13 листопада 2020 року
м. Київ
справа №347/2029/17
адміністративне провадження №К/9901/27854/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Стеценка С.Г., Єзерова А.А.,-
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №347/2029/17
за позовом ОСОБА_1 до Річківської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання протиправним рішення, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2019, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді Шинкар Т.І., суддів: Святецького В.В., Судової-Хомюк Н.М.,-
І. РУХ СПРАВИ
1. 26.10.2017 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Річківської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області (далі - відповідач), в якому просив суд визнати незаконним та скасувати рішення відповідача від 27.03.2007 №16 про надання дозволу на відкриття окремого погосподарського номеру ОСОБА_2 в будинку бувшої контори колгоспу « 40-річчя Жовтня» та зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкод в користуванні таким майном.
2. Позовну заяву позивач мотивував незгодою з рішенням відповідача про надання дозволу на відкриття окремого погосподарського номеру ОСОБА_2 в будинку бувшої контори колгоспу « 40-річч Жовтня» зважаючи на те, що спірне нерухоме майно належить позивачу на підставі договору передачі майнового паю, укладеного з АТЗТ «Перлина Гуцульщини», що призвело до порушення його права на володіння та користування спірним майном, у зв'язку з чим, з посиланням на положення статей 386, 393 Цивільного кодексу України позивач звернувся до суду про скасування такого рішення та зобов'язання третьої особи не чинити перешкоди в користуванні спірним майном.
3. Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 29.05.2019 позов задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення відповідача від 27.03.2007 №16 про надання дозволу на відкриття окремого погосподарського номера ОСОБА_2 в будинку бувшої контори колгоспу « 40 - річчя Жовтня» на АДРЕСА_1 та зобов'язано ОСОБА_2 не чинити позивачу перешкоди в користуванні будинком-санпропускником, що розташований в АДРЕСА_1 , а також в проведенні замірів інженером з інвентаризації нерухомого майна для подальшого виготовлення технічної документації на будинок -санпропускник.
4. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права просив його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
5. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2019 скасовано рішення суду першої інстанції на закрито провадження у цій справі на підставі статті 319 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
6. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції позивач 07.10.2019 подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом попередньої інстанції норм процесуального права та правил предметної юрисдикції, просить скасувати рішення суду попередньої інстанції, а справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
7. Ухвалою Верховного Суду від 25.10.2019 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
8. Розпорядженням в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 22.04.2020 №633/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв'язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 09.04.2020 №923/0/15-20 "Про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв'язку з поданням заяви про відставку".
9. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2020 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І.- головуючий суддя, судді: Єзеров А.А., Стеценко С.Г.
10. Ухвалою судді Верховного Суду від 23.04.2020 прийнято справу №347/2029/17 до свого провадження.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Судом попередньої інстанції встановлено, що спір виник з приводу прийняття відповідачем рішення від 27.03.2007 №16, яким, серед іншого, надано дозвіл на відкриття окремого погосподарського номера громадянину ОСОБА_2 в будинку бувшої контори колгоспу « 40 - річчя Жовтня» на АДРЕСА_1.
Позивач посилається на те, що рішення про надання дозволу третій особі на відкриття окремого погосподарчого номера на частину домоволодіння (санпропускник) в будинку бувшої контори, колгоспу « 40 - річчя Жовтня» (правонаступником якого є АТЗТ «Перлина Гуцульщини») прийняте всупереч вимог законодавства та порушує його право на вказане нерухоме майно, яке передане йому у власність на підставі рішення загальних зборів АТЗТ «Перлина Гуцульщини» від 31.08.1997 та договору передачі майнового паю від 04.09.1997, за умовами якого АТЗТ «Перлина Гуцульщини» передало у власність позивачу санпропускник вартістю 18 500,00 грн, що відповідає майновому паю.
