11 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 280/1222/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 р. у справі № 280/1222/20 (м. Запоріжжя, суддя Бойченко Ю.П.)
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області
про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
24 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області, в якому просив суд:
- визнати протиправною відмову від 12.02.2020 р. №334/05/12-2020 у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності поліцейського у разі отримання травми під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних iз здійсненням повноважень та основних завдань поліції, у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 97 та п. 5 ч. 1 ст. 99 Закону України «Про національну поліцію» та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу позивачу в розмірі i порядку, передбаченому п. 5 ч. 1 ст. 97 та п. 5 ч. 1 ст. 99 Закону України «Про національну поліцію» у розмірі 70 прожиткових мінімумів, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 р. у справі № 280/1222/20 позовні вимоги задоволені частково.
Визнано протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, викладену у листі від 12.02.2020 р. №334/05/12-2020, у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності поліцейського у разі отримання травми під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням повноважень та основних завдань поліції, у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 97 та п. 5 ч. 1 ст. 99 Закону України «Про національну поліцію».
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу в розмірі i порядку, передбаченому п. 5 ч. 1 ст. 97 та п. 5 ч. 1 ст. 99 Закону України «Про національну поліцію» у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, з урахуванням вже виплаченої суми на підставі наказу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 26.06.2019р. №907.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Національної поліції України в Запорізькій області оскаржило його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що Наказом ГУНП в Запорізькій області від 26.06.2019р. № 907 згідно з п. 6 ч. 1 ст. 99 Закону України «Про Національну поліцію» призначено та виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 10% від 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату в розмірі 13447,00 грн., позивач не оскаржив вказаний наказ. Просить оскаржуване рішення скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що відповідач у апеляційній скарзі посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, при цьому жодне посилання, в чому саме полягає порушення процесуального законодавства, відповідач не наводить. Зауважив, що поліцейський вважається таким, що виконує службові обов'язки, якщо він забезпечує виконання основних завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію». Посилається на норми ст.ст. 97, 99 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до яких одноразова грошова допомога виплачується в разі отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення інвалідності у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 р. у справі № 280/1222/20 без змін та стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 2500 грн. за правничу допомогу.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 майор поліції проходить службу в поліції на посаді старшого слідчого СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області.
13.09.2018р. о 08.00 год. ОСОБА_1 заступив на добове чергування згідно з графіком у складі слідчо-оперативної групи (СОГ) Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області (а.с.9-12).
Відповідно до Висновку службового розслідування за фактом відкриття кримінального провадження щодо ДТП, яка сталася за участю службового автомобіля, внаслідок якої отримав тілесні ушкодження старший слідчий СВ Бердянського ВП ГУ НП в Запорізькій області майор поліції ОСОБА_1 , затвердженого начальником ГУ НП в Запорізькій області 05.10.2018р. за №3313/01/3-18, старший слідчий СВ Бердянського ВП ГУ НП в Запорізькій області майор поліції ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження «закритий оскольчатий перелом діафізу правої плечової кістки в с/з зі зміщенням фрагментів» 13.09.2018р. під час несення служби у складі СОГ Бердянського ВП ГУ НП на території м. Бердянськ, Запорізької області, здійснюючи основні повноваження відповідно до покладених на поліцію завдань, у результаті ДТП (п. 3 висновку) (а.с.14-20).
Актом Бердянського ВП ГУ НП в Запорізькій області форми Н-5 від 23.10.2018р. №25304/50/04-18 розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 13.09.2018р. о 22 год. 39 хв., зафіксовано, що нещасний випадок з старшим слідчим слідчого відділу Бердянського ВП ГУ НП в Запорізькій області майором поліції ОСОБА_1 стався в період проходження служби при виконанні службових обов'язків (а.с.21-23).
Аналогічні висновки викладені в Акті форми Н-1 №2, затвердженим т.в.о. начальника Бердянського ВП ГУ НП в Запорізькій області 23.10.2018 р. (а.с.24-26).
Постановою медичної (військово-лікарської) комісії від 17.04.2019р. №6 Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області встановлено, що отримана позивачем травма пов'язана з виконанням службових обов'язків (а.с.27).
Довідкою МСЕК про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 29.05.2019р. серії АГ №0009816 підтверджується ступінь втрати професійної працездатності позивачем - 10% одноразово, з причин отримання травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків (а.с.28).
10.06.2019р. ОСОБА_1 звернувся до ГУ НП в Запорізькій області із заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності, в якій, із посиланням на п. 6 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію», просив виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку із отриманням травми, пов'язаної із проходженням служби в поліції (а.с.54).
Висновком відповідача про призначення одноразової грошової допомоги, затвердженим 26.06.2019 р., встановлено, що 29.05.2019р. позич набув права на отримання одноразової грошової допомоги на підставі п. 6 . ч.1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» у зв'язку із отриманням травми під час проходження служби в поліції, наслідком якої є часткова втрата працездатності (10%) без визначення інвалідності (а.с.55).
Відповідно до наказу ГУ НП в Запорізькій області від 26.06.2019 №907 «Про виплату одноразової грошової допомоги», позивачу наказано виплатити одноразову грошову допомогу на підставі п. 6 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію», у розмірі 13 447,00 грн. Фактична виплата вказаної суми підтверджується платіжним дорученням від 23.10.2019р. №19202 та довідкою відповідача від 26.03.2020р. №583/12/01-2020 (а.с.53, 52, 56).
03.02.2020р. ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку направлено до ГУ НП в Запорізькій області заяву (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності, в якій він із посиланням на п. 5 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» просив виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку із отриманням травми, пов'язаної із виконанням службових обов'язків (а.с.29).
Листом від 12.02.2020р. №334/05/12-2020 позивача повідомлено, що висновком службового розслідування за фактом дорожньо-транспортної пригоди встановлено, що нещасний випадок із позивачем трапився у період проходження служби при виконанні службових обов'язків, не пов'язаних із здійсненням повноважень та основних завдань поліції, що відповідає умовам виплати одноразової грошової допомоги на підставі п. 6 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про національну поліцію», яку виплачено відповідно до наказу від 26.06.2019 р. №907. Звідси, для виплати вказаної допомоги в іншому розмірі підстави відсутні (а.с.30).
Не погоджуючись із такою відмовою, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою.
Правомірність відмови відповідача у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в повному обсязі є предметом спору в цій справі.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, відмовляючи позивачу у призначенні ОГД на підставі п. 5 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про національну поліцію», не заперечуючи подання ОСОБА_1 всіх необхідних документів, виходив із того, що нещасний випадок, що стався із позивачем 13.09.2018, не пов'язаний із здійсненням повноважень та основних завдань поліції.
ОСОБА_1 надано до матеріалів справи, серед іншого, Висновок службового розслідування за фактом відкриття кримінального провадження щодо ДТП, яка сталася за участю службового автомобіля, внаслідок якої отримав тілесні ушкодження старший слідчий СВ Бердянського ВП ГУ НП в Запорізькій області майор поліції ОСОБА_1 , затверджений начальником ГУ НП в Запорізькій області 05.10.2018р. за №3313/01/3-18; Акт Бердянського ВП ГУ НП в Запорізькій області форми Н-5 від 23.10.2018р. №25304/50/04-18 розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 13.09.2018р. о 22 год. 39 хв.; Акт форми Н-1 №2, затвердженим т.в.о. начальника Бердянського ВП ГУ НП в Запорізькій області 23.10.2018р.; постанову медичної (військово - лікарської) комісії від 17.04.2019р. №6; Довідку МСЕК про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 29.05.2019р. серії АГ №0009816, кожен із яких підтверджує ту обставину, що травму 13.09.2019р. отримано позивачем при виконанні службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції.
Натомість відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження протилежного.
Нещасний випадок, що стався із ОСОБА_1 13.09.2018 підпадає під визначення пункту 5 частини першої статті 97 Закону №580-VIII, а тому відмова, викладена відповідачем у листі від 12.02.2020р. №334/05/12-2020, у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності поліцейського у разі отримання травми під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних iз здійсненням повноважень та основних завдань поліції, у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 97 та п. 5 ч. 1 ст. 99 Закону України «Про національну поліцію» підлягає визнанню протиправною.
Посилання відповідача на те, що позивачу вже виплачено ОГД на підставі п. 6 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про національну поліцію», що підтверджується наказом від 26.06.2019р. №907, який ОСОБА_1 не оскаржено, суд не приймає, оскільки виплата ОДГ в меншому, ніж належить позивачу, розмірі, не може нівелювати його право на отримання допомоги у належній сумі, з урахуванням вже сплачених сум.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом України "Про національну поліцію України" від 02.07.2015 року № 580-VIII.
Підстави для виплати поліцейським одноразової грошової допомоги визначені у статті 97 Закону № 580-VIII.
Порядком призначення та отримання поліцейськими одноразової грошової допомоги, розміри та підстави, за яких призначення та виплата допомоги не здійснюється, визначено статтями 97-101 Закону України "Про Національну поліцію".
