Справа № 458/873/20
1-кп/458/88/2020
12.11.2020 м. Турка
Турківський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
представника потерпілого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт та угоду про примирення у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020145340000008 від 12.07.2020 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Турка, Львівської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, одруженого, який має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України,
встановив:
11 липня 2020 о 18 год. 00 хв. ОСОБА_5 , діючи із прямим умислом, таємно, з корисливих мотивів, без документів на відпуск деревини, з метою незаконного заволодіння чужим майном, приїхав автомобілем марки "ЗІЛ 157" реєстраційний номер НОМЕР_1 у лісовий масив кварталу №2 виділу №3 Боринського лісництва ДП "Боринське лісове господарство", де на відведеній ділянці згідно лісорубного квитка № НОМЕР_2 серія ЛЬ ЛРК №010480 від 07.11.2020 року відбувалась заготівля деревини в порядку рубок формування і оздоровлення лісів та таємно викрав лісопродукцію промислового призначення в кількості 12 хлистів (колод) породи "Ялиця" довжиною 4 метри кожна і діаметром 34 см.,40 см.,32 см., 32 см., 50 см., 67 см., 41 см., 36 см., 50 см., 59 см., 35 см., 53 см. відповідно, загальною кубомасою 7,24 м.куб. та вартістю 3528 грн., а саме: завантажив їх на вказаний автомобіль, однак в цей час був виявлений працівниками ДП "Боринське лісове господарство", у зв'язку з чим не мав можливості розпорядитися викраденим майном з причин, що не залежали від його волі.
Такими діями ОСОБА_5 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України - закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
18.09.2020 між підозрюваним ОСОБА_5 та представником потерпілого Боринського лісництва ДП "Боринське лісове господарство" ОСОБА_4 , на підставі ст. 468, 469, 471, 473, 476 КПК України, було укладено угоду про примирення, за умовами якої підозрюваний ОСОБА_5 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованому йому органом досудового розслідування проступку за обставин, викладених в підозрі та угоді. Сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України у вигляді штрафу в розмірі тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. При цьому ОСОБА_5 та представнику потерпілого ОСОБА_4 в угоді роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди.
Обвинувачений ОСОБА_5 в підготовчому засіданні свою вину в скоєнні інкримінованого йому кримінального проступку при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, визнав в повному обсязі, просив затвердити угоду про примирення з представником потерпілого від 18.09.2020. Також пояснив, що користується автомобілем"ЗІЛ 157" реєстраційний номер НОМЕР_1 протягом 4-5 років, придбав його за довіреністю, жодних документів на цей транспортний засіб не має, перереєстрацію його не проводив, автомобіль має транзитні номера. Відомості про власника автомобіля йому не відомі.
Представник потерпілого Боринського лісництва ДП "Боринське лісове господарство" Яворський М.І. в підготовчому засіданні просив затвердити укладену між ним та обвинуваченим ОСОБА_5 угоду про примирення від 18.09.2020, призначити покарання обвинуваченому, визначене в угоді, наслідки затвердження угоди йому зрозумілі.
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що не вбачає підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення.
Розглядаючи у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ч. 1, 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Суд встановив, що дії, які інкримінуються ОСОБА_5 дійсно мали місце та були скоєні ним, тобто він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України, який згідно з положеннями ст. 12 КК України є кримінальним проступком.
Також суд встановив, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє положення ч. 5 ст. 474 КПК України, а представник потерпілого ОСОБА_4 цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України. Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 також цілком розуміє наслідки невиконання угоди про примирення, передбачені ст. 476 КПК України.
Водночас, суд достовірно пересвічився, що укладення угоди між ОСОБА_5 та представником потерпілого ОСОБА_4 є добровільним, тобто не є наслідком застосування примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Умови укладеної угоди від 18.09.2020 не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод та інтересів інших осіб, узгоджена міра покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, зокрема таке покарання визначено в межах, встановлених санкцією частини 1 статті 185 КК України відповідно до положень Загальної частини КК України, з урахуванням виду кримінального правопорушення, яке є проступком відповідно до ст. 12 КК України, особи винного, обставин що пом'якшують покарання.
Угода укладена на добровільних засадах, обвинувачений в змозі виконати взяті на себе зобов'язання та є винним у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.
На підставі наведеного, суд вважає, що укладена угода між обвинуваченим ОСОБА_5 та представником потерпілого Боринського лісництва ДП "Боринське лісове господарство" ОСОБА_4 відповідає вимогам закону і не порушує законних прав та інтересів сторін та інших осіб, а також інтересів суспільства, а тому така угода може бути затверджена судом.
При призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, у відповідності до п. 1 ст. 66 КК України суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального проступку.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого у відповідності до ст. 67 КК України суд не встановив.
Досліджуючи дані, які характеризують особу обвинуваченого суд бере до уваги, що він не раніше судимий, за місцем проживання заяв та скарг на нього не надходило, на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах в Турківській ЦРП не знаходиться, непрацює, одружений, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей.
Таким чином, узгоджена міра покарання для обвинуваченого ОСОБА_5 за скоєння кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, у виді штрафу у розмірі тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що становить 17000 грн., є достатньою для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, відповідає загальним засадам призначення покарання.
Водночас, такий вид покарання обвинуваченому призначено в межах санкції ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення, укладеної 18.09.2020 між ОСОБА_5 та представником потерпілого Боринського лісництва ДП "Боринське лісове господарство" ОСОБА_4 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Цивільний позов не заявлявся.
Запобіжний захід не обирався.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Самбірського маськрайонного суду львівської області від 15.09.2020 на автомобіль марки "ЗІЛ 157" реєстраційний номер НОМЕР_1 та лісопродукцію в кількості 12 сортиментів породи Ялиця, відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України підлягає скасуванню.
Питання про долю речових доказів - автомобіля марки "ЗІЛ 157" реєстраційний номер НОМЕР_1 та лісопродукції в кількості 12 сортиментів породи Ялиця необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.
Так, лісопродукцію в кількості 12 сортиментів породи Ялиця - повернути за належністю у власність Боринському лісництву ДП "Боринське лісове господарство".
Щодо транспорного засобу - автомобіля марки "ЗІЛ 157" реєстраційний номер НОМЕР_1 , то як зазначив обвинувачений ОСОБА_5 жодних документів, зокрема реєстраційного посвідчення, на цей транспортний засіб він не має, придбав його за довіреністю, автомобіль не зареєстрований у встановленому законом порядку, відомості про власника йому не відомі.
Відтак, враховуючи те, що вказаний вище транспортний засіб є знаряддям вчинення кримінального проступку, його власника (законного володільця) не встановлено, що в свою чергу виключає можливість з'ясувати чи знав він про його незаконне використання, тому з урахуванням вимог п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України автомобіль марки "ЗІЛ 157" реєстраційний номер НОМЕР_1 підлягає конфіскації.
Процесуальні витрати на залучення експерта Львівського НДЕКЦ МВС України для проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 1634,50 грн необхідно стягнути з обвинуваченого в користь держави на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України.
Керуючись ст.ст. 373, 374, 474, 475 КПК України, суд
ухвалив:
Затвердити угоду про примирення, укладену 18.09.2020 між підозрюваним ОСОБА_5 та представником потерпілого Боринського лісництва ДП "Боринське лісове господарство" ОСОБА_4 .
ОСОБА_5 визнати винуватим у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Самбірського маськрайонного суду львівської області від 15.09.2020 на автомобіль марки "ЗІЛ 157" реєстраційний номер НОМЕР_1 та лісопродукцію в кількості 12 сортиментів породи Ялиця - скасувати.
Речові докази:
- лісопродукцію в кількості 12 сортиментів породи Ялиця, яка знаходиться на зберіганні на арешт майданчику Турківського ВП Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області, повернути за належністю у власність Боринському лісництву ДП "Боринське лісове господарство";
- автомобіль марки "ЗІЛ 157" реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні на арешт майданчику Турківського ВП Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області - конфіскувати.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта Львівського НДЕКЦ МВС України для проведення судової товарознавчої експертизи в розмірі 1634,50 грн. (одна тисяча шістсот тридцять чотири гривні п'ятдесят копійок)
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Львівського апеляційного суду через Турківський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Вирок ухвалено в нарадчій кімнаті 12.11.2020.
Суддя ОСОБА_1