Справа №601/2198/20
Провадження № 3/601/1030/2020
12 листопада 2020 року м.Кременець Суддя Кременецького районного суду Тернопільської області Мочальська В.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Кременецького відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Тернопільській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , не працюючої, про притягнення її до адміністративної відповідальності за статтею 44-3 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР 18 № 716783 від 10 листопада 2020 року, ОСОБА_1 10 листопада 2020 року о 12 годині 20 хвилин, перебувала в приміщенні автобусної станції, що по вул. Радивилівській, в м. Почаїв Кременецького району Тернопільської області без засобів індивідуального захисту, а саме без захисної маски та рукавичок, чим порушила п.10.1 постанови КМУ № 641 від 22.07.2020.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, хоча про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Дослідивши матеріали справи приходжу до наступного.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, виходячи з положень ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення, без його належного правового аналізу, не може бути визнаний належними доказами по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
З часу прийняття Постанови КМ України № 641 від 22 липня 2020 року до дня складання протоколу про адміністративне правопорушення від 10 листопада 2020 року в неї неодноразово вносились зміни, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначена редакція нормативного акту, на який посилаються працівники поліції.
В протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено жодного свідка та понятого, незважаючи на те, що правопорушення працівниками поліції зафіксовано в приміщенні автобусної станції.
Наведені вище обставини свідчать про невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення від 10 листопада 2020 року відносно ОСОБА_1 приписам ст.256 КУпАП, якими регламентовано вимоги до протоколу про адміністративне правопорушення.
Рапорт працівника поліції не містить фактичних даних на основі яких може бути встановлено наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і тому, в контексті положень ст.251 КУпАП не може бути доказом по даній справі.
Не можуть вважатися доказом вини ОСОБА_1 фотографії, які долучені працівником поліції до матеріалів справи, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення, на підставі якого проводився розгляд справи, відсутні будь-які відомості щодо проведення фотофіксації правопорушення.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведена подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
За змістом ст.62 Конституції України обвинувачення особі не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні достатні докази, які б беззаперечно свідчили про вчинення ОСОБА_1 , відповідальність за які передбачена ст.44-3 КУпАП, приходжу до висновку про відсутність в її діях складу даного адміністративного правопорушення, а відтак провадження по справі відносно неї слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись статтями 44-3, 245, п.1 ч.1 ст.247, 251, 252, 280, КУпАП,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя