Постанова
Іменем України
12 листопада 2020 року
м. Київ
справа №758/12787/18
провадження №61-13723св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ліберо», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Харченко Лариси Володимирівни, треті особи: публічне акціонерне товариство «Банк народний капітал», товариство з обмеженою відповідальністю «Гарант Ойл групп», ОСОБА_2 , про визнання зобов'язань припиненими, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Девелопмент» на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 21 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 серпня 2020 року у складі колегії суддів: Соколової В. В., Андрієнко А. М.,
Поліщук Н. В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ліберо», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Харченко Лариси Володимирівни,
треті особи: публічне акціонерне товариство «Банк народний капітал», товариство з обмеженою відповідальністю «Гарант Ойл групп», ОСОБА_2 ,
Короткий зміст заяви про забезпечення позову
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ліберо» (далі - ТОВ «ФК «Ліберо»), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу
Харченко Л. В., треті особи: публічне акціонерне товариство «Банк народний капітал» (далі - ПАТ «Банк народний капітал»), товариство з обмеженою відповідальністю «Гарант Ойл групп» (далі - ТОВ «Гарант Ойл групп»),
ОСОБА_2 , про визнання зобов'язань припиненими.
Одночасно з поданням до суду позову, ОСОБА_1 звернулася із заявою про забезпечення позову, у якій просила накласти арешт на 3-кімнатну квартиру АДРЕСА_1 , яка є предметом іпотеки за договором іпотеки № 53/15-І.2 від 01 грудня 2015 року, право вимоги по якому відступлено ТОВ «Фінансова компанія «Ліберо» на підставі договору про відступлення прав вимоги від 31 липня 2018 року №2, до набрання рішенням суду по даній справі законної сили.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що 05 липня 2018 року позивач ОСОБА_1 дізналась, що переможцем аукціону з реалізації лоту (право вимоги за кредитним договором №53/15-К від 01 грудня 2015 року) стало ТОВ «ФК «Ліберо» за ціною лоту 1 100 000 грн, яким було придбано право вимоги боргу за кредитним договором №53/15-К від 01 грудня 2015 року.
ТОВ «ФК «Ліберо» стало новим кредитором за вказаним кредитним договором, попереднім кредитором ПАТ «Банк Народний Капітал» на підставі акту приймання-передачі документів було передано ТОВ «ФК «Ліберо» документи на належну позивачу квартиру АДРЕСА_1 .
Таким чином, в разі реалізації ТОВ «ФК «Ліберо» права на стягнення за договором іпотеки буде неможливо виконати рішення суду у даній справі.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 21 травня 2019 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка є предметом іпотеки, до набрання рішенням суду по даній справі законної сили.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, щооскільки предметом даного позову є визнання зобов'язань припиненими та зобов'язання вчинити дії, то невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання майбутнього можливого рішення суду.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 27 серпня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Девелопмент» залишено без задоволення. Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 21 травня 2019 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що, зважаючи на заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність забезпечення вказаного позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру. Обмеження прав власника, є співмірним із заявленими позовними вимогами
Апеляційний суд також указав, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2020 року, ТОВ «ФК «Девелопмент» просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, у задоволенні заяви , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що при вирішення спору застосовано норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених Верховним Судом, а саме висновку суду касаційної інстанції про те, що задоволенням заяви про забезпечення позову суди обмежать іпотекодержателя в його правах, передбачених Законом України «Про іпотеку», так як іпотека існує, оскільки не припинилось основне зобов'язання.
Касаційна скарга також містить посилання на те, що позивачем належним чином не обґрунтовано необхідність застосування виду забезпечення позову у вигляді арешту, не вказано чи співмірна ця вимога ціні позову та заявником не доведено факту унеможливлення чи утруднення виконання рішення суду, у разі невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту.
Доводи інших учасників справи
У відзиві ОСОБА_1 заперечила проти доводів касаційної скарги, посилаючись на те, що аргументи скарги висновки суду не спростовують.
Інші учасники справи відзиву щодо вимог і змісту касаційної скарги до суду не направили.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Суди попередніх інстанцій встановили, що предметом спору є припинення зобов'язання, які виникли у позивача з договору іпотеки №53/15-І.2
від 01 грудня 2015 року при забезпеченні кредитного договору №53/15-К
від 01 грудня 2015 року, та зобов'язання ТОВ «ФК «Ліберо» передати ОСОБА_1 договір іпотеки №53/15-І.2 від 01 грудня 2015 року та разом з ним повернути оригінали правовстановлюючих документів на 3-кімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову
За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містить, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Положеннями статті 152 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії, тощо.
Відповідно до частини третьої статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Встановивши, що спір факчтино стосується прав на предмет іпотеки, права на реалізацію іпотечного майна, а саме квартири
АДРЕСА_1 , перехід права власності на вказану квартиру до іншої особи може призвести до неможливості виконання рішення суду, а зміна власника квартири призведе до затягування вирішення спору по суті, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.
Обраний судом захід забезпечення позову є видом забезпечення позову, передбаченим статтею 150 ЦПК України і вжиття такого заходу не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи.
Посилання в касаційній скарзі на те, що при вирішення спору застосовано норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду
від 15 травня 2019 року у справі № 658/2197/18 безпідставні, оскільки містить різні фактичні обставини у порівнянні зі справою, яка переглядається.
Так, у наведеній постанові суд касаційної інстанції вказав, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов помилкового висновку, що існує реальна загроза утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки позивач просив визнати недійсними кредитний договір, договори іпотеки та поруки без застосування правових наслідків недійсності правочину, а тому у випадку задоволення позову судове рішення не підлягатиме примусовому виконанню
У свою чергу, у справі, яка переглядається, фактично, предметом спору є право власності на квартиру АДРЕСА_1 та його перехід від позивача до відповідача. Апеляційний суд також установив, що матеріали справи підтверджують перехід прав на спірну квартиру від відповідача до особи, яка звернулась з апеляційною скаргою, але на момент звернення із апеляційною скаргою ТОВ ФК «Девелопмент» вже не є власником цього майна.
З огляду на вищевикладене доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 400 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Девелопмент» залишити без задоволення.
Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 21 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 серпня 2020 рокузалишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. С. Висоцька
І. В. Литвиненко
І. М. Фаловська