Справа № 711/1644/18
Номер провадження 1-кп/711/161/20
13 листопада 2020 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурорів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , законного представника ОСОБА_7 , представника служби у справах дітей ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_9 ,
провівши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси судовий розгляд у кримінальному провадженні за звинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, не судимого, з неповною середньою освітою, без постійного місця проживання, останнє місце проживання: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.1 ст. 122, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України,
Біля 15 години 20 хвилин 23 червня 2017 року поблизу 9-го під'їзду будинку АДРЕСА_2 під час конфлікту, що виник раптово, потерпілий ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , взяв обвинуваченого ОСОБА_6 за одяг та наказав залишатись на місці. У відповідь обвинувачений умисно наніс потерпілому один удар кулаком по тулубу, від якого потерпілий ОСОБА_5 упав на асфальтове покриття на правий бік, а ОСОБА_6 , якого потерпілий продовжував утримувати, впав на нього. Далі, сидячи на потерпілому зверху, обвинувачений умисно наніс йому один удар правим ліктем в область ребер з лівого боку, а потім піднявся і наніс потерпілому, який лежав на асфальті на правому боці, кілька ударів ногами в область лівого боку.
Своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_10 спричинив потерпілому ОСОБА_11 тілесні ушкодження у вигляді травми грудної клітки з переломом шостого і сьомого ребер зліва з попаданням повітря в плевральну порожнину (пневмоторакс) без стиснення легені, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Зазначеними діями обвинувачений ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КК України - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Крім того, 11 червня 2018 року (більш точного часу не встановлено) обвинувачений ОСОБА_6 з метою таємного викрадення чужого майна розбив вікно та проник до гаражного приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , звідки таємно викрав чуже майно потерпілого ОСОБА_12 - чотири автомобільні диски «Techline 311 BD R13» загальною вартістю 4924 грн., якими розпорядився на власний розсуд.
Зазначеними діями підсудний ОСОБА_6 таємно викрав чуже майно з проникненням у приміщення, чим вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.3 ст. 185 КК України (крадіжка).
Також біля 12 години 22 вересня 2018 року підсудний ОСОБА_6 , перебуваючи поблизу магазину ТОВ «АТБ-маркет» по вул. Пастерівській, 106 в м. Черкаси, повторно з метою викрадення чужого майна взяв велосипед «Optimabikes Motion DD 26» вартістю 3750 грн., який належить потерпілому ОСОБА_13 і стояв неподалік магазину. Його умисні незаконні дії були помічені свідком, але обвинувачений, не реагуючи на вигуки свідка і вимогу зупинитись, почав тікати з велосипедом, проте на перехресті вулиць Бидгощська і Пастерівська, помітивши, що його наздоганяють, покинув велосипед, а сам намагався втекти, але був затриманий поліцейським.
Цими діями ОСОБА_6 повторно відкрито викрав чуже майно, тобто вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 186 КК України (грабіж).
Обвинувачений ОСОБА_6 винуватим себе визнав частково і дав суду показання, які приведено далі у вироку.
Винуватість ОСОБА_6 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень доведена перед судом наступними доказами.
По епізоду заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 :
Підсудний ОСОБА_6 винуватим себе не визнав і пояснив, що за вказаних обставин виходив із під'їзду і його схопив за одяг раніше невідомий йому потерпілий ОСОБА_11 зі словами: «стій, зараз приїдуть і з тобою поговорять». Він намагався вирватись і втекти, але перечепився і впав разом із потерпілим, опинившись на ньому зверху, при цьому не наносив йому жодного удару.
Свідок ОСОБА_14 показав, що раніше проживав у одному будинку із потерпілим ОСОБА_5 , де із комірчини було викрадено ванну. В під'їзді встановлено відеоспостереження, яким зафіксовано, що крадіжку вчинив ОСОБА_6 , про що він повідомив сусідів, у тому числі й потерпілого ОСОБА_11 . Дізнавшись про те, що ОСОБА_10 повинен прийти в пункт прийому металобрухту, свідок поїхав туди, але ОСОБА_10 не з'явився і він на автомобілі повертався додому. Наближаючись до будинку, побачив, що на асфальті лежить потерпілий ОСОБА_11 , а його б'є ногами обвинувачений ОСОБА_10 .
Свідок ОСОБА_15 дав показання про те, що дійсно з під'їзду було викрадено ванну. В один із днів отримав по телефону повідомлення від сусідки про якусь подію біля будинку і прибув туди, де побачив побитого потерпілого ОСОБА_11 , який скаржився на біль в боці, а також пояснив, що намагався затримати ОСОБА_10 , але той побив його.
Потерпілий ОСОБА_5 показав суду, що сидів біля під'їзду і побачив обвинуваченого ОСОБА_10 , який підозрювався у крадіжці ванни, тому хотів його затримати, але ОСОБА_10 спробував втекти. Він схопив обвинуваченого за одяг, але той наніс йому удари руками і ногами, завдавши перелом двох ребер.