Так, ч.1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі:
1) загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті працівника поліції внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин;
2) смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції;
3) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань поліції відповідно до цього Закону, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;
4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;
5) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням повноважень та основних завдань поліції відповідно до цього Закону, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності;
6) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із проходженням служби в поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.
Частиною 1 статті 101 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком:
а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням;
б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;
в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом);
г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.
Таким чином, стаття 101 Закону міститься вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначення та виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.
Відповідно до частини першої статті 99 Закону № 580-VIII, розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.
Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (ч. 2 статті 97 Закону №580).
Механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського визначений Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, які затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року №4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 р. за № 163/28293.
Відповідно до п.1.розділу ІІІ зазначеного Порядку, формування пакета документів для призначення та виплати ОГД у органах поліції, навчальних закладах здійснюється підрозділами фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку (далі - фінансові підрозділи) у взаємодії з підрозділами кадрового забезпечення, службами державного нагляду за охороною праці (далі - СДНОП) органів поліції та навчальних закладів, а також фахівцями військово-лікарської комісії (далі - ВЛК).
СДНОП визначають обставини настання події та відповідають за правильність кваліфікації нещасних випадків, які призвели до втрати працездатності, згідно із законодавством України.
Відповідно до пп. 3 п. 1 розділу ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання ОГД є у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата видачі довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.
Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку № 4 встановлено, що заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається керівнику органу поліції, навчального закладу за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до інших органів.
Відповідно до пункту 5 розділу III Порядку №4, для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу:
1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності;
2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії, які звіряються з оригіналом документа: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).
Відповідно до пункту 1 Розділу 4 Порядку, фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2. Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський.
Пунктом 2 Розділу 4 Порядку передбачено, що керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції) у п'ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати ОГД, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови.
Відповідно до норм п.4 Розділу 1 цього Порядку та умов випадки, за яких призначається одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського:
2) під час виконання службових обов'язків (п.3, 5 ч.1 статті 97 Закону) - випадок, пов'язаний із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;
5) пов'язаного з проходженням служби в поліції, органах внутрішніх справ (п.6 ч.1 статті 97 Закону) - обставина, яка виникла внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності, крім випадків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту.
Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що втрата працездатності поліцейського, пов'язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ є підставою для призначення одноразової грошової допомоги, що вірно встановлено судом першої інстанції.
При цьому, з наведених норм законодавства вбачається, що судом першої інстанції вірно зроблено висновки про те, що одноразова грошова допомога поліцейському за п.5 ч.1 статті 97 Закону призначається в разі отримання ним поранення під час виконання службових обов'язків, а за п.6 ч.1 цієї статті - в разі поранення, що пов'язане із проходженням служби в поліції.
Тобто, порядок отримання одноразової грошової допомоги ставиться в залежність від обставин отримання поранення: або таке поранення отримано під час виконання поліцейським службових обов'язків, або під час проходження служби.
Як зазначалося вище та підтверджено матеріалами справи ОСОБА_1 13.09.2018 р. отримав тілесні ушкодження саме в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджено факт отримання позивачем травми під час виконання службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції, наслідком якої є часткова втрата працездатності без визначення інвалідності, що в свою чергу є беззаперечною підставою на право позивача отримати одноразову грошову допомогу за п.5 ч.1 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію».
При цьому, матеріали справи не містять відомостей про наявність підстав, перелічених в статті 101 Закону України «Про Національну поліцію» для не здійснення позивачу виплати одноразової грошової допомоги.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 99 Закону України «Про Національну поліцію» розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату: отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) унаслідок причин, зазначених у пункті 5, - у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.
Колегія суддів зауважує, що посилання апелянта на незаконність рішення суду першої інстанції, в зв'язку з виплатою позивачу одноразової грошової допомоги поліцейському за п.6 ч.1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» безпідставні, оскільки неправильне застосування відповідачем норм вказаного закону не може позбавити права позивача на отримання одноразової грошової допомоги в повному обсязі відповідно до п.5 ч.1 ст. 97 та п.5 ч.1 ст.99 Закону України «Про Національну поліцію».
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо відмови в стягненні судових витрат за правничу допомогу. Позивачем не надано жодних допустимих доказів надання правничої допомоги.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
За таких обставин інші доводи апеляційної скарги не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.
Проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду першої інстанції, правового значення не мають та не спростовують висновків суду першої інстанції, яким при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, оскаржене рішення суду винесене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки щодо встановлених обставин і правові наслідки є вірними, тому немає підстав для його скасування.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329, КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 р. у справі № 280/1222/20 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.М. Панченко
суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко