Справа № 638/6701/19
Провадження № 2/638/1636/20
06.08.2020
06.08.2020 Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - Шестака О.І.,
за участю секретаря - Цуваревої Р.Ю.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті ворота» Єрмак В.О. (61166, м. Харків, пр-т. Науки, 36), треті особи: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) про визнання поруки припиненою, за позовом ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті ворота» Єрмак В.О. (61166, м. Харків, пр-т. Науки, 36), треті особи: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання поруки припиненою,-
установив:
Свої позовні вимоги Позивач - ОСОБА_1 обґрунтовував наступним: 12.05.2008 р. року між АКБ «Золоті ворота» та ОСОБА_2 укладений договір про іпотечний кредит та банком надані кредитні кошти в розмірі 350 000 грн. зі строком погашення до 11.05.2018 р. зі сплатою відсотків за користування кредитом; 12.05.2008 року; ОСОБА_1 , склав Договір Поруки, яким взяв на себе обов'язок відповідати перед кредитором за порушення Боржником свої зобов'язань за Кредитним Договором; згідно Графіку погашення іпотечного кредиту (додаток до договору про іпотечний кредит від 12.05.2008 р. № 261), кожне 12 число місяця, починаючи з 12.06.2008 р., по 11.05.2018 р., боржник повинен вносити платіж за Кредитним Договором. Згідно Документів по Кредитному Договору, станом на 21.10.2015 року, останній платіж для погашення вказаного кредиту, боржник здійснив 30.05.2014 року. Тобто дата останнього несплаченого платежу є 12.06.2014 року.
Позивач - ОСОБА_1 зазначив, що до правовідносин застосовуються норми матеріального права, що діяли на момент виникнення цих правовідносин. У зв'язку із цим, до вирішення спорів, що виникають із Договору Поруки, стороною якого є Позивач, слід застосовувати норми ЦК України, які були чинними станом на 12.04.2008 р. Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, чинного станом на 12.04.2008 р., порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Тобто, на думку позивача, банк мав протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання (виникнення простроченої заборгованості за кредитним договором з 21 жовтня 2015 року) пред'явити вимоги до поручителя. У разі пред'явлення банком вимог до поручителя більш ніж через 6 місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання в силу положень ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.
Підсумовуючи Позивач зазначив, що з огляду на те, що останній платіж для погашення вказаного кредиту, боржник здійснив 30.05.2014 року, а дата останнього несплаченого платежу 12.06.2014 року, саме від останньої слід відраховувати зазначений вище строк і з огляду на зазначене порука є припиненою.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 10.05.2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального провадження.
Представник третьої особи ОСОБА_3 - адвокат Юрченко В.В. 06.08.2019 р., керуючись ст. 52 ЦПК, як представник третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова із Позовною заявою про визнання припиненою поруку, що виникла на підставі договору поруки №261/2 від 12 травня 2008 року між АКБ «Золоті ворота» (ЄДРПОУ: 20015529) та ОСОБА_3 (РНКОПП: НОМЕР_1 )
Свої позовні вимоги представник третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_3 обґрунтовував наступним: 12.05.2008 р. між АКБ «Золоті ворота» та ОСОБА_2 укладений договір про іпотечний кредит та банком надані кредитні кошти в розмірі 350 000 грн. зі строком погашення до 11.05.2018р. зі сплатою відсотків за користування кредитом. 12.05.2008р. ОСОБА_3 уклала Договір Поруки, яким взяла на себе обов'язок відповідати перед кредитором за порушення Боржником свої зобов'язань за Кредитним Договором. Згідно Графіку погашення іпотечного кредиту (додаток до договору про іпотечний кредит від 12.05.2008р №261), кожне 12 число місяця, починаючи з 12.06.2008 р., по 11.05.2018 р., боржник повинен вносити платіж за Кредитним Договором. Згідно Документів по Кредитному Договору, станом на 21.10.2015 року, останній платіж для погашення вказаного кредиту, боржник здійснив 30.05.2014 року. Тобто дата останнього несплаченого платежу є 12.06.2014 року.
