Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа №711/7391/20
11 листопада 2020 року м. Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
скаржника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси скаргу ОСОБА_4 про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії, -
Скаржник ОСОБА_4 звернувся до суду із скаргою про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії. Зазначено, що ухвалою Придніпровського райсуду м.Черкаси від 17.08.2020р. у справі №711/8636/19 задоволено скаргу ОСОБА_4 на рішення Черкаської місцевої прокуратури за його скаргою від 19.09.2019р.
15.10.2020р. на адресу ОСОБА_4 надійшла постанова Черкаської місцевої прокуратури від 25.09.2020р. про відмову у розгляді скарги. Постанова мотивована невідповідністю процесуального статусу ОСОБА_4 , заявленим ним у скарзі вимогам. Вважає, що ця постанова підлягає до скасування. Відповідно до вимог КПК статус особи, яка звернулася із заявою про вчинення щодо неї кримінального правопорушення, визначено ст. 55 КПК і права та обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Вважає, що він є потерпілим, постанова про відмову у визнанні його потерпілим, відсутня, а тому відповідно до ст. 220 КПК він може вносити клопотання про вчинення процесуальних дій, які мають бути розглянуті, а також може звертатися з іншими клопотаннями, пов'язаними з його статусом, до слідчого та прокурора. Відомості про наявність в матеріалах кримінального провадження №12017251010001230 постанови про відмову у визнанні ОСОБА_4 потерпілим в оскаржуваній постанові не зазначені. Присвоєння ОСОБА_4 статусу заявника у цьому кримінальному провадженні не відповідає вимогам КПК України і вчинено з порушенням процесуального порядку, а ухвала Придніпровського райсуду м. Черкаси від 17.08.2020р. залишається невиконаною.
Таким чином, посилаючись на норми ст. 303 КПК України, просить суд скасувати постанову заступника прокурора Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_5 від 25.09.2020р. та на виконання ухвали Придніпровського райсуду м. Черкаси від 17.08.2020р. повідомити його про хід досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017251010001230, а також прийняте в ньому, за наявності, кінцеве рішення.
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_4 пояснив, що прокуратура не дотримується закону, а тому слід задовольнити скаргу. Зазначив, що всі доводи ним викладені у скарзі.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив відмовити у задоволенні скарги. Зазначив, що до місцевої прокуратури надходила скарга ОСОБА_4 в порядку ст. 308 КПК, на яку йому були надані відповідні роз'яснення про те, що він не є суб'єктом звернення із відповідною скаргою. Цю відповідь ОСОБА_4 оскаржив до слідчого судді і ухвалою від 17.08.2020р. зобов'язано місцеву прокуратуру розглянути його скаргу із прийняттям рішення. Місцевою прокуратурою було подано заяву про роз'яснення винесеного рішення, але у її задоволенні відмовлено. Відповідно, керівником місцевої прокуратури винесена постанова про відмову у розгляді скарги ОСОБА_4 , яка йому направлена разом із відповідними роз'ясненнями щодо порядку подачі скарг. Вважає, що постанова не підлягає до оскарження за нормами ст. 303 КПК. Крім того, зазначив, що ОСОБА_4 неодноразово звертався до місцевої прокуратури щодо ходу досудового розслідування за кримінальним провадженням, на що йому кожного разу надавались відповіді. Вважає, що ОСОБА_4 не є суб'єктом подачі скарги в порядку ст. 303 КПК.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя вважає, що скарга не підлягає до задоволення за таких підстав:
встановлено, що 07.02.2017р. до ЄРДР внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України на підставі ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси відносно скарги ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого відділу Черкаського ВП ГУ НП в Черкаській області щодо внесення відомостей про кримінальне правопорушення (ЄО №6614 від 06.02.2017р.).
Досудове розслідування здійснюється слідчими Черкаського ВП ГУ НП в Черкаській області, а процесуальне керівництво - прокурорами Черкаської місцевої прокуратури.
ОСОБА_4 звернувся до органів прокуратури із скаргою в порядку ст. 308 КПК України щодо недотримання розумних строків. Листом від 11.10.2019р. заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_4 про те, хто має право на оскарження прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час проведення досудового розслідування. Цю відмову ОСОБА_4 оскаржив до суду, в порядку ст. 303 КПК України.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17.08.2020р. (провадження №1-кс/711/1528/20) зобов'язано прокурора Черкаської місцевої прокуратури вищого рівня розглянути скаргу ОСОБА_4 від 19.09.2019р. у кримінальному провадженні №12017251010001230 від 07.02.2017р. з прийняттям рішення згідно вимог чинного законодавства та невідкладно повідомити його про результати її розгляду.
