Справа № 396/292/20
Провадження № 1-кп/396/124/20
13.11.2020 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні у м. Новоукраїнка Кіровоградської області бвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №12020120230000037 від 14.01.2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Лозоватка Новоукраїнського району Кіровоградської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, освіта неповна середня, неодружений, не працює, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, депутатом не являється, раніше судимий:
- 25.04.2019 року Бобринецьким районним судом Кіровоградської області за ч.3 ст.185 КК України, до 4-х років позбавлення волі, в силу ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання із встановленим іспитовим строком тривалістю 2 роки; у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст.357 КК України;
розглянувши клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 ,-
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України.
Прокурором в судовому засіданні подано письмове клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 строком на 60 днів, з метою уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що були підставою для застосування відносно нього такого запобіжного заходу раніше, оскільки попередній строк запобіжного заходу закінчився 10.11.2020 року.год.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 заперечили щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили відмовити в клопотанні прокурора, або ж обрати більш м'який запобіжний захід. Вказавши, що не вбачають підстав та ризиків для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Захисник просила врахувати суд, що обвинувачений хворіє, та в умовах СІЗО не має змоги лікуватися і отримувати кваліфіковану медичну допомогу. Вказавши також на поважний вік матері, просили обрати запобіжний захід на такий, який би не перешкоджав ОСОБА_4 допомогати їй по господарству, а також мати можливість звернутись до лікаря.
В попередньому судовому засіданні було допитано стосовно стану здоров'я обвинуваченого ОСОБА_4 його матір - ОСОБА_6 , яка повідомила, що її син близько трьох років тому звертався за медичною допомогою до Новоукраїнської ЦРЛ, де йому було проведено оперативне втручання. Останні роки за медичною допомогою не звертався.
Для перевірки стану здоров'я обвинуваченого ухвалою суду від 11.09.2020 року було надано судове доручення, яким зобов'язано начальника ДУ "Кропивницький СІЗО" організувати та забезпечити медичне обстеження стану здоров'я обвинуваченого ОСОБА_4 та у разі необхідності діяти відповідно до порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам узятим під варту. Однак до даного часу жодної відповіді на адресу суду щодо виконання ухвали, не надійшло.
Суд, заслухавши думку прокурора щодо доцільності обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, думку обвинуваченого та його захисника, приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до ухвали слідчого судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 11 лютого 2020 року, до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України, в рамках даного кримінального провадження застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 18 год 00 хв. 10.04.2020 року.
Ухвалою суду від 24.03.2020 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 24 березня 2020 року до 22 травня 2020 року до 18 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 19.05.2020 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 19 травня 2020 року до 18 липня 2020 року до 18 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 14.07.2020 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 14 липня 2020 року до 12 вересня 2020 року до 18 год. 00 хв. та було визначено можливісь внесенні застави для, у межах п'ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 31770 (тридцять одна тисяча сімсот сімдесят) гривень у національній грошовій одиниці.
Ухвалою суду від 11.09.2020 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою строком на 60 днів, з 11.09.2020 року до 10.11.2020 року до 18 год. 00 хв. та визначено можливісь внесенні застави для, у межах п'ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 31770 (тридцять одна тисяча сімсот сімдесят) гривень у національній грошовій одиниці.
Строк запобіжного заходу обраний відносно ОСОБА_4 закінчився 10.11.2020 року об 18.00 год. та обвинувачерий був звільнений по закінченню терміну запобіжного заходу.
Стаття 177 КПК передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обирати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Водночас, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст.357 КК України, які відносяться до злочину середньої тяжкості (ч.2 ст.185 КК України) та злочину невеликої тяжкості (ч.3 ст.357 КК України).
Вирішуючи питання про обрання строку тримання під вартою відносно обвинуваченого, суд враховує також вимоги пунктів 3 і 4 ст. 5 Конвенції та практику Європейського суду з прав людини, зокрема і Рішення Європейського суду з прав людини від 06 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України» та від 12 січня 2012 року у справі «Тодоров проти України», згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може слугувати підставою для запобіжного ув'язнення. Для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 суд враховує, що обвинувачений є повнолітньою особою, має неповну середня освіту, зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , за місцем проживання характеризується посередньо, проживає біля батьків, вів негативний спосіб життя, раніше судимий, але як пояснила мати обвиунваченого під час проживання біля батьків завжди допомогав їй по господарству.
