Справа № 460/2928/19
Провадження №2-а/944/95/20
06.11.2020 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Кондратьєвої Н.А.
за участю секретаря судового засідання Бундз М.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Шопського Андрія Михайловича та Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Шопського Андрія Михайловича, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАВ № 677674 від 19.10.2018 року, винесену за ч. 5 ст. 121 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позову покликається на те, що 15.05.2019 року в судовому засіданні Львівського апеляційного суду по розгляду апеляційної скарги на постанову Яворівського районного суду Львівської області від 26.11.2018 року відносно нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП, йому стало відомо про існування постанови про накладення на нього адміністративного стягнення від 19.10.2019 року за ч. 5 ст. 121 КУпАП. 05.06.2019 року в приміщенні Яворівського РВ ДВС ГТУЮ у Львівській області він ознайомився з постановою серії ЕАВ № 677674 від 19.10.2018 року та отримав копію вказаної постанови. Ознайомившись з постановою, вважає її незаконною та протиправною з наступних підстав. В оскаржуваній постанові вказується, що він 19.10.2018 року о 22.29 год в с. Рясне-Руське, дорога Львів-Краковець 110 км керував транспортним засобом обладнаним засобами пасивної безпеки та був непристебнутим ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 Правил дорожнього руху. Однак в дійсності у вказаний час на автодорозі Львів-Краковець в с. Рясне-Руське він не перебував та не керував транспортним засобом, працівники поліції його не зупиняли та постанови про накладення штрафу йому не вручали. Підпис на постанові про вручення копії йому не належить. У вказаний час він перебував за своїм місцем проживання в с. Вороців Яворівського району Львівської області. Також зазначив, що особу водія, який порушив правила дорожнього руху було встановлено за посвідченням водія серії НОМЕР_1 , виданим 07.02.2012 року. Вказане посвідчення він загубив та 08.06.2017 року отримав нове посвідчення водія серії НОМЕР_2 . Однак, 19.10.2018 року під час розгляду справи та винесення оскаржуваної постанови ОСОБА_2 , неналежно виконуючи свої посадові обов'язки, дані обставини не з'ясував, а встановив особу порушника на підставі недійсного посвідчення водія. Зважаючи на викладене, просить позов задовольнити.
Ухвалою від 12.07.2019 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
Ухвалою від 05.12.2019 року за заявою позивача до участі у справі залучено співвідповідача - Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, представник позивача подав заяву про розгляд справи у його відсутності та відсутності позивача, просить позов задовольнити.
Відповідач інспектор Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Шопський А.М. та представник відповідача Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, відзив на позов до суду не подали.
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши зібрані по справі докази, вирішуючи спір у межах заявлених позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
З матеріалів справи судом встановлено, що 19.10.2018 року інспектором Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Шопським А.М. Коменданта А.В. було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Згідно із вказано постановою 19.10.2018 року о 22 год 29 хв в с. Рясне-Руське на автодорозі Львів-Краковець, водій ОСОБА_3 , керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2103» н.з. НОМЕР_3 обладнаним засобами пасивної безпеки та був непристебнутий ременем безпеки, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Відповідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 5 ст. 121 КУпАП Порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами тягне за собою накладення штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Факт порушення водієм Правил дорожнього руху фіксується відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення та повинен бути достатньо обґрунтованим належними та допустимими доказами, які б усували будь-які сумніви щодо наявності такого порушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В той же час, згідно ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обовязковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно із постановою Яворівського районного суду Львівської області від 24.09.2019 року, яка набрала законної сили, судом встановлено, що станом на день вчинення правопорушення (19.10.2018 року) посвідчення водія, на підставі якого встановлено особу порушника було недійсним, транспортним засобом керувала інша особа, а відтак ОСОБА_1 не є особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, судом встановлено, що 19.10.2018 року, ОСОБА_1 19.10.2018 року о 22 год 05 хв, на автодорозі Львів-Краковець, 10км+200м не керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2103» н.з. НОМЕР_3 , окрім того, особа порушника була встановлена на підставі недійсного посвідчення водія.
Пунктом 24 постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17 роз'яснив, що візуальне спостереження за дотриманням Правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до ст. 251 КУпАП мав би надати, зокрема відеозапис події тощо.
Також, Верховний Суд в постанові від 23.10.2019 року у справі № 357/10134/17 звертає увагу на приписи статті 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Проте відповідачем не надано, а в матеріалах справи відсутні жодні докази згідно переліку ст. 251 КУпАП, що б свідчили про наявність викладеного в оскаржуваній постанові порушення або що інспектором здійснено під час розгляду адміністративної справи заходи щодо збирання та оцінки цих доказів, відео з нагрудної камери поліцейського в матеріалах справи відсутні та відповідачем не долучено.
Виходячи з викладеного вище, суд вважає, що фактичні дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху і, відповідно, наявність адміністративного правопорушення, доводи позивача, якими він заперечує правомірність складеної постанови відповідачем не спростовані, а тому суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Згідно із ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Справу про адміністративне правопорушення відносно позивача слід закрити, оскільки немає доказів події адміністративного правопорушення, а відсутність події адміністративного правопорушення у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП виступає обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 121, 251, 280 КУпАП, ст. ст. 77, 205, 229, 246, 250, 286 КАС України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Шопського Андрія Михайловича та Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову серії постанову серії ЕАВ № 677674 від 19.10.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, визначеному ст. ст. 272, 286, пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Повне найменування сторін.
Позивач - ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач - інспектор Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Шопський Андрій Михайлович, адреса місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Перфецького, 19.
Відповідач - Управління патрульної поліції в Львівській області ДПП, юридична адреса: 79000, м. Львів, вул. Перфецького, 19.
Суддя Н.А. Кондратьєва