Справа № 638/13503/20
Провадження № 2-а/638/318/20
12.11.2020 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Подус Г.С.,
за участю секретаря судового засідання - Коваленко О.В.,
розглянувши в спрощеному провадженні матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Деснянського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Жеребко Андрія Віталійовича про скасування постанови,
встановив:
Позивач звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова із позовом до Головного інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Деснянського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Жеребко А.В. про скасування постанови, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо винесення постанови серії АС №0000038869 від 07.08.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі протиправними про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки(відеозапису); скасувати постанову серії АС №0000038869 від 07.08.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі протиправними про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки(відеозапису); стягнути неправомірно призначений штраф, послуги евакуації, зберігання автомобіля та комісійний збір у розмірі 2014,44 грн., судові витрати, а також моральну шкоду в сумі 3000,00 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 07.08.2020 року він зупинив транспортний засіб Шкода, днз. НОМЕР_1 , на проїжджій частині вул. Кіото в м. Києві навпроти будинку за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 2, із дотриманням ПДР, проте, повернувшись близько 15:00 год., свого транспортного засобу не виявив, оскільки автомобіль було евакуйовано на штрафмайданчик. Постанову про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 отримав 12.09.2020 року поштою.
Згідно із постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки(відеозапису) серії АС №0000038869 від 07.08.2020 року, ОСОБА_1 зупинив транспортний засіб ближче 10 метрів від пішохідного переходу, чим порушив п.15.9 г ПДР України та був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП, за що передбачений штраф у розмірі 510,00 грн.
Позивач із зазначеною постановою не згоден, вважає, що ПДР не порушував, перешкод учасникам дорожнього руху не створював, оскільки вибрав необхідну дистанцію 10 м. до пішохідного переходу. Заявив, що в постанові відсутні належні докази правопорушення, які підтверджують факт зупинки транспортного засобу менш ніж за 10 метрів від пішохідного переходу, а технічний засіб фото/відеофіксації правопорушення Sigma X-treme PQ53, CammPro I826 не є засобом вимірювання відстані.
У зв'язку із вказаним, інспектором також евакуйовано транспортний засіб на штрафмайданчик, чим порушив права позивача щодо права користуватися транспортним засобом. Крім того, внаслідок вказаних дій ОСОБА_2 завдав позивачу матеріальну шкоду у розмірі вартості евакуації та зберігання транспортного засобу на штрафмайданчику на загальну суму 2014,44 грн.
Позивач також просить виплатити майнову шкоду у розмірі 3000,00 грн.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 02.10.2020 року відкрито провадження по справі в спрощеному порядку без участі сторін.
Відповідач не погодився із вимогами позовної заяви, надав відзив, вважає позов безпідставним. На підтвердження правомірності накладення адміністративного стягнення інспектором було здійснено фотофіксацію (із зазначенням дати, географічних координат) в кількості чотирьох зображень з різних ракурсів. Відповідач зазначив, що транспортний засіб Шкода, днз. НОМЕР_1 , який зареєстрований за позивачем, був розташований з порушенням вимог ПДР - розміщення ближче 10 метрів від пішохідного переходу. Інспектором Жеребко А.В. було зроблено чіткий замір відстані між авто та пішохідним переходом, що підтверджується матеріалами фотофіксації, на яких чітко видно відстань менше 8 метрів.
Також, відповідач відмітив, що матеріали фотофіксації містять інформацію про обставини події, мають розглядатися як речовий доказ і оцінюватись у визначений процесуальним законом спосіб. Зазначені речові докази відповідають критеріям належності та допустимості, оскільки одержані з дотриманням закону.
ОСОБА_1 надав відповідь на відзив відповідача, де заявив, що в постанові відсутня інформація про фактичну відстань між автомобілем та пішохідним переходом, відсутні відомості про засіб, яким здійснювалось вимірювання дистанції(вид приладу, марка і модель, одиниці виміру, відомості про його метрологічну відповідність тощо). Лише в доказовій базі є зображення невідомого предмету. Також, позивач звернув увагу на заперечення відповідача щодо відшкодування моральної шкоди, вважає їх безпідставними та недоведеними.
Справа розглядається у відповідності до ч.3 ст. 194 КАС України, на підставі наявних у справі доказів.
Згідно із ч.1,2 ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі. Позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
За змістом статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як вбачається з постанови серії АС №0000038869 від 07.08.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі протиправними про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки(відеозапису), складеної інспектором Жеребко А.В., Бібік Д.В. було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.
На підставі зазначеної постанови судом встановлено, що 07.08.2020 року, за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 2, ОСОБА_1 зупинив транспортний Шкода, днз. НОМЕР_1 , ближче 10 метрів від пішохідного переходу.
За змістом ч. 3 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 249 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.
Відповідно до ст. 280 КУпАП особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-4 цього Кодексу.
На підставі ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих а автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
З вищевикладеного вбачається, що у зазначених спірних правовідносинах, що склались у даному випадку, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а присутність правопорушника не є обов'язковою.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 15.9 г ПДР України встановлено, зупинка забороняється: на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає не лише обов'язок суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч. 2 ст. 77 КАС України), але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України).
Суб'єктом правопорушення в цій статті в разі вчинення передбачених частинами першою-третьою цієї статті правопорушень, зокрема у виді порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - є відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб'єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису) (примітка до ст. 122 КУпАП).
Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов'язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов'язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу (примітка до ст. 14-2 КУпАП).
Згідно ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є в справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд дійшов висновку, що відповідачем повністю доведено, що у діях позивача, які мали місце 07.08.2020 року, був наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Доказів неправомірної поведінки Головного інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Деснянського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Жеребко А.В. не надано, приймаючи оскаржувану постанову, відповідач реалізовував свої повноваження по забезпеченню безпеки дорожнього руху.
Враховуючи, той факт, що відповідачем винесено законну та правомірну постанову, ним не вчинялось жодних протиправних дій, то і відшкодування моральної шкоди неможливе. Одночасно, суд звертає увагу, що позивачем не доведено факт заподіяння моральної шкоди, і не вказано та не підтверджено її спричинення.
Стосовно незаконної евакуації транспортного засобу на штрафмайданчик суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Як вбачається із змісту постанови про накладення адміністративного стягнення, яка є предметом спору, нею не вирішувалося питання пов'язані з евакуацією вказаного транспортного засобу. Тому підстави позову в цій частині суд відхиляє, як такі, що виходять за межі позовних вимог.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Деснянського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Жеребко А.В. про скасування постанови не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 122, 152-1, 255, 258, 279-1, 288, 289 КУпАП, ст.ст. 5, 15, 72-77, 79, 241-246, 250, 251, 286 КАС України, суд,
ухвалив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Деснянського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Жеребко Андрія Віталійовича про скасування постанови - відмовити.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України рішення може бути оскаржено безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя