Справа № 460/102/18
Провадження №2-а/944/66/20
06.11.2020 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кондратьєвої Н.А.
з участю секретаря судового засідання Бундз М.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яворові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про скасування постанови № 5830/20900/2017 в справі про порушення митних правил від 05.12.2017 року, -
встановив:
Представник позивача Прийми І.Р. адвокат Голод Андрій Ярославович звернувся до суду із адміністративним позовом до Львівської митниці ДФС України, в якому просить визнати протиправною і скасувати постанову про порушення митних правил № 5830/20900/17 в справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 , звільнивши його від адміністративної відповідальності.
В обґрунтування поданого позову покликається на те, що 01.07.2016 року ОСОБА_1 ввіз на митну територію України через митний пост «Краковець» Львівської митниці ДФС в митному режимі «транзит» автомобіль марки «Volkswagen Passat», н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 . 15.11.2017 року о 21 год 56 хв слідуючи з України в Республіку Польща в зоні митного контролю митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС інспектором Гедріс К.М., не дивлячись на його пояснення про те, що автомобіль внаслідок аварійної поломки знаходиться в несправному стані, про що він повідомляв митницю, було складено протокол про порушення митних правил, а 05.12.2017 року заступником начальника Львівської митниці ДФС - начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Скоромним Я.І. винесена постанова в справі про порушення митних правил. Вважає, що притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України є незаконним, протиправним та необґрунтованим. Законодавством чітко визначені умови можливості не включення до строків транзитного перевезення часу дії обставин непереборної сили чи аварії та/або ліквідації їх наслідків: документальне підтвердження факту аварії, вчасне повідомлення найближчого митного органу про обставини події. Вважає, що обов'язок підтвердження таких фактів належить митному органу, до якого надійшла заява. Позивачем дотримані дані умови, оскільки 05.07.2016 року ним було письмово повідомлено митницю про факт поломки автомобіля та неможливість його вивезення. Митний орган ж не довів належного виконання покладеного на нього законодавством обов'язку контролю за дотриманням вимог законодавствам. Окрім того, з дня вчинення правопорушення і до розгляду справи пройшов строк притягнення його до адміністративної відповідальності. Зважаючи на викладене, просить позов задовольнити.
Справа поступила до провадження судді Швед Н.П.
11.04.2018 року представник відповідача подав до суду заперечення на позов. В обґрунтування заперечень покликається на те, що 15.11.2017 року, о 21 год 56 хв у зону митного контролю пункту пропуску «Рава-Руська-Гребенне» митного поста «Рава-Руська» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС, з України до Польщі в'їхав автомобіль марки «Mercedes-Benz», р.н. НОМЕР_3 , у якому ОСОБА_1 прямував у приватну поїздку в Республіку Польща з України в якості пасажира. У ході митного контролю вказаного транспортного засобу в ПІК «Інспектор» та в ЄАІС ДФС України виявлено, що ОСОБА_1 01.07.2016 року о 03 год 48 хв через пункт пропуску «Краковець» Львівської митниці ДФС було ввезено автомобіль марки «Volkswagen Passat», н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , без письмового декларування та сплати всіх митних платежів. Одночасно було встановлено відсутність у ПІК «Інспектор» та ЄАІС ДФС інформації про його вивезення станом на 15.11.2017 року. В своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що не вивіз вчасно транспортний засіб у зв'язку з його поломкою. Однак, поломка та перебування транспортного засобу на ремонті не відноситься до аварії або обставин непереборної сили не може звільняти особу від відповідальності. На момент перетину кордону, відповідних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили і не може звільняти особу від відповідальності ОСОБА_1 подано не було. Щодо твердження позивача про пропуск строку притягнення його до відповідальності, таке є безпідставним, оскільки враховуючи, що порушення, передбачене ч. 3 ст. 470 МК України є триваючим, строки притягнення до відповідальності не пропущено, а отже, постанова є правомірною. Враховуючи викладене, просить у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2019 року, згідно з розпорядженням керівника апарату суду від 05.03.2019 року № 452 у зв'язку закінченням повноважень першого періоду призначення судді ОСОБА_2 справа передана судді ОСОБА_3 .
Ухвалою від 18.03.2019 року суддею Кондратьєвою Н.А. матеріали адміністративного позову прийнято до свого провадження та призначено до судового розгляду.
Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належим чином.
Представник відповідача повідомлений належним чином про дату час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.
Таким чином, суд дійшов висновку, про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи, на підставі поданих до суду документів.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень збоку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних, управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суд встановив, що постановою заступника начальника Львівської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Скоромного Я.І. від 05.12.2017 р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500,00 грн.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, 15.11.2017 року, о 21 год 56 хв у зону митного контролю пункту пропуску «Рава-Руська-Гребенне» митного поста «Рава-Руська» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС, з України до Польщі в'їхав автомобіль марки «Mercedes-Benz», р.н. НОМЕР_3 , у якому ОСОБА_1 прямував у приватну поїздку в Республіку Польща з України в якості пасажира. У ході митного контролю вказаного транспортного засобу в ПІК «Інспектор» та в ЄАІС ДФС України виявлено, що ОСОБА_1 01.07.2016 року о 03 год 48 хв через пункт пропуску «Краковець» Львівської митниці ДФС було ввезено автомобіль марки «Volkswagen Passat», н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , без письмового декларування та сплати всіх митних платежів. Одночасно було встановлено відсутність у ПІК «Інспектор» та ЄАІС ДФС інформації про його вивезення станом на 15.11.2017 року.
Таким чином, ОСОБА_1 перевищив встановлений статтею 95 МК України строк доставки товарів, транспортного засобу, що перебуває під митним контролем до митного органу призначення більше ніж на 10 діб.
Відповідно ст. 90 Митного кодексу України (МК України) транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 95 МК України для автомобільного транспорту встановлюється строк транзитних перевезень - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
При цьому, згідно із ст. 102 МК України митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем органу доходів і зборів призначення.
Митний режим транзиту також завершується поміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення в інший митний режим при дотриманні вимог, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 381 МК України громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.
Згідно з ч. 3 ст. 470 МК України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Позивач покликається на те, що не вивіз в межах встановленого терміну за митний кордон України транспортний засіб, ввезений з метою транзиту через територію України, у зв'язку з поломкою та перебуванням автомобіля на ремонті, про що повідомив митний орган 05.07.2016 року.
Відповідно до норм ч.2 ст.95 Митного кодексу України до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.192 Митного кодексу України, у випадку якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.
Відповідно до Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 року №1118 до обставин непереборної сили відносяться смерть власника транспортного засобу, стихійне лихо (пожежа, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, зокрема замерзання моря тощо, закриття шляхів тощо), військові дії чи надзвичайний стан у регіоні, через який переміщується транспортний засіб, страйк, злочинні дії третіх осіб, спрямовані проти власника транспортного засобу, дорожня пригода за участю транспортного засобу, яка спричинила повне або часткове його пошкодження, неможливість подальшого руху транспортного засобу, якщо зсув або ожеледиця створює небезпеку чи загрозу дорожньому руху, життю чи здоров'ю людей або навколишньому середовищу, інші схожі за характером обставини чи події.
Як вбачається з п. 2 Розділу 8 Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 №657 , обставини непереборної сили визначено як надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події. Факт аварії чи дії обставин непереборної сили визначено як часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вихід із ладу транспортного засобу та його подальший ремонт не можуть бути прирівняні до аварії або обставин непереборної сили. Доказів того, що такий ремонт був здійснений у зв'язку із обставинами аварії або дії обставин непереборної сили позивачем у судовому процесі надано не було.
Крім того, відповідно до частини 1 ст. 460 МК, вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Позивачем у судовому процесі не було доведено наявності обставин, наведених у вказаних нормах ст. 460 МК України.
Позивачем також не представлено доказів того, що автомобіль перебував на ремонті, а також доказів тривалості проведення ремонтних робіт.
Також не заслуговують на увагу посилання позивача на непроведення відповідачем огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитись товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, після отримання від позивача заяви про поломку автомобіля, зважаючи на те, що такий огляд може бути пов'язаний лише з фактом повідомлення про потрапляння в аварію або під дію обставин непереборної сили, до яких поломка транспортного засобу та його ремонт не відносяться.
Саме по собі повідомлення митного органу про поломку транспортного засобу не є підставою звільнення позивача від адміністративної відповідальності за порушення митного режиму.
Щодо твердження позивача про те, що з дня вчиненого правопорушення до розгляду справи пройшов строк притягнення до адміністративної відповідальності, таке є хибним виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
Стаття 467 МК України не визначає вичерпного переліку триваючих правопорушень.
Верховний Суд в постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №490/11485/16-а відзначає, що триваючими визначаються правопорушення, які, почались з якоїсь протиправної дії або бездіяльності та здійснюються в подальшому безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний, або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.
Отже, використання транспортного засобу, що перебуває в режимі транзиту, та щодо якого існує обов'язок вивезення за межі митної території, протягом 10-денного строку, є триваючим правопорушенням, оскільки в даному випадку особа перебуває в безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання свого обов'язку, а відтак, виявивши вказане порушення 15.11.2017 року та приймаючи 05.12.2017 року постанову, адміністративне стягнення за порушення митних правил накладене відповідачем в межах строку, передбаченого ст. 467 МК України, а саме не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення.
Діяння (бездіяльність) позивача щодо невивезення транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, за межі території України, характеризуються тривалим невиконанням встановленого Митним Кодексом України обов'язку. Вчиняючи такі діяння, позивач перебував у стані безперервного порушення закону, тому відповідне порушення не може вважатись таким, що носить разовий характер.
Разом з тим, суд вважає необґрунтованими доводи позивача з приводу того, що обов'язок щодо зворотного вивезення транспортного засобу впродовж 10 діб є темпорально обмеженим (завершується зі спливом строків, визначених ст. 95 МК України), оскільки такий обов'язок вважається виконаним саме з моменту його реалізації зобов'язаною особою, а не із закінченням законодавчо встановленого строку його виконання.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 490/11485/16-а, від 17.10.2018 у справі № 607/175/17, від 17.10.2018 у справі № 607/8848/15-а, від 17.10.2018 у справі № 448 /234/16-а, від 24.10.2018 у справі №464/7796/16-а.
Враховуючи наведені обставини справи, суд дійшов висновку, що вчинене позивачем правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 470 МК України було триваючим та фактично виявленим лише 15.11.2017 року, тому строки притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення відповідачем не пропущено.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач при винесенні постанови у справі про порушення митних правил № 5830/20900/17 по справі про порушення митних правил про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України та притягненні його до адміністративної відповідальності, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України, в зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування постанови посадової особи митниці про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил та закриття провадження у справі є безпідставними та не підлягають до задоволення.
Оцінюючи в сукупності зібрані у справі докази суд дійшов висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 241-246, 286 КАС України, ст.ст. 4, 95, 380, 467, 470, 481, 523, 525 МК України, суд, -
ухвалив:
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про скасування постанови № 5830/20900/2017 в справі про порушення митних правил від 05.12.2017 року - відмовити.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення в порядку, визначеному ст. ст. 272, 286, пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Повне найменування сторін.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Львівська митниця Державної фіскальної служби України, ЄДРПОУ 39420875, юридична адреса: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1.
Суддя Н.А. Кондратьєва