Провадження № 3/537/1613/2020
Справа № 537/3973/20
12.11.2020 року суддя Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області Зоріна Діана Олександрівна, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Відділення поліції №1 Кременчуцького відділу поліції Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кременчука, громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною 2 статті 173 - 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
На адресу Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №014497 від 07 листопада 2020 року, складений відносно ОСОБА_1 про вчинення ним правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 173 - 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, згідно вказаного протоколу, 07 листопада 2020 року близько 13 год. 20 хв. за місцем мешкання, перебуваючи в нетверезому стані, ОСОБА_1 вчинив сварку з матір'ю, під час якої висловлювався грубою брутальною лайкою, чим вчинив психологічне домашнє насильство, та вказаними діями вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 173 - 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , в судовому засіданні вину у вчиненні правопорушення за обставин, викладених в постанові, визнав в повному обсязі.
Частиною 2 статті 173 - 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно, частиною 1 статті 173 - 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Окрім повного визнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №014497 від 07 листопада 2020 року; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 07 листопада 2020 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 07 листопада 2020 року на окремому аркуші, згідно яких він визнав вчинення правопорушення; письмовими поясненнями на окремому аркуші потерпілої ОСОБА_2 від 07 листопада 2020 року; довідкою від 07 листопада 2020 року.
За таких обставин, оцінюючи наявні письмові докази справи про адміністративне правопорушення, події та характер адміністративного правопорушення, дослідивши всебічно і повно всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 173 - 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і вважає за можливе накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції статті Кодексу України про адміністративні правопорушення, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.
Обираючи вид стягнення правопорушникові, суддя обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання не вбачає.
Cтаттею 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (зі змінами) передбачено справляння судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.
Однак, у зв'язку із тим, що ОСОБА_1 є інвалідом другої групи, на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 вказаного Закону, якою встановлено, що особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, суд вважає за необхідне звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору в дохід держави.
Керуючись статтями 24, 284, статтею 173 - 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 173 - 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму 340 грн. 00 коп., в прибуток держави.
Штраф підлягає добровільній сплаті протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Діана Олександрівна Зоріна