Ухвала від 14.09.2020 по справі 638/5089/20

Справа № 638/5089/20

Провадження № 1-кс/638/1984/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2020 року1

14.09.2020 Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарi - ОСОБА_2 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харкові клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна,-

встановив:

20.07.2020 представник ОСОБА_4 звернулась до суду з клопотанням, в якому просить: скасувати арешт транспортного засобу (автомобіля) марки «Hyundai», модель «Tucson», державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_4 .

В жодне призначене засідання ОСОБА_4 , його представник не з'явились. 20.08.2020 адвокат подала до суду клопотання про відкладення судового засідання в зв'язку з зайнятістю в проведенні слідчих дій. Доказів в обгрунтування указаного не надала. Крім того, неможливість з'явитись в судове засідання представника не вказує на неможливість явки в судове засідання власника майна. В судове засідання 14.09.2020 ОСОБА_4 , його представник не з'являлись, причини неявки суду не повідомили, заяв до суду не подавали.

Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до висновку, що вимоги представника ОСОБА_4 не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасований повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації. Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Таким чином, законодавчо визначено, що скасування раніше накладеного арешту на майно можливе в двох випадках: якщо в застосуванні арешту майна відпала потреба; або арешт накладений необґрунтовано.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.04.2020 накладений арешт на тимчасово вилучене майно в ході огляду автомобіля «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_1 , від 10.04.2020, зокрема, на зазначений автомобіль.

З описової частини ухвали вбачається, що в ході проведення досудового розслідування було встановлено, що у автомобілі «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_1 , можуть знаходитися предмети, за допомогою яких було вчинено кримінальне правопорушення.

Згідно мотивувальної частини ухвали, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначені в клопотанні слідчого про арешт майна предмети, на думку органу досудового розслідування, можуть бути знаряддями вчинення злочину та зберігати на собі сліди злочину, а також іншу інформацію, яка може бути доказами у даному кримінальному провадженні та необхідні для проведення відповідних судових експертиз.

Під час розгляду клопотання про скасування арешту прокурор подав до суду заяву, якою проти задоволення клопотання заперечував. До заяви долучив постанову слідчого СВ Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області від 10.04.2020 про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання, якою визнаний речовим доказом та переданий на зберігання власнику автомобіль «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_1 .

В клопотанні про скасування арешту заявником не наведені доводи на спростування висновків ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.04.2020. На якій стадії на даний час знаходиться розслідування злочину також невідомо.

Крім того, заявник не навів будь-яких доказів, які б свідчили про те, що в подальшому застосуванні арешту зазначеного ним автомобіля відпала потреба.

Таким чином, враховуючи викладене, а також те, що заявник, власник арештованого майна жодного разу до суду не з'явились, слідчий суддя позбавлений можливості об'єктивно оцінити обставини справи і винести обгрунтоване рішення.

При таких обставинах, клопотання представника ОСОБА_4 про скасування арешту майна не підлягає задоволенню.

При цьому слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що відмова в задоволенні клопотання не позбавляє його права звернутись повторно, надавши додаткові документи чи обґрунтування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 84, 94, 170, 174, 309, 372, 395, 532 КПК України, слідчий суддя,

ухвалив:

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1