстернею» за адресою: АДРЕСА_1 , та автомобіль ГАЗ 330202-414, синього кольору, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належні ОСОБА_2 .
Керуючись ст. 149-153 ЦПК України, суд
Накласти арешт на Ѕ частку нежитлової будівлі «магазин з майстернею» за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_2 , та на автомобіль ГАЗ 330202-414, синього кольору, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , зареєстрований за ОСОБА_2 , з метою забезпечення зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна та визнання права власності.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Копію ухвали направити Ніжинському міськрайонному відділу Державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) для негайного виконання.
Копію ухвали надіслати особі, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, негайно після її виконання.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її оголошення.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Головуюча суддя Т.Г. Ковальова