Із висновку судово-медичної експертизи № 02-01/221 у потерпілого ОСОБА_5 виявлено травму грудної клітки з переломом шостого, сьомого ребер з попаданням повітря в плевральну порожнину (пневмоторакс) без стиснення легені, що відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я. Можливість виникнення вказаних тілесних ушкоджень при падінні потерпілого з положення стоячи або наближеного до такого з наступним ударом об твердий тупий предмет або площину малоймовірне (т.2 а.с.104-105).
Свідок ОСОБА_16 відтворив обстановку події, за якої спостерігав з балкону: потерпілий ОСОБА_11 схопив обвинуваченого ОСОБА_10 за комір, а той штовхнув потерпілого і вони удвох впали, при чому обвинувачений опинився зверху потерпілого, а потім наніс удар ліктем удар потерпілому в область ребер ліворуч (т.2 а.с.66-71).
Така ж слідча дія проведена з потерпілим ОСОБА_5 , який зазначив, що за вказаних обставин обвинувачений ОСОБА_10 наніс йому удар рукою в тулуб, після чого вони впали, а потім ОСОБА_10 наніс йому удар ліктем в лівий бік (т.2 а.с.72-75).
В судовому засіданні потерпілий підтвердив дані, зазначені у протоколі слідчого експерименту.
Згідно з висновками судово-медичної експертизи № 02-01/259 виявлені у потерпілого ОСОБА_5 тілесні ушкодження могли виникнути від декількох ударів ногами в область ребер з лівої сторони, тобто за обставин, зазначених під час слідчих експериментів потерпілим ОСОБА_11 і свідком ОСОБА_17 (т.2 а.с.64-65).
Оцінивши вказані докази кожен окремо та в їх сукупності, суд встановив, що обвинувачений ОСОБА_10 умисно наніс потерпілому ОСОБА_11 один удар кулаком по тулубу, від якого потерпілий упав, а ОСОБА_10 впав на нього зверху. Далі обвинувачений умисно наніс потерпілому один удар правим ліктем в область ребер з лівого боку, а потім кілька ударів ногами в область лівого боку. Внаслідок цих умисних дій обвинуваченого потерпілому завдано середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
У зв'язку з цим суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КК України - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
По епізоду крадіжки чужого майна у потерпілого ОСОБА_12 :
Обвинувачений ОСОБА_6 винним себе у вчиненні крадіжки у потерпілого ОСОБА_17 визнав повністю і пояснив наступне. З метою вчинення крадіжки він розбив вікно та через отвір проник в гараж потерпілого ОСОБА_12 , звідки таємно викрав чотири автомобільні диски, які продав.
Вартість викраденого майна визначена висновком товарознавчої експертизи на а.с.89 т.2.
Згідно з положеннями ч.3 ст. 349 КПК України, які роз'яснені сторонам, інші докази суду не надані і судом не досліджувались.
Зазначені обставини дають підстави суду вважати доведеним, що обвинувачений ОСОБА_10 умисно таємно викрав чуже майно з проникненням у приміщення, чим вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.3 ст. 185 КК України (крадіжка).
По епізоду, пов'язаному з викраденням велосипеда у потерпілого ОСОБА_13 обвинувачений ОСОБА_6 винуватим себе визнав частково і пояснив, що біля магазину під деревом побачив велосипед, яким заволодів, але хтось почав кричати: «стій, стрілятиму», тому він через кілька кроків залишив велосипед, а сам намагався втекти, але був затриманий поліцейським. Вважає, що здійснив замах на повторне таємне викрадення чужого майна.
Свідок ОСОБА_18 показала, що перебувала біля магазину «АТБ» і до неї підійшли два юнаки - обвинувачений і меншого віку хлопець, який попросив у неї приглянути кілька хвилин за велосипедом, на що вона погодилась. Через деякий час до неї повернувся тільки сам обвинувачений, подякував їй, що вона дивилась за велосипедом, і різко схопив його. Розуміючи по його поведінці, що обвинувачений заволодіває чужим майном, вона крикнула йому «стій», але він побіг з велосипедом. Свідок побігла навздогін і кричала, але обвинувачений не зупинявся, хоча чув її крики. Тільки через кількасот метрів свідок побачила покинутий велосипед і вияснила, що перехожі намагались зупинити обвинуваченого і той змушений був кинути велосипед, а сам намагався втекти, але був затриманий поліцейським. Вона забрала велосипед і відвела його до магазину, де перебував неповнолітній потерпілий.
Вартість велосипеда визначена висновком товарознавчої експертизи на а.с.38-41 т.2.
Проаналізувавши надані докази, суд встановив, що обвинувачений ОСОБА_10 повторно відкрито заволодів чужим майном, адже він, достовірно знаючи, що свідок ОСОБА_19 на прохання потерпілого приглядала за велосипедом, заволодів ним. Свідок ОСОБА_19 у відповідь на його дії, коли він, намагаючись створити враження, що правомірно забирає велосипед, подякував їй за збереження велосипеда, крикнула йому щоб він стояв. Розуміючи, що його викрито, обвинувачений не полишив велосипед, а тривалий час біг із ним, хоча свідок переслідувала його. В цей час він вже зник з поля зору свідка і мав можливість розпорядитись викраденим чужим майном. Тільки через кількасот метрів, коли втрутились випадкові перехожі, обвинувачений кинув велосипед і намагався втекти, але був затриманий. Суд приходить до переконання у тому, що обвинувачений ОСОБА_10 вчинив грабіж, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 186 КК України, оскільки він до цього вчинив крадіжку чужого майна.
