Копія
Справа № 397/862/20
н/п : 2-а/397/7/20
Іменем України
09.11.2020 смт. Олександрівка
Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого-судді Івченка П.О.,
за участю секретаря судового засідання Таранухи А.М.,
представника позивача Бабіч Т.Г.,
представника відповідача Замостного О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в режимі відеоконференції, в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом представника позивача Бабіч Тетяни Григорівни, яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача поліцейський СРПП Олекшівського ВП Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області Іванов А.А. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Бабіч Т.Г., яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного Управління Національної поліції в Херсонській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 13.07.2020 стосовно ОСОБА_1 поліцейським СРПП Олешківського ВП Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області Івановим А.А. була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення серії БАА № 052165 від 13.07.2020, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. Згідно з даною постановою, ОСОБА_1 13.07.2020 о 16:21 на автодорозі Одеса - Мелітополь - Новоазовськ - 233 км, керував транспортним засобом «DAF» д.н.з. НОМЕР_1 , буксирував напівпричеп «BODEX KIS3WA» д.н.з. НОМЕР_2 , перевозив вантаж, навантаження на строєну вісь складає 23455 кг, що перевищує норму 22000 кг, що переважує 1455 кг., чим порушив вимоги п. 22.5 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 132-1 КУпАП.
Представник позивача, серед іншого, вказала, що постанова не містить посилань на жодні належні та допустимі докази, зокрема, показання свідків, фото і відеозаписи, окрім трьох висновків технічних приладів, які показали при трьох зважуваннях, три різні результати, на підставі яких поліцейським зроблено висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП. У зв'язку із чим просить скасувати постанову у справах про адміністративні правопорушення серії БАА № 052165 від 13.07.2020 та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 12.08.2020 прийнято справу до свого провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Відповідно до вимог ст. 261 КАС України відповідачу було встановлено строк на подачу відзиву та пояснень на позовну заяву з дня отримання ухвали суду.
08.09.2020 представник відповідача надав відзив, відповідно до якого позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що оскаржувана постанова винесена з дотриманням вимог чинного законодавств, уповноваженою на те особою, тому вважає, що підстави для задоволення позову та скасування постанови про адміністративне правопорушення відсутні, оскільки вчинення позивачем зазначеного у постанові правопорушення знайшло своє підтвердження.
На адресу суду надійшли клопотання від учасників судового розгляду про розгляд судового засідання в режимі відеоконференції
Ухвалою Олександрівського районного суду від 09.09.2020 призначено судове засідання в режимі відеоконференції.
Позивач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про час і місце судового розгляду, причини неявки суду не повідомили.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові.
Представник Головного управління Національної поліції в Херсонській області в судовому засіданні позов не визнав, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, оцінивши їх, суд дійшов до висновків, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 052165 від 13.07.2020 ОСОБА_1 визнано винуватим в тому, що останній 13.07.2020 о 16:21 на автодорозі Одеса - Мелітополь - Новоазовськ - 233 км, керував транспортним засобом «DAF» д.н.з. НОМЕР_1 , буксирував напівпричеп «BODEX KIS3WA» д.н.з. НОМЕР_2 , перевозив вантаж, навантаження на строєну вісь складає 23455 кг, що перевищує норму 22000 кг, що переважує 1455 кг., чим порушив п. 22.5 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 132-1 КУпАП. Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено стягнення за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 510 гривень.
Стаття 9 КУпАП визначає адміністративне правопорушення (проступок) як протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано інспекторами поліції за ст. 132-1 КУпАП.
При цьому, необхідно зауважити, що ст. 132-1 КУпАП має дві частини, а тому слід уважати, що кваліфікація дій ОСОБА_1 , за відсутності у постанові інспектора частини статті, не є конкретною.
Відповідно до ч. 1 ст. 132-1 КУпАП порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частина друга вказаної статті КУпАП передбачає відповідальність за: порушення правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306.
Згідно примітки до даної статті дія частини першої цієї статті не поширюється на правопорушення, пов'язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306, про порушення якого вказано інспектором у оскаржуваній постанові, встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 132-1 КУпАП адміністративним правопорушенням є порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
Однак, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю» від 11 вересня 2019 року № 54-IX, який набрав чинності 25.09.2019 року, статтю 132-1 КУпАП доповнено частиною другою та приміткою.
Так, як вже зазначалось раніше, частина друга статті 132-1 КУпАП, передбачає відповідальність за порушення правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
Відповідно до примітки до ст. 132-1 КУпАП, дія частини першої цієї статті не поширюється на правопорушення, пов'язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Суб'єктом правопорушення, передбаченого частиною другою цієї статті, є відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. Підставою для звільнення від відповідальності є наявність у суб'єкта правопорушення дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Нормами ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частиною першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно приписів частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Разом з цим, згідно із ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Судом встановлено, що фактичні обставини справи, викладені в оскаржуваній постанові, не знайшли свого відображення у належній юридичній кваліфікації правопорушення.
В оскаржуваній постанові поліцейські зазначили, що ОСОБА_1 перевозив вантаж, навантаження на строєну вісь складає 23455 кг, що перевищує норму 22000 кг, що переважує 1455 кг, чим вчинив правопорушення передбачене ст. 132-1 КУпАП.
Тобто, у вину позивача ставиться вчинення правопорушень, пов'язаних з перевищенням габаритних та великовагових параметрів транспортного засобу.
Однак, відповідно Примітки до ст. 132-1 КУпАП, в редакції станом на 13.07.2020, тобто на дату винесення постанови, дія частини першої цієї статті не поширювалась на правопорушення, пов'язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів.
Адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті пов'язані з перевищенням габаритних параметрів передбачено частиною другою статті 132-1 цього Кодексу, і несе її відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи (ч. 1 ст. 14-3 КУпАП).
Відтак, відповідачем не доведено, всупереч вищевказаним вимогам законодавства, правомірності винесеної інспектором поліції постанови.
Відповідно до ст. 1 та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи, необхідні та достатні для ухвалення даного рішення, отримали достатню оцінку.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП, а тому скасовує оскаржувану постанову як неправомірну, а справа про адміністративне правопорушення, підлягає закриттю.
Керуючись, ст. 7, 9, 132-1, 251, 280 КУпАП, ст.ст. 72 - 77, 90, 121, 139, 243-244, 246, 254, 258, 268, 278, 279, 286 КАС України, суд,
Позов адвоката Бабіч Тетяни Григорівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - поліцейський СРПП Олешківського ВП Новокаховського ВП ГУНП в Херсонській області Іванов А.А., про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовольнити.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення БАА № 052165 від 13.07.2020 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.132-1 КУпАП.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.132-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду через Олександрівський районний суд Кіровоградської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: /підпис/ П.О.Івченко
Згідно з оригіналом.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Рішення станом на «___»_______________2020 року набрало законної сили.
Суддя Олександрівського районного суду
Кіровоградської області П.О.Івченко
Копію засвідчено «___»________________2020 року.