вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"09" листопада 2020 р., м. Київ Справа № 5002-18/4248-2011
Суддя Черногуз А.Ф., розглянувши скаргу №10-1/10 від 10.10.2020 ТОВ “Компанія “Ніко-Тайс” (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд. 40, оф. 315, код ЄДРПОУ 38039872) на дії державного виконавця Шевченківського РВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (місто Київ) (04032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 110, код ЄДРПОУ 34967593) у справі за позовом Фізичної особи-підприємця Грищенка Олександра Миколайовича до Сільськогосподарського приватного підприємства “Сталкер” про стягнення 7002,71 грн.
за участі представників:
позивача: не з'явились;
відповідача: не з'явились;
заявника: не з'явились;
ДВС: не з'явились.
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.11.2011 у справі №5002-18/4248-2011 позов Фізичної особи-підприємця Грищенка Олександра Миколайовича задоволено, стягнуто з Сільськогосподарського приватного підприємства “Сталкер” на користь фізичної особи-підприємця Грищенка Олександра Миколайовича пеню у сумі 2232,36 грн, 3% річних у сумі 320,60 грн, інфляційну суму у розмірі 1173,00 грн, плату за користування товарним кредитом у сумі 3276,75 грн, державне мито у сумі 102,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.
12.12.2011 року видано наказ на примусове виконання рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.11.2011 у справі №5002-18/4248-2011, яке набрало законної сили 12.12.2011.
До Господарського суду Київської області надійшла скарга №10-1/10 від 10.10.2020 ТОВ “Компанія “Ніко-Тайс” на дії державного виконавця Шевченківського РВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (місто Київ) у справі за позовом Фізичної особи-підприємця Грищенка Олександра Миколайовича до Сільськогосподарського приватного підприємства “Сталкер” про стягнення 7002,71 грн.
Заявник зазначає що відповідно до Постанови ВДВС Шевченківського РУЮ від 04.02.2015 відкрито виконавче провадження № 46319359 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Автономної Республіки Крим. На сьогодні наказ не виконаний, а відповідно до постанови Шевченківського РВДВС від 06.10.2020 повернутий стягувачу.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану заяву передано до розгляду судді Черногузу А. Ф.
Згідно ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до ч. 1 ст. 342 ГПК Україна скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Судове засідання з розгляду скарги №10-1/10 від 10.10.2020 ТОВ “Компанія “Ніко-Тайс” призначено на 27.10.2020.
27.10.2020 представники сторін не з'явились. Судом вирішено відкласти проведення засідання з розгляду скарги на 09.11.2020 та витребувати у Державного виконавця Шевченківського РВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (місто Київ) матеріали Виконавчого провадження № 46319359.
06.11.2020 до Господарського суду Київської області надійшло клопотання скаржника про розгляд справи за наявними в ній документами за відсутності представника ТОВ “Компанія “Ніко-Тайс”.
Суд вважає за можливе задовольнити клопотання ТОВ “Компанія “Ніко-Тайс” та, з огляду на неявку учасників справи, розглянути скаргу без участі їх участі. В цьому випадку судом враховано приписи ст. 342 ГПК України, згідно з якими неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Відтак, до скарги заявник додає копії постанов ВП №46319359 від 04.02.2015 про відкриття виконавчого провадження та від 06.10.2020 про повернення виконавчого документу стягувачу.
З постанови про повернення виконавчого документу стягувачу вбачається, що наказ Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 грудня 2011 року по справі № 5002-18/4248-2011 повернутий стягувачу без виконання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження” - у боржника відсутнє майно на яке можливо звернути стягнення, здійсненні державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, та неможливо встановити місце знаходження боржника-юридичної особи.
У зв'язку із тим що на сьогодні наказ Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.12.2011 по справі №5002-18/4248-2011 не виконаний та із тим, що не вчинено належних, своєчасних та об'єктивних дій у виконавчому проваджені, скаржник звертається до суду із скаргою на дії державного виконавця Шевченківського РВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (місто Київ) у виконавчому провадженні №46319359 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 грудня 2011 року по справі №5002-18/42482001.
Відповідно до ч. 8 ст. 48 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Скаржник зазначає, що в матеріалах виконавчого провадження немає відомостей про вчинення державним виконавцем періодичних перевірок.
В свою чергу, відсутність обґрунтованого висновку стосовно належного та повного вчинення державним виконавцем визначених законом дій щодо розшуку майна боржника дає підстави вважати передчасним висновок про відсутність такого майна у боржника.
Невиконання судового рішення протягом такого тривалого часу порушує основні засади виконавчого провадження - обов'язковості виконання рішень, розумності строків виконавчого провадження. Хоча закон і не містить поняття “розумності строків”, проте зволікання у вчиненні виконавчих дій не свідчить про дотримання зазначеного вище принципу. Крім того, діяльність державного виконавця під час здійснення виконавчого провадження, це сукупність дій направлена на кінцевий результат - виконання судового рішення.
Бездіяльність - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, тобто невчинення дій, які особа повинна була і могла вчинити, в даному випадку - на виконання Закону України “Про виконавче провадження”.
Вбачається, що державний виконавець, отримавши 05.11.2020 ухвалу суду (рекомендоване повідомлення про вручення № 0103275531336), не надав жодних доказів на спростування викладених у скарзі обставин та не виконав вимог ухвали про надання копій матеріалів виконавчого провадження, що додатково підтверджує бездіяльність останнього.
Також державним виконавцем не надано доказів дотримання ним положень ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», які б дали можливість суду встановити обставини, що вказують на відсутність у діях державного виконавця ознак бездіяльності.
Як визначено ч. 2 ст. 343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження” примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.
Таким чином, саме на виконавця покладаються функції держави щодо виконання судового рішення, та саме така особа визначає комплекс дій для виконання такого рішення, зокрема, й визначає необхідність звернення з конкретними запитами, керуючись чинним законодавством.
Враховуючи встановлені судом обставини бездіяльності державного виконавця в межах виконавчого провадження №46319359, та в межах розгляду скарги судом, суд дійшов висновку, що вимоги скаржника є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 234, 339, 342, 343 ГПК України, суд
1. Задовольнити клопотання вх. № 24456/20 від 06.11.2020 ТОВ “Компанія “Ніко-Тайс” про розгляд справи за наявними в ній документами за відсутності представника ТОВ “Компанія “Ніко-Тайс”.
2. Розгляд скарги здійснити без участі учасників справи.
3. Скаргу №10-1/10 від 10.10.2020 ТОВ “Компанія “Ніко-Тайс” на дії державного виконавця Шевченківського РВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (місто Київ) задовольнити.
4. Визнати неправомірними дії державного виконавця Шевченківського РВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції (місто Київ) у виконавчому провадженні №46319359 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.12.2011 року по справі №5002-18/4248-2011, котрі виразились у винесені Постанови Шевченківського РВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції (місто Київ) від 06.10.2020 року про повернення наказу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.12.2011 року по справі № 5002-18/4248-2011 стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження”.
5. Визнати незаконною (скасувати) Постанову Шевченківського РВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції (місто Київ) від 06.10.2020 року про повернення наказу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.12.2011 у справі №5002-18/42482011 стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження.
Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 ГПК України.
Ухвала господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені ст. ст. 254-256 ГПК України.
Ухвалу підписано 13.11.2020.
Суддя А.Ф. Черногуз