ІІІ. ВИСНОВКИ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
12. Восьмий апеляційний адміністративний суд скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у цій справі виходив з того, що спірне рішення відповідача по суті є реалізацією волі третьої особи щодо присвоєння частині будинковолодіння окремого номера, тобто є актом індивідуальної дії, стосується цивільних прав, відповідно подальше оспорювання такого має вирішуватися у порядку цивільної юрисдикції. Так само і позовна вимога про зобов'язання третьої особи не чинити перешкод позивачу в користуванні будинком-санпропускником є способом захисту цивільних прав позивача та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
13. Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що суд апеляційної інстанції протиправно закрив провадження у цій справі з посиланням на положення статей 4 та 5 КАС України, зважаючи на те, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом спору - рішення суб'єкта владних повноважень прийняте, у зв'язку зі здійсненням таким суб'єктом владних управлінських функцій, що на переконання позивача, свідчить про публічний характер спірних правовідносин.
14. Відповідачем надіслано до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу позивача в якому відповідач просить залишити таку без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін з посиланням на її необґрунтованість, зважаючи на те, що між позивачем та третьою особою існує спір про право на нерухоме майно, що виключає можливість розгляду такого за правилами адміністративного судочинства.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, у відповідності до частини першої статті 341 КАС України, виходить з наступного.
16. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад учасників спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
17. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
18. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
19. Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС Україна визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
20. Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
21. Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
22. Крім того, до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб'єкта, а останній відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
23. Як видно з матеріалів справи, позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 27.03.2007 №16 про надання дозволу ОСОБА_2 на відкриття окремого погосподарського номеру в будинку бувшої контори колгоспу « 40-річчя Жовтня» та зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкод в користуванні таким майном.
24. За твердженням позивача, підставою звернення до суду стала неможливість вільно користуватись та розпоряджатись належним позивачу на праві власності нерухомим майном, а саме: приміщенням колишньої контори (санпропускник), переданим йому як майновий пай від АТЗТ «Перлина Гуцульщини». Крім того, позивач посилається на відсутність у третьої особи права власності чи права користування будинком бувшої контори колгоспу « 40-річчя Жовтня» на АДРЕСА_1, відносно якого сільською радою прийнято рішення про відкриття погосподарського номера, а також відсутністю підтвердження того, що вказана будівля є придатною для використання як житлове приміщення, введена в експлуатацію та перебувала на балансі Річківської сільської ради.
25. Відповідно до частини першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
26. На підставі частини першої статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
27. Відповідно до частини другої статті 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
28. Згідно з статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
29. Згідно із статтею 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
30. Відтак, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
31. У справі, що розглядається, позивач оскаржує рішення про надання дозволу третій особі на відкриття окремого погосподарського номеру на частину домоволодіння, намір щодо оформлення права власності на яке заявляє позивач, з посиланням на договір передачі майнового паю від 04.09.1997, відповідно до якого спірне нерухоме майно вартістю 18 500,00 грн передане йому АТЗТ «Перлина Гуцульщини» у власність, що відповідає майновому паю.
32. Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги про визнати незаконним та скасувати рішення відповідача від 27.03.2007 №16 про надання дозволу на відкриття окремого погосподарського номеру ОСОБА_2 в будинку бувшої контори колгоспу « 40-річчя Жовтня» та зобов'язання ОСОБА_2 не чинити перешкод в користуванні таким майном є способом захисту цивільних прав позивача та не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
33. Та обставина, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, не змінює правову природу спірних правовідносин та не робить цей спір публічно-правовим.
34. Зважаючи на суб'єктний склад та характер правовідносин у цій справі, наведені в касаційній скарзі доводи позивача про поширення на неї юрисдикції адміністративного суду колегія суддів відхиляє як необґрунтовані, натомість вважає, що суд апеляційної інстанцій дійшов правильних висновків про необхідність вирішення спору в порядку цивільного судочинства.
35. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив порушення норм процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції спірного рішення.
36. Відповідно до статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі») суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2019 у справі №347/2029/17 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.І. Рибачук
С.Г. Стеценко
А.А. Єзеров,
Судді Верховного Суду