Справа № 401/939/20
2/401/867/20
03 листопада 2020 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Іващенко В.М., за участю секретаря судових засідань Христенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Світловодську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Світловодський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Кіровоградській області про стягнення заборгованості по аліментах та пені за несвоєчасну сплату аліментів ,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу по аліментах за період з 01.02.2019 року по 29.02.2020 року в сумі 14875,97грн. та пені по аліментах за той же період в сумі 14875,97грн. Свій позов мотивує тим, що відповідач неналежним чином виконує рішення суду про стягнення з нього аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , внаслідок чого утворилася заборгованість по сплаті аліментів, крім того підлягає стягненню з відповідача пеня за несвоєчасне стягнення аліментів.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, пославшись на обставини, якими позивач обґрунтовує свій позов, просили стягнути з відповідача борг по аліментах та пеню за ухилення від сплати аліментів. Стверджували, що відповідач умисно ухиляється від сплати аліментів, внаслідок чого виник борг.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заперечень проти позову не надали.
Представник Світловодського міськрайонного ВДВС - державний виконавець Астахова О.С. надала до суду заяву про розгляд справи за позовом ОСОБА_1 про стягнення боргу по аліментах, без участі представника Світловодського МВДВС. Крім того від державного виконавця до суду надійшов лист з якого вбачається, що після перерахунку нарахованих сум аліментів, починаючи з 01.07.2017 року, нараховано заборгованість у розмірі 32793,29 гривень, яку сплачено божником згідно квитанції від 28.02.2020 року. 10 березня 2020 року виконавче провадження завершено на підставі п.7 ч.1 ст.39 ЗУ "Про виконавче провадження" в зв'язку із закінченням передбаченого законом строку для даного виду стягнення.
З'ясувавши обставини справи, перевіривши докази суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:
Заочним рішенням Світловодського міськрайонного суду від 17 серпня 2020 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та стягнуто з ОСОБА_2 борг по аліментах за період з 01 лютого 2019 року по 29 лютого 2020 року в сумі 14875,97 гривень та пеню по аліментах за той же період в сумі14875,97 гривень.
Ухвалою Світловодського міськрайонного суду від 22 вересня 2020 року заочне рішення Світловодського міськрайонного суду від 17 серпня 2020 року скасоване та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підставою для скасування вказаного рішення було те, що до суду відповідачем були надані докази того, що державним виконавцем помилково нараховувалися до сплати суми аліментів, а саме в розмірі 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_4 вбачається, що його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.5).
Позивачем до суду наданий розрахунок заборгованості ОСОБА_2 по аліментах, з якого вбачається, що ОСОБА_2 має борг по сплаті аліментів починаючи з лютого 2019 року по березень 2020 року у розмірі 14875, 97 грн., пеня за несвоєчасну сплату аліментів становить 14875, 97 грн.
Згідно ст.196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Із розрахунку про виплату аліментів ОСОБА_2 за виконавчим листом №401/3330/14-ц від 02.09.2014 року, який був наданий до суду державним виконавцем, вбачається, що борг по аліментах відсутній, останній платіж в сумі 32800 гривень проведено у березні 2020 року(а.с.6).
10 березня 2020 року виконавче провадження з приводу примусового виконання рішення суду про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 закінчене на підставі п.7 ст.39 ЗУ "Про виконавче провадження", про що державним виконавцем Астаховою О.С. винесено відповідну постанову.
Із двосторонньої угоди(розписки) укладеної 02 березня 2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вбачається, що сторони домовились про добровільне перерахування коштів ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 в сумі 32800 гривень, з певним їх призначенням, а саме: аліменти за березень, квітень, травень і червень 2020 року - 5000грн.; подарунок на день народження сина - 1000грн.; кошти призначені на 14 місяців навчання сина в майбутньому, починаючи з моменту навчання - 26800 грн.(а.с.7).
З огляду на викладене, державним виконавцем помилково були зараховані кошти в сумі 32800 грн. як погашення боргу по аліментах, оскільки боржник та стягувач чітко домовились про розподіл вказаних коштів, про що свідчить вищевказана двостороння угода. Така ситуація склалася тому, що державному виконавцю боржником була надана лише квитанція про переказ коштів від 28.02.2020 року на суму 32800 гривень, без роз'яснення про призначення коштів.
Оскільки в судовому засіданні чітко встановлено, що вимоги позивача стосовно стягнення з ОСОБА_2 боргу по аліментах за період з 01.02.2019 року по 29.02.2020 року в сумі 14875,97грн., підтверджені належними та допустимими доказами, то суд приходить до висновку, що позов у цій частині підлягає безумовному задоволенню.
Разом з тим суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення пені по аліментах за період з 01.02.2019 року по 29.02.2020 року в сумі 14875,97грн., оскільки як визначено у ст.196 СК України, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти стягувач має право на право на стягнення неустойки (пені). Як встановлено в судовому засіданні заборгованість ОСОБА_2 по аліментах виникла не з його вини, а в зв'язку з тим, що державним виконавцем помилково нараховувалися щомісячно до сплати аліменти у розмірі 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, замість частини від доходу ОСОБА_2 як приватного підприємця, що підтверджується листами Світловодського МВДВС №15084 від 10.03.2020 року та №31775 від 02.11.2020 року(а.с.49).
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення), то судові витрати в сумі 420.40 грн. підлягають стягненню з відповідача в дохід держави, тобто пропорційно до частини задоволених позовних вимог.
На підставі ст.196, 197 СК України, керуючись ст.ст.141, 258, 263, 265, 268, 280 ЦПК України, суд,-
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ) заборгованість по сплаті аліментів за період з 01.02.2019 року по 29.02.2020 року в сумі 14875(чотирнадцять тисяч вісімсот сімдесят п'ять)гривень 97 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 420(чотириста двадцять) гривень 40 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.
Суддя Світловодського
міськрайонного суду В.М.Іващенко
03.11.2020