Дата документу 13.11.2020
Справа № 937/7972/20
2/937/3353/20
«13» листопада 2020 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі головуючого судді Сметаніної А.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів.
Позовна заява відповідає вимогам статей 175-177 ЦПК України.
Підстави, визначені статтями 185-186 ЦПК України, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні.
Справа підсудна Мелітопольському міськрайонному суду Запорізької області.
Тому, слід прийняти вказану справу до розгляду та відкрити провадження у справі.
При цьому, відповідно до п.3 ч.6 ст. 19 ЦПК України вказана справа підпадає під ознаки малозначної справи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 274 ЦПК України малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.
Обставини справи, які згідно з ч. 3 ст. 274 ЦПК України мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному позовному провадженні.
На підставі вищевикладеного, суддя приходить до висновку про те, що вказана справа, відповідно до положень п.3 ч.6 ст. 19 ЦПК України є малозначною, відповідно до п.1 ч.1 ст. 274 ЦПК України розглядається в порядку спрощеного позовного провадження та, з урахуванням вимог п.1 ч.4 ст. 274 ЦПК України, не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження.
Разом з позовною заявою позивачем клопотань не заявлено.
З метою недопущення порушення прав відповідача з огляду на предмет позову, суд вважає необхідним на підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України розгляд справи проводити в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Крім того, у відповідності до вимог ч.11 ст.128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до довідки Новомиколаївської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області № 150 від 10.11.2020 року, яка надійшла до суду 12.11.2020 року, місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 з 20.04.2005 року по 11.08.2007 року. На даний час ОСОБА_2 проживає за адресою АДРЕСА_2 без реєстрації.
У зв'язку з вищевикладеним, суддя вважає за необхідне викликати до суду відповідача, у відповідності до вимог ч.11 ст.128 ЦПК України, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 19, 128, 175, 177, 187, 274, 277 ЦПК України,
Прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів.
Розгляд справи проводити у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Призначити судове засідання на «19» грудня 2020 року о 14-00 годині в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду за адресою: м. Мелітополь, вул. Шмідта, буд. 11.
В судове засідання викликати сторони.
Відповідача ОСОБА_2 (проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) викликати в судове засідання через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке розмістити не пізніше ніж за десять днів до дати судового засідання.
З опублікуванням оголошення про виклик відповідач ОСОБА_2 вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Встановити відповідачу з дня отримання даної ухвали п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України і всі докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред'явити зустрічний позов.
Встановити позивачу з дня отримання відзиву п'ятиденний строк для подання відповіді на відзив, до якої застосовуються правила, встановлені ч.ч. 3-5 ст. 178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу з дня отримання відповіді на відзив п'ятиденний строк для подання заперечення, до якого застосовуються правила, встановлені ч.ч. 3-5 ст. 178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та копіями доданих до неї документів надіслати відповідачу, позивачу надіслати лише копію ухвали про відкриття провадження у справі.
Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: http://ml.zp.court.gov.ua/sud0815.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Мелітопольського
міськрайонного суду
Запорізької області: А.В. Сметаніна
Права та обов'язки учасників справи на зворотній стороні ухвали
У відповідності до вимог, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, сторони в цивільному судочинстві користуються наступним правами та обов'язками:
Стаття 43. Права та обов'язки учасників справи
1. Учасники справи мають право:
1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;
2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;
3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;
4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;
5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;
6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
2. Учасники справи зобов'язані:
1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;
2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи;
3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою;
4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
3. У випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
4. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
5. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
6. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
7. Учасник справи звільняється від обов'язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
8. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
9. Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
Стаття 49. Процесуальні права та обов'язки сторін
1. Сторони користуються рівними процесуальними правами.
2. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу:
1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу;
2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;
3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
3. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
4. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.
Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.
5. У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.
6. Суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
7. Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
8. Заявник та заінтересовані особи у справах окремого провадження мають права та обов'язки сторін, крім випадків, передбачених у розділі IV цього Кодексу.