Представник ОСОБА_3 зазначив, що відповідно до ст. 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Таким чином до правовідносин застосовуються норми матеріального права, що діяли на момент виникнення цих правовідносин. У зв'язку із цим, до вирішення спорів, що виникають із Договору Поруки, стороною якого є Позивач, слід застосовувати норми ЦК України, які були чинними станом на 12.05.2008 р. Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК, чинного станом на 12.04.2008, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Відповідно до висновків, викладених у Постанові ВСУ від 29.03.2017 (справа №6- 3087ц), саме з часу прострочення несплаченої заборгованості відповідно до статті 261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог до боржника та обчислення встановленого частиною четвертою статті 559 цього Кодексу шестимісячного строку для пред'явлення вимог до поручителя щодо окремих зобов'язань за кредитом.
Тобто банк мав протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання (виникнення простроченої заборгованості за кредитним договором з 21 жовтня 2015 року) пред'явити вимоги до поручителя.
У разі пред'явлення банком вимог до поручителя більш ніж через 6 місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.
Таким чином, з огляду на те, що останній платіж для погашення вказаного кредиту, боржник здійснив 30.05.2014 року, а дата останнього несплаченого платежу 12.06.2014 року, саме від останньої слід відраховувати зазначений вище строк. З огляду на зазначене порука є припиненою.
Представник ОСОБА_3 окремо зазначив, що факт того, що датою останнього платежу за спірними правовідносинами є 12.06.2014 р. підтверджується, в тому числі, Постановою ХАС від 11.07.2019 р. по справі № 643/17703/15-ц (копія додається).
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.05.2020 року Провадження у цивільній справі № 638/6701/19, в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті ворота» Єрмака В.О., треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання поруки припиненою - закрито в зв'язку з відсутністю предмета спору.
Представник позивача третьої особи ОСОБА_3 - адвокат Юрченко В.В. та третя особа, що заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_3 , в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Від адвоката Юрченка В.В. до суду надійшла письмова заява у якій він просить суд проводити розгляд справи за відсутності представника ОСОБА_3 , первісний позов підтримує, просить задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання її поруки припиненою.
Представник відповідача Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті ворота» в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті ворота» до суду надійшла письмова заява у якій він просить проводити розгляд справи за відсутності представника відповідача, а у разі обов'язкової явки - зазначити це в ухвалі та відкласти розгляд справи. Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Третя особа - ОСОБА_2 або її представник в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.
У зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, перевіривши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно частини 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За положенням ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено ст. 15 ЦК України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.
Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений ст. 16 ЦК України, відповідно до приписів якої, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
12.05.2008 року між АКБ «Золоті ворота» та ОСОБА_2 укладений договір про іпотечний кредит та банком надані кредитні кошти в розмірі 350 000 грн. зі строком погашення до 11.05.2018 зі сплатою відсотків за користування кредитом.
12.05.2008 року, ОСОБА_1 , уклав Договір Поруки, яким взяв на себе обов'язок відповідати перед кредитором за порушення Боржником свої зобов'язань за Кредитним Договором.
12.05.2008р. ОСОБА_3 уклала Договір Поруки, яким взяла на себе обов'язок відповідати перед кредитором за порушення Боржником свої зобов'язань за Кредитним Договором.
ОСОБА_2 зазначений обов'язок належним чином не виконувала, що надало право Банку вимагати від позивача дострокового погашення всієї суми заборгованості, що станом на 21 жовтня 2015 року складало 550 279 грн. 91. коп.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якій одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Частиною 1 ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 14.03.2016 р. по справі № 643/17703/15-ц вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті Ворота» заборгованість за кредитним договором № 261 від 12.05.2008р. у розмірі 550279 (п'ятсот п'ятдесят тисяч двісті сімдесят дев'ять)грн., 91 коп.; Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті Ворота» судовий збір в сумі 8254 (вісім тисяч двісті п'ятдесят чотири) грн., 20 коп. в рівних частинах з кожного.
