13.11.2020
Справа № 642/4657/20
Провадження № 2/642/1440/20
13 листопада 2020 року суддя Ленінського районного суду м. Харкова Вікторов В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Рибоконсервний завод «Екватор» про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення з роботи, зміну формулювання запису про звільнення та дати звільнення в трудовій книжці, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, -
У вересні 2020 представник позивача - адвокат Кукаркін О.О. звернувся до Ленінського районного суду м. Харкова з позовом, у якому просив витребувати у відповідача наказ про звільнення від 26.06.2020 року №760-к, довідку про розрахунок середньомісячної заробітної плати та розрахунок при звільненні ОСОБА_2 . Визнати незаконним та скасувати наказ ТОВ «Рибоконсервний завод «Екватор» від 26.06.2020 року №760-к про звільнення ОСОБА_1 з посади за прогул без поважних причин за пунктом 4 статті 40 Кодексу законів про працю України. Зобов'язати ТОВ «Рибоконсервний завод «Екватор», протягом 3-х календарних днів з дня набрання рішення суду законної сили, внести до трудової книжки серія НОМЕР_1 запис наступного змісту: «Запис № 7 від 26.06.2020 р. недійсний. Звільнена з роботи за згодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП України)». Стягнути з ТОВ «Рибоконсервний завод «Екватор», на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу /за вирахуванням всіх необхідних податків та платежів/, починаючи 25.05.2020 року по дату набрання законної сили судового рішення у справі. Стягнути з ТОВ Рибоконсервний завод «Екватор», на користь ОСОБА_1 , 3 000 грн. моральної шкоди. Стягнути з ТОВ «Рибоконсервний завод «Екватор», на користь ОСОБА_1 , 5 000 грн. витрат на правову допомогу. Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за один місяць. Витрати по сплаті судового збору - віднести на рахунок відповідача у справі.
Дана позовна заява ухвалою суду від 16 вересня 2020 року була залишена без руху з наступних підстав.
Як зазначено у висновках Постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі №12-301гс18, за змістом приписів ст.ст. 94, 116, 117 КЗпП України та ст.ст. 1, 2 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними, в передбачений законом строк, винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право, згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Так, у своїй заяві позивач заявляє одну з вимог - стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, що у відповідності до висновків Великої Палати Верховного Суду не відноситься до структури заробітної плати, а отже, вбачається, що за вказану вимогу, позивачу необхідно сплатити судовий збір, з урахуванням суми, яку він просить стягнути.
Таким чином, в частині заявлених позовних вимог про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні підлягає сплаті судовий збір відповідно положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір якого становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на час подачі позову до суду становить в межах сум від 840,80 грн. до 10 510 грн.
Тобто в даному випадку, вбачається, що за заявлену вимогу, яка має майновий характер про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку відповідно до норм Закону України «Про судовий збір», позивачу необхідно сплатити судовий збір, саме з урахуванням ціни позову, яка в даному випадку є не визначеною, що в свою чергу не надає змоги суду встановити точний розмір судового збору, який підлягає сплаті у відповідності до норм Закону України «Про судовий збір» та позбавляє можливості суд встановити, чи вірно позивач сплатив судовий збір за подання даного позову у розмірі 840,80 грн., згідно квитанції, яка містяться в матеріалах позову, так як така сума залежить, саме від ціни позову, що прямо передбачено положеннями ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Крім того, суду не зрозуміла визначена позивачем загальна ціна позову, вказана у заяві (76 125 грн.), зокрема, з врахуванням того, що заявником не зазначено суму середнього заробітку за час затримки розрахунку, яку він просить стягнути з відповідача на свою користь - суд позбавлений можливості встановити достовірність зазначеної ціни позовної заяви з наданими позивачем розрахунками.
За вимогами п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Однак, в порушення вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві не зазначено ціну позову в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та не наведено обгрунтуваного розрахунку.
Крім того, прохальна частина позову в частині розміру стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку не конкретизована, не зазначена сума, яка підлягає стягненню.
Слід зазначити також, що як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач першим пунктом прохальної частини просить витребувати у відповідача наказ про звільнення від 26.06.2020 року №760-к, довідку про розрахунок середньомісячної заробітної плати та розрахунок при звільненні ОСОБА_2 .
Водночас, зазначення в прохальній частині позовної заяви вимоги про витребування доказів є процесуально недопустимим, адже дане клопотання оформлюється окремим процесуальним документом та має відповідати положенням ст.ст. 84, 183 ЦПК України.
Також суддя звертає увагу, що вимоги до документів, у тому числі позовної заяви та документів, які подаються до позовної заяви, як докази, повинні відповідати вимогам «Національного стандарту України «Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації» ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55.
Подана позивачем позовна заява надрукована з недотриманням пункту 6.2 Стандарту, що при формуванні справи та підшиванні документів впродовж лівого, вільного від тексту поля унеможливить читання позовної заяви та доданих документів.
Вищенаведені недоліки позовної заяви унеможливлюють відкриття провадження у справі.
На виконання вимог ухвали суду позивачу необхідно надати виправлену позовну заяву, її копію, із виключенням вимоги першого пункту прохальної частини, яка оформлюється окремою заявою, зазначенням розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку, який просить стягнути з відповідача, зазначенням правильної ціни позову та наданого обгрунтованого розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку. Надати оформлену позовну заяву та її копії відповідно вимогам «Національного стандарту України «Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації» ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Ухвалу суду про залишення позову без руху представник позивача - адвокат Кукаркін О.О. отримав 29.10.2020 Однак, станом на 13.11.2020 недоліки, вказані у даній ухвалі не виконав, тому позов необхідно визнати неподаним та повернути.
Згідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позов вважається неподаним і повертається позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 184, 185 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Рибоконсервний завод «Екватор» про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення з роботи, зміну формулювання запису про звільнення та дати звільнення в трудовій книжці, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди - повернути як неподану.
Повідомити, що згідно з ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://court.gov.ua/sud2024/.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом через Ленінський районний суд м. Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги в 15-ти денний строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя В.В. Вікторов