Справа № 755/6483/20
"03" листопада 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Арапіної Н.Є
з секретарем Миненко В.В.
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі Дніпровського районного суду м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Правекс Банк» за участю третьої особи ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору,
позивач звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Правекс Банк» за участю третьої особи ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору. Свої вимоги мотивував тим, що 02 вересня 2004 року між позивачем та Акціонерним комерційним банком «Правекс-Банк» було укладено кредитний договір № 796-025/04Р, за умовами якого позивач отримав кредит у розмірі 29 900,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом 14 % річних та кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 02 вересня 2014 року. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 21 січня 2019 року позов ОСОБА_2 , поданого в особі представника ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк», третя особа: ОСОБА_3 про захист прав споживачів задоволено частково: визнано недійсними п.п. 7.1.7; 9.3. кредитного договору № 796-025/04Р від 02 вересня 2004 року, укладеного між Акціонерним комерційним банком «Правекс-Банк» та ОСОБА_2 ; в іншій частині - відмовлено. Вважає, що права позивача порушено, тому кредитний договір підлягає розірванню. У зв'язку з чим просить про розірвання кредитного № 796-025/04Р від 02 вересня 2004 року, укладеного між позивачем та Акціонерним комерційним банком «Правекс-Банк».
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 15 травня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження.
08 вересня 2020 року протокольною ухвалою суду підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
03 листопада 2020 року розгляд справи закінчено ухваленням рішення по суті вимог.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представництво інтересів здійснювала ОСОБА_1 .
Представник позивача ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги. Дав пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.
Третя особа в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Причини неявки суду не повідомила.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
02 вересня 2004 року між позивачем та Акціонерним комерційним банком «Правекс-Банк» було укладено кредитний договір № 796-025/04Р, за умовами якого позивач отримав кредит у розмірі 29 900,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом 14 % річних та кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 02 вересня 2014 року (а.с. 17-19, 20, 21, 22).
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 21 січня 2019 року позов ОСОБА_2 , поданого в особі представника ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк», третя особа: ОСОБА_3 про захист прав споживачів - задовольнити частково: визнано недійсними п.п. 7.1.7; 9.3. кредитного договору № 796-025/04Р від 02 вересня 2004 року укладеного між Акціонерним комерційним банком «Правекс-Банк» та ОСОБА_2 ; в іншій частині відмовлено (а.с. 27-30).
Позивач просить про розірвання кредитного № 796-025/04Р від 02 вересня 2004 року, укладеного між позивачем та Акціонерним комерційним банком «Правекс-Банк».
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив про визнання недійсними п.п. 7.1.7; 9.3. кредитного договору № 796-025/04Р від 02 вересня 2004 року укладеного між Акціонерним комерційним банком «Правекс-Банк» та ОСОБА_2 .
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Представник відповідача не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Третя особа не скористалася своїм процесуальним правом подачі письмових пояснень щодо заявлених позовних вимог.
Зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України.
Частиною 2 статті 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав т обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до положень ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.
Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.
Предметом доказування є доведення наявності істотного порушення договору та наявності шкоди, завданої цим порушенням другою стороною.
Однак позивачем не надано належних та допустимих доказів наявності істотного порушення умов договору та наявності шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, чим не виконано вимоги ст. 12 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Тому з урахуванням викладеного у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Правекс Банк» за участю третьої особи ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору, слід відмовити.
Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 11, 626, 638, 651, 652, 1046,1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 264-265, 273, 353 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Правекс Банк» за участю третьої особи ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 13 листопада 2020 року.
Суддя Н.Є.Арапіна