Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/594/20
Провадження № 2/376/495/2020
"05" жовтня 2020 р. Сквирський районний суд Київської області в складі:
Головуючого судді: Коваленка О.М.,
при секретарі: Таранчук В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сквира Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Рада опіки та піклування Самгородоцької сільської ради Сквирського району Київської області про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та стягнення аліментів,-
Встановив:
Позивачка ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом.
В обгрунтування позовних вимог позивачка вказала, що її дочка ОСОБА_3 є матір'ю малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_1 видане виконкомом Домантівської сільської ради Сквирського району Київської області 10.06.2013 року, актовий запис № 4.
Позивачка вказує, що дитина повністю перебуває на її утриманні, мати дитини. самоусунулася від виховання та догляду дитини, не цікавляться її станом здоров'я, фізичним та духовним розвитком, не допомагає матеріально, дитина перебуває на утриманні та вихованні позивачки, дитина позбавлена ласки, тепла та уваги.
Позивачка ОСОБА_1 виховує дитину сама, піклується про її здоров'я, виконує всі роботи для забезпечення належних житлових, побутових, санітарних умов проживання. Позивачка повністю виконує всі обов'язки батьків. Дитина проживає з позивачкою в АДРЕСА_1 . з 01.09.2019 року є ученицею Самгородоцької загальноосвітньої школи 1-3 ступенів.
На підтвердження викладених фактів, доказами є: Акт обстеження житлово - побутових умов проживання дитини, характеристика Самгородоцької сільської ради Сквирського району Київської області, Висновком про стан здоров'я, довідкою про доходи, Довідкою зі школи та іншими документами.
Посилаючись на вищевикладене та на підставі вимог ст. 164 СК України позивачка ОСОБА_1 звертається до суду та просить суд:
Позбавити батьківських прав громадянку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановити над малолітньою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 опіку.
Призначити, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 опікуном над малолітньою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Квітневе Сквирського району Київської області, відома адреса проживання: АДРЕСА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, звернулась до суду з заявою, в якій просила провести розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити та не проводити фіксування судового процесу технічними засобами (а.с.25,29).
Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується поштовими повідомленням (а.с.21,28,32).
Представник третьої особи - Органу опіки та піклування Самгородоцької сільської ради Сквирського району Київської області в судове засідання не з'явився, про слухання справи був повідомлений належним чином, надав до канцелярії суду заяву та просить суд розглянути справу у його відсутність, позов визнає та просить не проводити фіксування судового засідання технічними засобами (а.с.18).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 є матір'ю малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження дитини Серія НОМЕР_1 видане виконкомом Домантівської сільської ради Сквирського району Київської області 10.06.2013 року, актовий запис № 4 (а.с.4).
Відповідно до довідки № 38 виданої Самгородоцькою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів 27.02.2020 року позивачка ОСОБА_1 , займається навчанням та вихованням своєї внучки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , учениці 1-го класу. Дитина перебуває у школі з 01.09.2019 року по даний час. За цей час її мама ОСОБА_3 жодного разу не перебували у школі і не цікавились її навчанням та вихованням. ОСОБА_2 проживає у бабусі і опікується нею тільки бабуся (а.с.6).
З довідки № 04, яка видана Самгородоцьким дошкільним навчальним закладом (ясла-садок загального розвивального типу «Сонечко») 11.07.2019 року судом вбачається, що дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відвідувала дитячий садок з 30.01.2018 року по 31.05.2019 року (а.с.7).
З висновку Ради опіки та піклування Самгородоцької сільської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 по відношенню до малолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.09.2020 року вбачається, що внучка ОСОБА_5 проживає зі своєю бабусею позивачкою по справі ОСОБА_1 . Мати малолітньої - відповідачка по справі практично не втручається в виховання своєї дитини, грошові кошти на лікуванні, придбання одягу та предметів першої необхідності не надає, не бере участі у навчанні та вихованні дочки, у школі жодного разу не була, справами дитини гне цікавиться. Відповідачка на території сільської ради не зареєстрована та не проживає, місце проживання відповідачки не відоме. За таких обставин, Рада опіки вирішила - доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , у зв'язку з неналежним виконанням батьківських обов'язків (а.с.37,38-39).
В силу ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України « Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного , інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України .
Відповідно до ч.8 ст.7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Відповідно до ст.150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до ст.151 СК України, батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
В ст.155 СК України вказано, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
У ч.1 ст.157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Відповідно до ст.141 СК України, мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Позбавлення батьківських прав є, з одного боку, засобом захисту прав дитини, а з другого - заходом впливу на батьків, які неналежним чином виконують свої батьківські обов'язки стосовно дитини. Позбавлення батьківських прав можливе виключно на підставі рішення суду. Частиною 1 ст.164 СК України встановлено вичерпний перелік підстав для позбавлення батьківських прав.
В ч.1 п.2 ст.164 СК України вказано, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.п.15, 16 постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» із змінами, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надаються дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, та і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що дитина повністю перебуває на утриманні позивачки, мати дитини. самоусунулася від виховання та догляду дитини, не цікавляться її станом здоров'я, фізичним та духовним розвитком, не допомагає матеріально, дитина позбавлена ласки, тепла та уваги.
Позивачка ОСОБА_1 виховує дитину сама, піклується про її здоров'я, виконує всі роботи для забезпечення належних житлових, побутових, санітарних умов проживання. Позивачка повністю виконує всі обов'язки батьків. Дитина проживає з позивачкою в АДРЕСА_1 .
Статтею 165 СК України визначено перелік осіб, які мають право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав. Такими особами є один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла 14 років.
Судом встановлено, що малолітня дитина ОСОБА_5 мешкає разом зі своєю бабусею за адресою: АДРЕСА_4 , а тому позивачка ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 165 СК України має право звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав.
Частинами 2 та 3 ст. 166 СК України передбачено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частиною 3 ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ч. 1 ст. 183 СК України).
За таких обстави та з урахуванням всього наведеного вище, суд вважає за необхідне позбавити відповідачку ОСОБА_3 батьківських прав, щодо малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки судом встановлено, що відповідачка ухиляються без поважних причин від виконання своїх батьківських обов'язків, вихованням дитини, піклуванням про її всебічний розвиток та стан здоров'я не займаються, свідомо нехтує своїми батьківськими обов'язками щодо дитини, а також на підставі вимог ч. 1 ст. 183 СК України стягнути з відповідачки аліменти на утримання дитини у розмірі ј частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку до досягнення дочки повноліття.
Згідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Частиною 3 ст. 60 ЦК України передбачено, що суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 60 ЦК України суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.
Відповідно до вимог ст. 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.
Статтею 243 СК України передбачено, що опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.
Судом встановлено і це підтверджено дослідженими матеріалами справи, що дитина ОСОБА_5 позбавлені батьківського піклування, а тому їй необхідно призначити опікуна - її рідну бабусю позивачку по справі - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що також не заперечує Орган опіки та піклування Самгородоцької сільської ради сквирського району Київської області, що відповідає вимогам ст. ст. 60,63 ЦК України, а тому позовна вимога про встановлення опіки та призначення опікуном позивачку підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989р. (ратифікована Україною 27.02.1991р., дата набуття чинності для України 27.09.1991р.), ст.ст.6,7,19,141, 150, 151, 155, 157, 164,166, 180,181,183,243 СК України, п. п. 15,16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст. ст. 60,63 ЦК України, ст.ст. 2,4,12, 13,76, 81 ,211,247, 258 , 263-265 , 351, 352,354, 430 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Рада опіки та піклування Самгородоцької сільської ради Сквирського району Київської області про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та стягнення аліментів - задовольнити в повному обсязі.
Позбавити батьківських прав громадянку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановити над малолітньою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 опіку.
Призначити, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 опікуном над малолітньою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Квітневе Сквирського району Київської області, відома адреса проживання: АДРЕСА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ) на утримання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття.
Стягнення аліментів проводити з 17.03.2019 рокуі продовжувати до повноліття дитини.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає до негайного виконання.
З текстом рішення можливо ознайомитися за адресою: court.gov.ua
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя О.М. Коваленко