Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/1384/20
Провадження № 3/542/454/20
Іменем України
13 листопада 2020 року смт Нові Санжари
Новосанжарськоий районний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді - Шарової-Айдаєвої О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Рибки Ю.О.,
прокурора - Дашівського С.І.,
особи, що притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт Нові Санжари у залі суду протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) і матеріали справи, додані до нього, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка займає посаду секретаря Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області,
02 листопада 2020 року до Новосанжарського районного суду Полтавської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, № 342 від 20 жовтня 2020 року про порушення ОСОБА_1 частини 2 статті 52 Закону України «Про запобігання корупції», чим вчинено адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, за яке передбачена відповідальність згідно з вимогами частини 2 статті 172-6 КУпАП.
02 листопада 2020 року справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 внаслідок автоматизованого розподілу справи між суддями надійшла до провадження судді ОСОБА_2 .
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-6 КУпАП, визнала.
Прокурор у судовому засіданні, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року у справі № 1-24/2020 (393/20) № 13-р/2020, за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про запобігання корупції», Кримінального кодексу України, у зв'язку з визнанням такою, що не відповідає Конституції України, зокрема частини 2 статті 52 Закону України «Про запобігання корупції», вказав на необхідність закриття провадження у справі на підставі пункту 6 частини 1 статті 247 КУпАП, через скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність.
Надаючи оцінку протоколу № 342 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, від 20 жовтня 2020 року, суд виходить з наступного.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 342 від 20 жовтня 2020 року, складеного оперуповноваженим 1-го сектору (протидії корупції) УСР в Полтавській області ДСР НП України старшим лейтенантом поліції Браткевичем А.В., встановлено, що ОСОБА_1 порушила вимоги частини 2 статті 52 Закону України «Про запобігання корупції», і тим самим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, за яке передбачена відповідальність згідно з вимогами частини 2 статті 172-6 КУпАП.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області від 09.11.2017 № 4 ОСОБА_1 обрано на посаду секретаря Нехворощанської сільської ради (а.с. 19).
Відповідно до статтей 12, 12-1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», на посадових осіб органів місцевого самоврядування поширюються вимоги та обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції».
Згідно з підпунктом «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією.
Відповідно до рішення Національного агенства з питань запобігання корупції від 17.06.2016 № 2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 липня 2016 року № 987/29117, до посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків відноситься посада секретарів міських (міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим, районного значення), сільських, селищних рад.
Особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, зазначала у протоколі, що ОСОБА_1 , будучи секретарем Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, а також суб'єктом декларування, протягом десяти днів не повідомила НАЗК про суттєві зміни у майновому стані в результаті отримання доходу 26.09.2019 у вигляді спадщини (земельної ділянки, площею 4,6423 га, кадастровий номер 5323484200:00:001:0329) розміром 113658,43 грн, що є порушенням вимог частини 2 статті 52 Закону України «Про запобігання корупції». З огляду на викладене зроблено висновок про те, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 172-6 КУпАП.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, відповідно до положень статті 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до наступного.
Згідно зі статтею 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 245 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Згідно зі статтею 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та відповідно до вимог статті 279 КУпАП дослідити докази, якими згідно зі статтею 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів.
Так, частиною 2 статті 172-6 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність осіб, які відповідно до частин 1 та 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані.
Згідно з частиною 2 статті 52 Закону України «Про запобігання корупції», у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов'язаний повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.
Положення частини другої цієї статті застосовуються до суб'єктів декларування, які є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб'єктів декларування, які займають посади, пов'язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до статті 50 цього Закону.
Відповідно до протоколу № 342 від 20.10.2020 в провину ОСОБА_1 ставиться порушення вимог частини 2 статті 52 Закону України «Про запобігання корупції», за що передбачається адміністративна відповідальність згідно з частиною 2 статті 172-6 КУпАП.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Відповідно до примітки в статті 172-6 КУпАП, суб'єктом правопорушень за цією статтею є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Статтею 147 Конституції України передбачено, що Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених цією Конституцією випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до цієї Конституції.
Діяльність Конституційного Суду України ґрунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, гласності, обґрунтованості та обов'язковості ухвалених ним рішень i висновків.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 152 Конституції України, закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020, у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про запобігання корупції», Кримінального кодексу України, - пункти 6, 8 частини першої статті 11, пункти 1, 2, 6-101, 12, 121 частини першої, частини другу - п'яту статті 12, частину другу статті 13, частину другу статті 131, статтю 35, абзаци другий, третій частини першої статті 47, статті 48-51, частини другу, третю статті 52, статтю 65 Закону України „Про запобігання корупції“ від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII зі змінами, статтю 366-1 Кримінального кодексу України, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
У резолютивній частині вказаного рішення Конституційного Суду зазначено, що пункти 6, 8 частини першої статті 11, пункти 1, 2, 6-101, 12, 121
частини першої, частини друга - п'ята статті 12, частина друга статті 13, частина друга статті 131, стаття 35, абзаци другий, третій частини першої
статті 47, статті 48-51, частини друга, третя статті 52, стаття 65 Закону
України „Про запобігання корупції“ від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII зі змінами, стаття 3661 Кримінального кодексу України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Зважаючи на вказані обставини, суд приходить до переконання про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною 2 статті 172-6 КУпАП, так як відповідно до рішення Конституційного Суду України, визначено неконституційним вимоги частини 2 статті 52 Закону України «Про запобігання корупції», які передбачають, що у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов'язаний повідомити про це Національне агентство.
Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Згідно з пунктом 6 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин - скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Зважаючи на вищевикладене, враховуючи те, що рішенням Конституційного Суду України визнано неконституційним передбачений частиною 2 статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» обов'язок у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування повідомляти про це Національне агентство, суд приходить до висновку, що винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності особи, яка порушила частину 2 статті 52 Закону України «Про запобігання корупції», за вказаних обставин є недопустимим, а тому суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі за частиною 2 статті 172-6 КУпАП, у зв'язку із скасуванням акта, який встановлює адміністративну відповідальність.
На підставі викладеного, керуючись статтями 247, 251, 254, 256, 278, 283-285 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 2 статті 172-6 КУпАП закрити відповідно до пункту 6 частини 1 статті 247 КУпАП, у зв'язку із скасуванням акта, який встановлює адміністративну відповідальність.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Новосанжарський районний суд Полтавської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.О. Шарова-Айдаєва