Справа № 500/2662/20
10 листопада 2020 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з відомостей які були надані Військовою частиною НОМЕР_1 (далі - Відповідач), а саме відповіді від 08.05.2020 року №2201 та витягів з розрахунково-платіжних відомостей вбачається, що Відповідач у період з 18.05.2016 року по 13.09.2018 року протиправно не здійснював нарахування та виплату індексації грошового забезпечення Позивачу, яка є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв'язку зі зростанням споживчих цін, є обов'язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Виходячи з вищезазначеного позивач вважає, дії відповідача є незаконними та протиправними.
Ухвалою від 22.09.2020 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
13 жовтня 2020 року ухвалою суду було призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 10 листопада 2020 року.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 22.10.2020. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.
Враховуючи вимоги ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (індексації підлягає грошове забезпечення, яке не має разового характеру) та висновки Верховного Суду України від 20.10.2015 р. N 21-2943а15, а саме, щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця, яку Позивач отримував під час проходження служби, з якої нараховані і сплачені страхові внески, має бути включена до складу грошового забезпечення.
Таким чином, права Позивача не було порушено, а навпаки військовою частиною НОМЕР_1 виконано заходи щодо дотримання та підвищення соціальних стандартів і гарантій Позивача.
Поряд з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» внесено зміни до Порядку №1078, п. 6 якого доповнено абзацом такого змісту: «Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік» Законність вказаних змін підтверджується ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» відповідно якої проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Відповідно до ст. 51 Бюджетного Кодексу України керівники бюджетних установ здійснюють фактичні видатки на грошове забезпечення лише в межах фонду грошового забезпечення.
Також відповідач зазначив, що пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
З приводу позовних вимог в частині зобов'язання військової частини нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення в сумі - 97128,47 грн., відповідач вважає, що розрахунок невиплаченої індексації Позивача визначений ним самостійно, невмотивований та не повинен братися судом до уваги, оскільки такий розрахунок здійснюється згідно ст.9 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» за місцем отримання грошових доходів населення за рахунок відповідних коштів, тобто такий розрахунок належить до дискреційних повноважень військової частини НОМЕР_1 .
Відтак відповідач діяв з дотриманням вимог Конституції України, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України, в межах наданих йому повноважень. А також, відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, та просив відмовити в їх задоволенні.
09.11.2020 на адресу Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, відповідно до якої вказано на безпідставність та необґрунтованість відзиву відповідача, оскільки зазначені в ньому відомості не відповідають дійсності.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час, дату і місце розгляду справи. Причини неявки не повідомили.
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суд, розглянувши адміністративну справу, вивчивши зміст відзиву на позов, відповіді на відзив, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , з 18.05.2016 року по 13.09.2018 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 (пп НОМЕР_2 ).
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 13.09.2018 року №237 ОСОБА_1 (далі - Позивач) було звільнено, виключено зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 05.05.2020, у якій просив нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 18.05.2016 по 13.09.2018 року.
Виходячи з відомостей, які були надані Військовою частиною НОМЕР_1 (далі - Відповідач), а саме відповіді від 08.05.2020 року №2201 та витягів з розрахунково-платіжних відомостей вбачається, що Відповідач у період з 18.05.2016 року по 13.09.2018 року протиправно не здійснював нарахування та виплату індексації грошового забезпечення Позивачу через відсутність фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, яка є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв'язку зі зростанням споживчих цін, є обов'язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно ч.І ст.2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язана із захистом Вітчизни. У зв'язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.
Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання праці військовослужбовців, а саме межі реалізації ними своїх трудових прав у зв'язку з специфікою їх правового статусу, відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством. При цьому, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо спеціальними нормами не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.
Так, частинами 1-4 ст.9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Абзацом другим ч.3 ст.9 Закону №2011-XII встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Індексація грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі Закон №1282-ХІІ).
Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до ст. 6 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (в редакції до 01.01.2016 року в розмірі 101 відсоток).
У разі виникнення обставин, передбачених ст. 4 Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 “Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення” (далі - Порядок №1078) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до пункту 1.1 Порядку №1078 індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. До 01.01.2016 року поріг індексації встановлювався в розмірі 101 відсоток (внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2016 рок №77).
Пунктом 5 Порядку №1078 (редакції від 15.12.2015 року, вступив в дію з 01 грудня 2015 року) визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Також пунктом 5 Порядку №1078 в редакції від 15.12.2015 року встановлено, що місяцем з якого починається нарахування індексації грошового забезпечення є місяць в якому відбулося підвищення тарифних ставок (далі - базовий місяць). Відповідно до абзацу 2 пункту 5 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених тарифних ставок.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), яка набрала чинності 01 січня 2008 року.
Тобто січень 2008 року є місяцем підвищенням тарифних ставок (посадових окладів), а тому відповідно до Порядку №1078 січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців.
