13.11.2020
Справа № 642/2129/19
Провадження № 1-кп/642/579/20
Іменем України
11 листопада 2020 року м. Харків
Ленінський районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України,
В провадженні Ленінського районного суду м. Харкова знаходиться кримінальне провадження за обвинувальними актами № 12020220510001441 від 15.07.2020 та № 12019220510000373 від 12.02.2019 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України.
Відносно обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, термін дії якого спливає 13.11.2020.
Прокурор ОСОБА_3 заявила клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Прокурор ОСОБА_4 підтримав клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений заперечував проти задоволення клопотання прокурора, прохав змінити запобіжний захід на більш м'який -у вигляді домашнього арешту.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 підтримав позицію обвинуваченого.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжити злочинну діяльність.
Суд враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень нетяжкого та тяжкого злочину, офіційно не працевлаштований, раніше неодноразово судимий за корисливі злочини, один із інкримінованих злочинів вчинено будучи притягнутим до кримінальної відповідальності, а також, що ризики, встановлені під час обрання запобіжного заходу, на даний час не зменшилися та продовжують існувати.
У суду відсутні об'єктивні підстави для зміни запобіжного заходу на більш м'який.
Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.
Враховуючи те, що з дня надходження до суду обвинувального акту судове провадження не завершене, тяжкість покарання, що може загрожувати обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, характер та обставини інкримінованих злочинів, суд приходить до переконання, що наведені обставини у своєму взаємозв'язку дають підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Встановлені під час обрання запобіжного заходу ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають, на даний час, можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який, обраний відносно ОСОБА_5 запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, а тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу як тримання під вартою, продовживши строк застосованого запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою до 08 січня 2021 року.
На підставі викладеного, керуючись 314-316, 331, 334, 369, 376 КПК України, суд -
Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін - у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», продовживши строк цього запобіжного заходу до 08 січня 2021 року.
Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Суддя ОСОБА_1