10 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 380/6285/20 пров. № А/857/10853/20
Окрема думка судді Гінди О.М. викладена за наслідками розгляду адміністративної справи № 380/6285/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛИЧ-МЕТ» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення.
Відповідно до статті 34 КАС України, усі питання, що виникають під час колегіального розгляду адміністративної справи, вирішуються більшістю голосів суддів. При прийнятті рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання судового рішення. Головуючий у судовому засіданні голосує останнім. Суддя, не згодний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються особи, які беруть участь у справі, без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.
Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЛИЧ-МЕТ» (далі ТзОВ «ГАЛИЧ-МЕТ») 06.08.2020 звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі ГУ ДПС у Львівській області), в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 35159 від 04.08.2020 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку; виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення адміністративного позову, шляхом зупинення дії рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 35159 від 04.08.2020 про включення ТзОВ «ГАЛИЧ-МЕТ» до переліку ризикових платників податку.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2020 року заяву ТзОВ «ГАЛИЧ-МЕТ» задоволено. Зупинено дію рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 35159 від 04.08.2020 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2020 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишено без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2020 року з питань вжиття заходів забезпечення позову у справі № 380/6285/20 - без змін.
Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, з питань вжиття заходів забезпечення позову у наведеній вище справі, суд апеляційної інстанції мотивував тим, що включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/ розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для платника негативний характер, оскільки строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а сам по собі факт включення платника податків до переліку ризикових платників податків покладає на платника додатковий обов'язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів, та за результатами їх розгляду комісією центрального рівня.
Негативні наслідки виникають також у контрагентів платника податків, оскільки до реєстрації податкової накладної є неможливим формування податкового кредиту по господарських операціях.
Не погоджуюсь з постановою суду апеляційної інстанції, яка прийнята рішенням більшістю голосів колегії суддів, вважаю за необхідне висловити в цій справі окрему думку, з огляду на таке.
Частинами першою та другою статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо :
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
При цьому, відповідно до вимог частини 2 статті 151 КАС України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 КАС України).
Аналізуючи норми права, слід дійти висновку, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача та попередження труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.
При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також, вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.
Вважаю, що висновки суду першої інстанції про існування визначених у статті 150 КАС України обставин для вжиття заходів забезпечення позову, з якими погодився суд апеляційної інстанції, є хибними з огляду на наступне.
Так, пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На момент виникнення спірних правовідносин, механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів визначається Порядком зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року (далі - Порядок № 1165), який набрав чинності 01.02.2020.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Підпункт 3 пункту 11 Порядку № 1165 передбачає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначається, серед іншого, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Отже, зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування не є безумовною підставою для відмови в реєстрації цих документів податкової звітності, відтак не впливає на податковий облік платника податку.
Включення платника податків до переліку ризикових платників не породжує для нього правих наслідків (не звужує його права, не покладає на нього обов'язків).
Такий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 3 березня 2020 року (справа № 240/3665/19).
Натомість, перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється при реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю.
Вважаю, що визнання відповідачем на підставі оцінки податкової поведінки платника податків таким, що відповідає критеріям ризиковості, не впливає на його господарську діяльність, не створює перешкод для цього, та не завдає шкоди його діловій репутації, оскільки здійснення передбачених законом заходів контролю, зокрема щодо сплати податків (обов'язкових платежів) є нормою.
Аналогічний правовий висновок викладено і в постанові Верховного Суду від 19 травня 2020 року (справа № 160/10287/19).
Судом першої інстанції не зазначено, на підставі яких саме доказів визнано доведеними покликання позивача на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективність захисту і унеможливити поновлення порушених прав позивача.
Крім цього, вважаю, що вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб, фактично вирішило спір по суті, що суперечить меті застосування статті 150 КАС України.
На мою думку, судом першої інстанції неправильно застосовано положення частини другої статті 151 КАС України. Оскільки зупинення дії рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків до надання оцінки судом його правомірності нівелює значення здійснення контролюючим органом податкового контролю, який, в тому числі, спрямований і на забезпечення прав та інтересів інших суб'єктів господарювання в частині правильності відображення ними результатів господарської діяльності з метою оподаткування. Водночас, за позивачем залишається право належними документами довести реальність здійснення фінансово-господарських операцій у межах своєї господарської діяльності, та у разі повноти документів по даних операціях, подальшого прийняття позитивного рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування.
Висновок у подібних правовідносинах викладено і в постанові Верховного Суду від 08 жовтня 2020 року (справа № 280/2284/20).
З огляду на викладене, вважаю хибним висновок суду апеляційної інстанції про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права. Оскільки, позивачем не доведено необхідність вжиття застосованих судом першої інстанції заходів забезпечення позову з урахуванням положень частини другої статті 150 КАС України, застосовані заходи є такими, що суперечать приписам частини другої статті 151 КАС України.
На мою думку, ухвала Львівського окружного адміністративного суду від 07.08.2020 вимогам наведених норм процесуального права не відповідає. Отже, апеляційну скаргу ГУ ДПС у Львівській області слід було задовольнити, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні клопотання ТзОВ «ГАЛИЧ-МЕТ» про забезпечення адміністративного позову.
Суддя О. М. Гінда
Повний текст окремої думки виготовлено 13 листопада 2020 року.