Протокол пред'явлення потерпілому ОСОБА_13 особи для впізнання за фотознімками (т.2 а.с.36-37) є неналежним, тому що в ньому відсутні дані про те, чи впізнав потерпілий когось за фотознімками, але ця обставина не впливає на висновок суду про доведеність винуватості обвинуваченого.
Призначаючи вид і міру покарання, суд враховує те, що обвинувачений частково визнав свою винуватість. Пом'якшує його покарання те, що він вчинив кримінальні правопорушення у неповнолітньому віці, виховувався у неповній сім'ї, зараз він сирота. Обтяжуючих його покарання обставин не встановлено. ОСОБА_6 порушував умови застосованого до нього запобіжного заходу і ухилявся від суду. З урахуванням викладеного і того, що він вчинив три умисні кримінальні правопорушення, суд призначає йому покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі.
За місцем проживання і навчання обвинувачений характеризується посередньо, в нього були сприятливі для проживання умови, згідно з висновком судово-психіатричної експертизи він не виявляв ознак будь-якого хронічного психічного захворювання, здатен усвідомлювати свої дії та керувати ними (т.2 а.с.54-57, 60-62).
Із досудової доповіді вбачається, що виправлення ОСОБА_6 можливе без позбавлення волі (т.2 а.с.17). Він не судимий, сирота і тривалий час перебуває під вартою. Суд виходить із того, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Урахування конкретних обставин кримінального провадження, зокрема, даних про особу обвинуваченого і наявність обставин, що пом'якшують його покарання, переконує суд у тому, що виправлення засудженого можливе без відбування покарання, тому суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
При цьому суд змінює запобіжний захід ОСОБА_6 з тримання під вартою на особисте зобов'язання і покладає на нього певні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Позовні вимоги прокурора про стягнення з обвинуваченого витрат на лікування потерпілого ОСОБА_5 підтверджені документально, тому суд задовольняє цивільний позов.
Потерпілий ОСОБА_5 пред'явив цивільний позов про відшкодування моральної шкоди у розмірі 25000 грн. і витрат на лікування у розмірі 25000 грн. Суд вважає встановленим, що потерпілому завдано моральної шкоди, тому що обвинувачений заподіяв йому тілесні ушкодження і потерпілий переживав за своє здоров'я і відчував фізичний біль та приниження. Разом з тим, суд враховує характер цих страждань, матеріальне становище обвинуваченого і вважає за можливе стягнути з нього на користь потерпілого для відшкодування моральної шкоди 1000 грн. Витрати потерпілого на лікування підтверджені тільки на 2328 грн., тому в цій частині суд задовольняє його позов.
Суду надано докази того, що потерпілий ОСОБА_5 поніс витрати на правову допомогу у розмірі 1000 грн., а на проведення експертиз державою понесені витрати у розмірі 1144 грн., і ці суми повинні бути стягнуті із обвинуваченого.
Вирішуючи питання про долю речового доказу, суд вважає за необхідне предмет викрадення залишити в розпорядженні потерпілого.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України, і призначити йому покарання у виді:
-за ч.1 ст. 122 КК України - у виді позбавлення волі на строк два роки;
-за ч.3 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 роки;
-за ч.2 ст. 186 КК України - у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно з положеннями п.п. 1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_20 наступні обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили запобіжний захід із тримання під вартою на особисте зобов'язання, звільнивши його з-під варти в залі суду, якщо до нього не застосовано такого заходу у іншому кримінальному провадженні.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 обов'язки:
-не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він буде проживати, без дозволу суду;
-повідомити суд письмово про обране місце проживання.
Цивільний позов прокурора задовольнити, стягнути із ОСОБА_6 за лікування потерпілого ОСОБА_5 на користь Черкаської обласної ради витрати, понесені КЗ «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» у розмірі 7442 грн.40 коп., і на користь Черкаської міської ради витрати в сумі 4117 грн.56 коп., понесені КЗ «Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги».
Стягнути із ОСОБА_6 на користь держави витрати на залучення експертів у розмірі 1144 грн., на користь потерпілого ОСОБА_5 витрати на правову допомогу у розмірі 1000 грн.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 задовольнити частково. Стягнути з засудженого ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_5 на відшкодування моральної шкоди 1000 грн., на відшкодування матеріальної шкоди 2328 грн., а всього 3328 грн.
Речовий доказ: велосипед «Optimabikes Motion DD 26»- залишити в розпорядженні потерпілого ОСОБА_13 .
Копію вироку вручити прокурору і підсудному негайно після проголошення. На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси в установленому законодавством порядку на протязі 30 днів з дня проголошення вироку.
Головуючий: ОСОБА_1