Пунктом 14 Порядку №1078 визначено, що єдиним органом, який має право надавати роз'яснення щодо порядку нарахування індексації грошових доходів населення є Міністерство соціальної політики України (далі -Мінсоцполітики).
Так, Мінсоцполітики у своєму листі від 29.12.2017 року №122/0/66-17 (додаток 6) зазначає, що посадові оклади військовослужбовців востаннє підвищувались у січні 2008 року.
Цим же листом від 29.12.2017 року №122/0/66-17 Мінсоцполітики визначає, що сума індексації у грудні 2017 року становить 4258,75 грн. (1762 (прожитковий мінімум) х 241,7 (величина приросту індексу споживчих цін) /100) (в наданих розрахунках дана сума підтверджується)
Також даний факт підтверджує і саме Міністерство оборони України у листі директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 31.01.2018 №248/3/8/85 (додаток 7), в якому зазначено, що Міністерство оборони України зверталося до Міністерства соціальної політики України для надання роз'яснень з порядку виплати індексації грошового забезпечення, і Мінсоцполітики повідомило, що базовим місяцем для нарахування індексації є січень 2008 року.
Більше того 03.06.2020 року було здійснено додаткове звернення до Мінсоцполітики з висвітленням у зверненні різних підходів зі встановлення базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення військовослужбовцям.
У своїй відповіді від 23.06.2020 року №76/0/214-20 Мінсоцполітики зазначає, що «зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації, якщо не підвищується посадовий оклад» (абз.4) та «починаючи з грудня 2015 року до чергового підвищення, посадових окладів згідно із рішенням Уряду обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації мало здійснюватися з місяця наступного за місяцем підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець, а саме з лютого 2008 року».
Тобто, Мінсоцполітики повторно підтверджує той факт, що базовим місяцем для нарахування індексації є січень 2008 року, а обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації мало здійснюватися з лютого 2008 року, тобто місяця, наступного за місяцем підвищення посадових окладів згідно із рішенням Уряду.
Дане узгоджується із правовим висновком Верховного Суду України в ухвалі від 30 червня 2020 року по справі №380/2597/20, в якому зазначено:
«базовий місяць - це місяць підвищення тарифних ставок (окладів), незалежно від розміру підвищення, а коефіцієнт індексації обчислюють на основі щомісячних індексів інфляції, які публікуються Держстатом. Розрахунок ведеться наростаючим підсумком до перевищення порогу індексації.
Визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу) та нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовця».
Відповідно до абзацу 3 п. 1.1. Порядку №1078 індекс споживчих цін обчислюється Державною службою статистики України (далі - Держстат) і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. В графі 4 наданого «Розрахунку індексації грошового забезпечення» відображено індекс споживчих цін за офіційними даними Держстату.
Відповідно до абзацу 5 п. 1.1. Порядку №1078 для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації. В графі 5 «Розрахунку індексації грошового забезпечення» виділено місяці в яких індекс споживчих цін перевищив поріг індексації (до 01.01.2016 року поріг індексації становив 101%, з 01.01.2016 року поріг індексації став 103%).
Відповідно до абзацу 4 п. 1.1. Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком. В графі 6 «Розрахунку індексації грошового забезпечення» (додаток 10) відображений наростаючий індекс споживчих цін.
В Додатку 1 до Порядку №1078 наводиться метод розрахунку величини приросту індексу споживчих цін. В графі 7 «Розрахунку індексації грошового забезпечення» (додаток 10) відображено величину приросту індексу споживчих цін за період з останнього підняття тарифних ставок (з 01 січня 2008 року).
Відповідно до п. 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. В графі 8 «Розрахунку індексації грошового забезпечення» (додаток 10) вказаний прожитковий мінімум для працездатних осіб відповідно до офіційних даних Держстату. Так як грошове забезпечення Позивача більше прожиткового мінімуму, то індексація проводиться в межах прожиткового мінімуму.
Відповідно до абзацу 5 п. 4 Порядку №1078 сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. В графі 9 «Розрахунку індексації грошового забезпечення» (додаток 10) вказана сума нарахованої індексації,
У графі 10 «Розрахунку індексації грошового забезпечення» (додаток 10) вказано суму, яка була нарахована та виплачена Відповідачем (відповідно до витягів з розрахунково-платіжних відомостей (додаток 5)), а у графі 11 «Розрахунку індексації грошового забезпечення» (додаток 10) вказано сума, яка належить до нарахування та виплати Відповідачем.
Виходячи з вищенаведеного, загальна сума індексації грошового забезпечення, яка не була нарахована та виплачена Відповідачем за період з 18.05.2016 року по 28.02.2018 року становить 72 911,15 гривень.
Щодо періоду з 01.03.2018 по 13.09.2018 року (день виключення зі списків військової частини та фактичного розрахунку), то суд зазначає наступне.
Абзацом 5 пункту 5 Порядку №1078 передбачено, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Абзацом 4 пункту 5 Порядку №1078 передбачено, що якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу,
01 березня 2018 року вступила в дію постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Порядок №704), якою було затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців.
Пунктом 2 Порядку №704 Кабінет Міністрів України встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 1.9 розділу першого наказу Міністерства оборони України від 11.06.2008 року №260 (діяв до 19.07.2018 року) та пункту 8 розділу першого наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення (заробітна плата військовослужбовців) виплачуються в поточному місяці за минулий.
Так, відповідно до витягів з розрахунково-платіжних відомостей (додаток 5), які були надані Відповідачем, нараховане грошове забезпечення Позивача за штатною посадою у:
лютому 2018 року (згідно довідки березень 2018 року) склало 9 907,60 грн. (виплата за лютий 2018року здійснювалась у березні 2018року);
березні 2018 року (згідно довідки квітень 2018 року) склало 10 402,00 грн. (виплата за березень 2018 року здійснювалась у квітні 2018 року.
Як видно з матеріалів справи, грошовий дохід Позивача у зв'язку з підняттям з 01.03.2018 року посадових окладів збільшився на 494,40 грн. (10 402,00 грн. (ГЗ за березень) мінус 9 907,60 грн. (ГЗ за лютий) становить 494,40 грн.).
Так як, в лютому 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн, а величина приросту індексу споживчих цін 241,70% (розрахунок додається), то відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за лютий рахується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 лютого 2018 року помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 (1762,00 грн. * 241,70% /100), що становить 4 258,75 грн.
Тобто, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної Позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4 258,75 грн. мінус 494,40 грн. та становить 3 764,35 грн..
Виходячи з вищенаведеного у супереч абзацу 6 пункту 5 Порядку №1078, Відповідач починаючи з 01 березня 2018 року не виплачував Позивачу фіксовану суму індексацію грошового забезпечення в розмірі 3 764,35 гривень в місяць, а у разі коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг в розмірі 103 відсотка, то в підвищеному розмірі відповідно до чинного законодавства, аж до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення грошового забезпечення (заробітної плати) перевищить фіксовану суму індексації, дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 року по справі №816/1728/16.
У графі 10 «Розрахунку індексації грошового забезпечення» (додаток 10) вказано суму, яка була нарахована та виплачена Відповідачем відповідно до витягів з розрахунково-платіжних відомостей (додаток 5)), а у графі 11 «Розрахунку індексації грошового забезпечення» (додаток 10) вказано сума, яка належить до нарахування та виплати Позивачу.
Крім того слід зазначити, що грошове забезпечення Позивача за період служби жодного разу не було менше прожиткового мінімуму. Тому в «Розрахунку індексації грошового забезпечення» (додаток 10) не вказано грошового доходу, що індексується (грошове забезпечення), а вказано прожитковий мінімум, так як індексація грошових доходів проводиться в межах прожиткового мінімуму.
Всупереч Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Закону України від 03.07.1991 №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення», постанові Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 “Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення” Відповідачем за період з 01.03.2018 року по 13.09.2018 року не було нараховано та виплачено індексації грошового забезпечення на суму 24 217,32 грн..
Тобто в період проходження служби Позивачем з 18.05.2016 року по 13.09.2018 року сума ненарахованою та невиплаченої індексації грошового забезпечення становить 97 128,47 гривень.
В свою чергу, Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004, від 01.12.2004 №20- рп/2004, від 09.07.2007 №6- рп/2007).
У рішенні від 09.07.2007 №6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).
Крім того, у листі Держпраці від 19.05.2016 року №5548/4/4.3-ДП-16 чітко зазначено, що проведення індексації заробітної плати у встановленому законодавством порядку передбачено статтею 95 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). А тому індексація заробітної плати є мінімальною державною гарантією в оплаті праці, за недотримання якої юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абзац 4 частини другої статті 265 КЗпП України).
Також слід зазначити, що Конституційний Суд України, у рішенні від 15 жовтня 2013 року №9-рп/2013, дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги (пункт 2.2), працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців (пункт 2.3).
Посилання відповідача на відсутність коштів для виплати індексації суд вважає безпідставними, оскільки індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Суд вважає, що вказані відповідачем підстави не позбавляють його обов'язку провести індексацію грошового забезпечення позивача у встановленому законом порядку, а тому бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення в період з 18.05.2016 по 13.09.2018 є протиправною.
За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позову.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для застосування положень статті 139 КАС України у суду, відсутні.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 18.05.2016 року по 13.09.2018 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 18.05.2016 року по 13.09.2018 року в сумі 97128,47 грн., із застосуванням січня 2008 року, як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 18.05.2016 року по 28.02.2018 року, а в період з 01.03.2018 року по 13.09.2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 12 листопада 2020 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 );
відповідач:
- Військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 ).
Головуючий суддя Подлісна І.М.