У зв'язку з наведеним, суд приходить до висновку, що ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати. Суд визнає існування можливості ухилення обвинуваченого ОСОБА_4 від правосуддя, а також те, що перебуваючи на волі він може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Однак на думку суду, з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, раніше встановлені ризики суттєво зменшились, зокрема здійснення впливу на потерпілого та свідків не має жодного сенсу так як вони вже допитані судом, а існуючим ризикам можливо запобігти, застосувавши запобіжний захід обвинуваченому у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на обвинуваченого ОСОБА_4 таких обов'язків:
- прибувати до суду за першим і кожним викликом;
- заборонити залишати житло цілодобово, яке розташоване АДРЕСА_1 без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- не відвідувати місця, в яких спиртні напої реалізуються на розлив;
- утримуватися від спілкування із особами, визнаними потерпілим або свідками у цьому кримінальному провадженні, крім випадків спілкування з ними під час здійснення процесуальних дій;
- здати, при наявності, назберігання до Новоукраїнської місцевої прокуратури особисті документи, які дають право виїзду з України та в'їзду в Україну.
Крім того, суд зважає на неодноразові скарги обвинуваченого ОСОБА_4 на стан його здоров'я, наявність проблем зі станом здоров'я, які навіть призвели до оперативного втручання раніше, даний факт підтвердила суду мати обвинуваченого. З метою з'ясування стану здоров'я обвинуваченого ОСОБА_4 , можливості утримуватись в умовах СІЗО та отримувати необхідне лікування в умовах СІЗО судом було надано судове доручення 11.09.2020 року, яким зобов'язано начальника ДУ "Кропивницький СІЗО" організувати та забезпечити медичне обстеження стану здоров'я. Однак ухвала суду (судове доручення) залишилось без виконання, а з часу закінчення запобіжного заходу минуло лише 2 повних дні, тому обвинувачений через незначний проміжок часу не встиг обстежитись у лікаря.
Суд, зауважує також, що в дане судове засідання обвинувачений ОСОБА_4 прибув за першим викликим суду, шляхом телефонограми, при цьому не маючи жодного запобіжного заходу, що також свідчить про відсутність в нього наміру уникати від відповідальності та суду, що і обіцяв сам обвинувачений суду.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 необхідно задовольнити частково, обравши відносно обвинувачуваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, цілодобово.
Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 331 КПК України, суд,-
Відкласти судовий розгляд кримінального провадження на 21.12.2020 року о 10.00 год.
Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково.
Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст.357 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, цілодобово, за адресою його проживання АДРЕСА_1 , строком до 60 (шістдесят) днів, тобто до 11.01.2021 року, до 12.00 години.
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
- прибувати до суду за першим і кожним викликом;
- заборонити залишати житло цілодобово, яке розташоване АДРЕСА_1 без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- не відвідувати місця, в яких спиртні напої реалізуються на розлив;
- утримуватися від спілкування із особами, визнаними потерпілим або свідками у цьому кримінальному провадженні, крім випадків спілкування з ними під час здійснення процесуальних дій;
- здати, при наявності, назберігання до Новоукраїнської місцевої прокуратури особисті документи, які дають право виїзду з України та в'їзду в Україну.
Надати можливість працівникам органів внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з'являтись в житло за адресою АДРЕСА_1 , із вимогою надавати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту встановити на 60 днів, до 11 січня 2020 року до 12.00 год.
Копію ухвали надіслати до Новоукраїнського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області для контролю та виконання за місцем проживання обвинуваченого.
Ухвала підлягає негайному виконанню. Виконання ухвали покласти на Новоукраїнський ВП ГУ НП в Кіровоградській області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 13.11.2020 року.
Головуючий: ОСОБА_1