12 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 640/12449/20
адміністративне провадження № К/9901/27995/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року у справі №640/12449/20 за позовом ОСОБА_1 до Члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 про визнання незаконної бездіяльності, скасування ухвали,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просив:
- визнати незаконною бездіяльності Члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 в частині відмови у розгляді скарги від 29 квітня 2020 року;
- скасувати ухвалу Члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя ОСОБА_2. від 18 травня 2020 року в справі №2809/0/20 з направленням справи для розгляду по суті.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року, відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі за його позовною заявою на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
27 жовтня 2020 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року у справі №640/12449/20.
Проаналізувавши зміст оскаржуваних судових рішень та доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Предметом спору у цій справі є скасування ухвали відповідача від 18 травня 2020 року в справі №2809/0/20, якою залишено без розгляду та повернуто скаргу позивача стосовно судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_3 .
Згідно частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
Згідно статті 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.
Відповідно до статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарне провадження розпочинається за скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарна скарга), поданою відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», або за ініціативою Дисциплінарної палати чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом.
Дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя.
Дисциплінарне провадження включає: 1) попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги; 2) відкриття дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.
Пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України «Про вищу раду правосуддя» встановлено, що член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач): вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та наявність підстав для залишення без розгляду дисциплінарної скарги чи відмови у відкритті дисциплінарної справи.
Отже, статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя стосовно розгляду скарг та здійснення дисциплінарного провадження щодо судді визначаються Конституцією України, законами України «Про Вищу раду правосуддя» та «Про судоустрій і статус суддів».
З матеріалів касаційної скарги слідує, що до Вищої ради правосуддя надійшла скарга ОСОБА_1 стосовно судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_3 , який, на думку позивача вчинив дисциплінарний проступок.
Ухвалою Члена Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 від 18 травня 2020 року в справі №2809/0/20 скаргу позивача залишено без розгляду та повернуто скаржнику, оскільки вона подана з порушенням порядку, визначеного Законом України «Про судоустрій і статус суддів», не містила відповідних відомостей, як того вимагає закон.
Частиною четвертою статті 44 Закону України «Про вищу раду правосуддя» передбачено, що рішення про повернення дисциплінарної скарги має бути вмотивованим та оскарженню не підлягає.
Частиною першою статті 51 Закону України «Про вищу раду правосуддя» встановлено, що право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до Вищої ради правосуддя має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення.
Згідно статті 52 Закону України «Про вищу раду правосуддя» до суду може бути оскаржене рішення Вищої ради правосуддя, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131 Конституції України в Україні діє Вища рада правосуддя, яка розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.
Згідно пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи в публічно-правових спорах, зокрема фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За таких підстав, суди дійшли до висновку про те, що ухвала Члена Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя ОСОБА_2. від 18 травня 2020 року в справі №2809/0/20 не може бути самостійним предметом судового розгляду.
Отже, Верховний Суд зазначає, що суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, дійшовши висновку про необхідність відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, вірно застосував положення пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.
Згідно пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно частини другої статті 333 КАС України встановлено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи, що зміст оскаржуваних судових рішень та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликають сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 3, 333 КАС України
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року у справі №640/12449/20 за позовом ОСОБА_1 до Члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя ОСОБА_2 про визнання незаконної бездіяльності, скасування ухвали.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.М. Соколов Л.О. Єресько А.Г. Загороднюк