На виконання ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м.Черкаси від 17.08.2020р., заступником керівника Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_5 винесено 25.09.2020р. постанову про відмову у розгляді скарги ОСОБА_4 . При цьому, відмова мотивована тим, що ОСОБА_4 має процесуальний статус заявника, а відповідну скаргу можуть подавати лише підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до п.9-1 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, зокрема, - рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником.
Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування. Прокурор вищого рівня зобов'язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов'язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду. Службові особи, винні в недотриманні розумних строків, можуть бути притягнуті до відповідальності, встановленої законом (ст. 308 КПК).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 42 КПК, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 цього Кодексу.
Як передбачено частинами 1-3, 5, 7 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді. Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок. Положення цієї частини не поширюються на провадження, яке може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого (кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення).
Інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування,- особа, стосовно якої (в тому числі щодо її майна) здійснюються процесуальні дії, визначені цим Кодексом (п. 16-1 ч.1 ст. 3 КПК).
Крім того, за нормами частин 1 та 2 статті 60 КПК України, заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.
Заявник має право: 1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію; 1-1) отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань; 2)подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи; 3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.
Таким чином, за результатами розгляду справи за скаргою ОСОБА_4 , з врахуванням норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя дійшов до висновку, що скарга не підлягає до задоволення, оскільки ОСОБА_4 , як заявник не має права на подачу скарги в порядку статті 308 КПК України щодо недотримання розумних строків слідчим під час досудового розслідування. Крім того, встановлено, що він не є потерпілим за вказаним кримінальним провадженням, оскільки відсутні дані про те, що йому, як потерпілому, вручена пам'ятка про процесуальні права та обов'язки; він не допитаний як потерпілий за цим кримінальним провадженням. При цьому, слід зазначити, що сам по собі факт відсутності постанови про відмову у визнанні ОСОБА_4 потерпілим, не свідчить про те, що він є потерпілим за кримінальним провадженням.
Відповідно, скарга ОСОБА_4 не підлягає до задоволення і з тих підстав, що статтею 303 КПК України не передбачено право заявника на звернення до слідчого судді із скаргами на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування, що нерозривно пов'язано із нормами ст. 308 КПК щодо суб'єктів звернення до прокурора вищого рівня.
При дослідженні матеріалів справи, слідчим суддею встановлено, що, незважаючи на ухвалу слідчого судді від 17.08.2020р., дійсно постанова від 25.09.2020р. містить не коректно викладене рішення, як зазначено у резолютивній частині: «Відмовити в розгляді скарги ОСОБА_4 , яка 09.10.2019р. надійшла з прокуратури Черкаської області, щодо недотримання розумних строків під час проведення досудового розслідування кримінального провадження №12017251010001230 в порядку ст. 308 КПК України».
Між тим, як на думку слідчого судді, такий процесуальний недолік не є суттєвим і не змінює зміст прийнятого рішення. Так, фактично прокурором вищого рівня, враховуючи норми ст. 17 Закону України «Про прокуратуру», Прикінцеві і перехідні положенні Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019р., - відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_4 , оскільки він не є суб'єктом, якому законом надано право звернення до прокурора із скаргою щодо недотримання слідчим розумних строків під час здійснення досудового розслідування за певним кримінальним провадженням.
При цьому, слід роз'яснити скаржнику ОСОБА_4 , що він не позбавлений права на звернення до слідчого, прокурора із заявою про залучення його до участі у кримінальному провадженні як потерпілого із врученням пам'ятки про процесуальні права та обов'язки. В разі відмови у задоволенні такої заяви, орган досудового розслідування, прокурор повинні винести відповідну постанову, яка може бути оскаржена до слідчого судді, відповідно до вимог п. 5 ч.1 ст.303 КПК України.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що за матеріалами скарги та матеріалами наглядового провадження, яке було надано прокурором в судовому засіданні під час розгляду справи, на всі звернення ОСОБА_4 до місцевої прокуратури, йому надавались відповіді, в т.ч. про хід досудового розслідування за кримінальним провадженням.
Отже, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3, 308, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_4 про скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1