Постановою Харківського апеляційного суду від 11 липня 2019 року по справі № 643/17703/15-ц за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Московського районного суду міста Харкова від 14 березня 2016 року, якою ця апеляційна скарга задоволена, заочне рішення Московського районного суду міста Харкова від 14 березня 2016 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті Ворота» заборгованості за кредитним договором № 261 від 12 травня 2008 року в розмірі 550279 гривень 91 копійка та стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті Ворота» судового збору в сумі 8254 гривень 20 копійок в рівних частинах з кожного - скасовано; ухвалено, в цій частині, нове рішення: у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті Ворота» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 550279 гривень 91 копійок та судового збору - відмовити. В частині стягнення на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті Ворота» заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та судового збору заочне рішення суду не переглядалося.
В обґрунтування свого рішення колегія суддів зазначила, що згідно із ч. 4 ст. 559 ЦК України (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки. З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов'язань застосоване в другому реченні ч. 4 ст. 559 ЦК України словосполучення «пред'явлення вимоги» до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. При цьому зазначене положення не виключає можливості пред'явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання. Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості останнє погашення ОСОБА_2 заборгованості відбулось 30.05.2014 р. Дата останнього несплаченого платежу - 12.06.2014 р. Письмова вимога до ОСОБА_1 у якості поручителя була пред'явлена Банком шляхом звернення до суду з позовом у цивільній справі № 643/17703/15-ц 29.10.2015 р., тобто більше ніж через шість місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання. Доказів направлення ОСОБА_1 вимоги про дострокове повернення кредитних коштів раніше 29.10.2015 р. в межах шестимісячного строку матеріали справи не містять. Сплив строку, передбаченого нормою частини четвертої ст. 559 ЦК України, зумовлює припинення зобов'язань поручителя. У разі пропуску кредитором строку пред'явлення вимог до поручителя цей строк не можна поновити, зупинити чи перервати. Суд зобов'язаний самостійно застосовувати положення про строк, передбачений цією нормою, на відміну від позовної давності, яка застосовується судом за заявою сторін. Ухвалюючи заочне рішення по справ № 643/17703/15-ц, суд першої інстанції не звернув уваги на пропуск позивачем шестимісячного строку пред'явлення вимоги до поручителя, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для солідарного стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором. Тому ПАТ «Банк Золоті Ворота» належить відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Договором в солідарному порядку разом із боржником та іншим поручителем.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судом встановлено, що Постанова Харківського апеляційного суду від 11 липня 2019 року по справі № 643/17703/15-ц набрала законної сили і сторонами на дату судового засідання не оскаржена.
З огляду на вищенаведене судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_3 було відомо, на час подання позову, що Постанова Харківського апеляційного суду від 11 липня 2019 року по справі № 643/17703/15-ц набрала законної сили, також їй було відомо, що в частині стягнення на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті Ворота» заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та судового збору заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 14.03.2016 р. по справі № 643/17703/15-ц не переглядалося, в матеріалах справи не міститься доказів того, що заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 14.03.2016 р. по справі № 643/17703/15-ц та Постанова Харківського апеляційного суду від 11 липня 2019 року по справі № 643/17703/15-ц оскаржувались ОСОБА_3 .
Отже, враховуючи вищезазначене та факт того, що Постановою Харківського апеляційного суду від 11 липня 2019 року по справі № 643/17703/15-ц вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті Ворота» заборгованість за кредитним договором № 261 від 12.05.2008р. у розмірі 550279 (п'ятсот п'ятдесят тисяч двісті сімдесят дев'ять)грн., 91 коп.; Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті Ворота» судовий збір в сумі 8254 (вісім тисяч двісті п'ятдесят чотири) грн., 20 коп. в рівних частинах з кожного, того, що це рішення набуло законної сили, а також того, що солідарне стягнення з ОСОБА_3 відбулось саме як з поручителя, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про визнання її поруки припиненою.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 5, 11, 15, 16, 509, 525, 526, 554, 559, 610 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 52, 76- 81, 82, 95, 211, 223, 247, 258-268 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті ворота» Єрмака В.О. (61166, м. Харків, пр-т. Науки, 36), треті особи: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання поруки припиненою - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Суддя: