Справа № 645/788/20 Головуючий суддя І інстанції Горпинич О. В.
Провадження № 22-ц/818/4100/20 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: Справи у спорах, пов'язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»
04 листопада 2020 року м. Харків.
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Яцини В.Б.
суддів: - Бурлака І.В., Хорошевського О.М.,
за участю секретаря : Семикрас О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Тарасенко Віри Юріївни на рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 10 червня 2020 року, ухвалене у складі головуючого судді Горпинич О.В., по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» про визнання договору недійсним та неукладеним, та повернення сторін у первісний стан,
встановив:
11 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» про визнання договору недійсним та неукладеним, та повернення сторін у первісний стан.
Позовна заява мотивована тим, з листа відповідача дізналася про наявність кредитного договору № 912679286 від 27.07.2019 року, який нібито укладений між ним та відповідачем. Вважає вказаний договір таким, що не має юридичної сили, оскільки не містить жодних підписів, відповідач не надав жодних доказів, які б свідчили про те, що оспорюваний договір дійсно укладений та підписаний обома сторонами, також відсутні докази про передачу грошових коштів.
Доказів використання електронного цифрового підпису позивача, відповідачем не надано. На договорах, наявних на сайті відповідача, підпис позивача відсутній. Крім того, відповідач письмово не повідомив позивачу ніякої інформації стосовно зміни сторони у зобов'язанні. При цьому ТОВ «Таліон плюс» сам про це повідомив позивача і як доказ надав не засвідчену належним чином копію договору факторингу без доданого до нього Реєстру прав вимог. Якщо керуватися договорами в ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», які позивач не підписувала, але які знаходяться у відповідача на сайті, строк кредитування за кредитним договором № 912679286 від 27.07.2019 року спочатку був встановлений до 25.07.2019 року, включно, а потім подовжений до 25.09.2019 року, включно. У будь-якому випадку, відповідачами повинно було б проводитися нарахування відсотків за період до настання строку погашення заборгованості - до 25.09.2019 року, всі нарахування відсотків по кредиту після 25.09.2019 року, є недійсними і підлягають списанню. Вищезазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.02.2019 року по справі № 175/4753/15-ц, провадження № 61-8449св18. Позивачем від відповідача була отримана сума грошових коштів у розмірі 6000 грн., станом на день звернення до суду з позовною заявою несплаченою залишилась сума основного боргу у розмірі 4902 грн., 1098 грн. вже було сплачено позивачем, і не визнається ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» у розрахунку заборгованості, що міститься на його сайті.
Згідно вимог Закону України «Про споживче кредитування» у договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов'язань Споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором. Максимальна сума процентів, пені та штрафів, які можуть бути стягнені, не можуть перевищувати 50% тіла кредиту, тобто 3000 грн. Згідно Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договорі із споживачем умови, які є несправедливими. Позивач зазначала, що кредитний договір і додатки до нього містять безліч суперечливих пунктів про порядок нарахування процентів за користування кредитом, за прострочення його оплати, пені та штрафів. Розрахунок заборгованості відповідача, опубликований на його сайті, суперечить положенням договору, так у п. 1.4 передбачена одна ставка процентів за користування кредитом, у п. 1.5 - інша, у п. 2.1.1.5 та 4.2, 4.3 - також інша, п. 3.3 - додаткова відповідальність. Позивач вказувала, що кредитний договір є таким, що порушує законні права та інтереси позивача, так як позивач постійно змушена відстоювати свої права і доказувати, що ніяких кредитних договорів на вищезазначених умовах вона не укладала. Проте, ОСОБА_1 зазначала, що вона згодна на повернення сторін у первісний стан - позивач згодна повернути відповідачам всі безпідставно отримані від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» грошові кошти з урахуванням вже здійснених оплати, але сплачувати безпідставно нараховані відсотки і штрафні санкції, згоди на які вона не надавала, позивач не згодна.
На підставі вищевикладеного, ОСОБА_1 просила суд визнати договір від 27.07.2019 року № 912679286, укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , недійсним, неукладеним з моменту його укладення; сторони повернути у первісний стан, який існував до укладення договору від 27.07.2019 року № 912679286, а саме: суму грошових коштів (тіло кредиту) у розмірі 1098 грн., сплачених ОСОБА_1 на користь ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», залишити за ТОВ «Манівео швидка фінансова»; право вимоги стягнення з ОСОБА_1 суми грошових коштів (тіла кредиту) у розмірі 4902 грн. залишити солідарно за ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс».
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 10 червня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду незаконне, необґрунтоване, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Вважає, що з копії кредитного договору від 27.07.2019 року № 912679286, який наданий відповідачем не можливо встановити, що такий договір взагалі підписаний, оскільки в договорі не міститься жодних підписів сторін, які б відповідали вимогам чинного законодавства України. Вважає, що факт використання одноразового ідентифікатора при укладенні договору також не доведений відповідачем. З копії вищевказаного договору не виявляється можливим встановити, що одноразовий ідентифікатор взагалі кимось використовувався. Крім того, відповідач не надав суду доказів надсилання, отримання та використання одноразового ідентифікатора саме позивачем.
Наголошує, що відповідачем для доведення факту укладення сторонами договору в електронній формі мали б бути надані докази підписання такого документу сторонами за допомогою електронного підпису, який має відповідати або вимогам ЗУ «Про електронні довірчі послуги» або ж договірним умовам за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, тому вважає факт укладення кредитного договору недоведеним.
Звертає увагу суду на те, що суду також не було надано відповідачем доказів того, хто саме заповнював заявку та надсилав до відповідача, крім того ця заява не містить жодних підписів, в томі числі і підписів позивача. Зазначає, що факт заповнення, надсилання та прийняття, ознайомлення із умовами Правил саме позивачем не встановлений, ці обставини свідчать про відсутність волевиявлення позивача на укладення договору. З урахуванням того, що відповідачем не було належним чином доведено достовірності та обґрунтованості вищевказаних обставин, яким він обґрунтовував відповідь на позовну заяву, вважаємо, що його позиція залишилася недоведеною.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Вказав, що договір був вчинений в електронній формі, яка відповідно до ст.207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми, що спростовує необґрунтоване твердження представника відповідача
Зазначив, що кредитний договір №912679286 від 27.07.2019 було підписано позивачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, одноразовий персональний ідентифікатор № НОМЕР_1 було направлено позичальнику 27.07.2019 року на номер мобільного телефону вказаний нею під час заповнення заявки на отримання кредиту НОМЕР_2 , який зазначений позивачем у позовні заяві, ввівши у відповідне поле одноразовий персональний ідентифікатор №ZKA87W36 27.07.2019 о 10:52:00 позивач натиснув кнопку «так», що є підписанням договору електронним підписом.
Вказав, що правила надання коштів у кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі Правила) були розміщені на сайті відповідача за посиланням https://moneyveo.ua у загальному доступі для ознайомлення всіх зацікавлених осіб і є публічною офертою товариства до укладання договору. У відповідності до умов Правил позивач акцептував оферту (заповнюючи заявку на сайті товариства, добровільно та з розумінням настання юридичних прав та обов'язків зазначив інформацію щодо себе, реквізитів банківської картки, на рахунок якої бажав отримати кредит та ін.), тим самим підтвердив свої ознайомлення, погодження і зобов'язання неухильно дотримуватись Правил. У зв'язку з наведеним, зміст договору повністю відповідає та не суперечить нормам чинного законодавства, в тому числі укладений у відповідності до норм Цивільного кодексу України. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі позивача для укладення договору на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відзив мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права.
У письмовій відповіді на відзив відповідача 1 адвокат Тарасенко В.Ю. просить прийняти відповідь на відзив до розгляду, скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
Вказала, що ОСОБА_1 не укладався кредитний договір та додаткова угода з відповідачем, вона їх не підписувала. Крім того, без її згоди відповідачем був укладений договір відступлення прав вимоги. Також посилалась на те, що кредитний договір є незаконним, умови договору є несправедливими, такий, що підлягає визнанню недійсним та неукладеним, у зв'язку з численними порушеннями відповідачем керівних положень законодавства. Відповідачем не надано належних доказіввикористання одноразового ідентифікатора при укладенні договору з копії вищевказаного договору не виявляється можливим встановити, що одноразовий ідентифікатор взагалі кимось використовувався. Крім того, відповідач не надав суду доказів надсилання, отримання та використання одноразового ідентифікатора саме позивачем.
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Згідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, з повідомленням учасників справи.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, за відсутності інших осіб, які беруть участь у справі, які були належним чином повідомлені про розгляд справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скаргане підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не довів ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду.
Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що на офіційному сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» в мережі Інтернет розміщено «Правила надання грошових коштів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», які є публічною пропозицією (офертою) на укладення кредитного договору на умовах і в порядку, що визначені ними.
27.07.2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (за договором - Товариство) та ОСОБА_1 (за договором - Позичальник) укладено кредитний договір № 912679286, за умовами якого Товариство надало Позичальнику грошові кошти в сумі 6000 грн., а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно п. 1.4 цього Договору. Згідно п. 1.2 строк дії договору починається з моменту його укладення та становить 30 календарних днів.
Згідно пункту 1.4 договору № 912679286 від 27.07.2019 року, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 0,01 процентів від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми Кредиту до закінчення строку Кредиту, визначеного в п. 1.3 цього Договору. Пунктом 1.5 цього Договору передбачалося, що з врахуванням положень п. 1.4 Договору позичальник сплачує Товариству проценти за користування Кредитом за фактичний час користування кредитом з розрахунку 3,65 відсотків річних. Детальний розрахунок сукупної вартості кредиту зазначено в графіку розрахунків, який є невід'ємною частиною цього договору (пункт 1.6).
Згідно додаткової угоди від 26.08.2019 року до Договору № 912679286 від 27.07.2019 року сторони дійшли згоди, у зв'язку з неможливістю виконання позичальником Договору та на підставі звернення позичальника, продовжити строк, на який був наданий Кредит за договором № 912679286 від 27.07.2019 року на наступну кількість днів тридцять. На дату укладання цієї додаткової угоди Позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування Кредитом та пеню, у випадку її наявності. Починаючи з 26.08.2019 року позичальник сплачує за користування кредитом 1,70 процентів в день від суми Кредиту згідно даної додаткової угоди. Ця додаткова угода розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з 26.08.2019 року. Всі інші умови Договору, не змінені цією додатковою угодою, залишаються чинними, і Сторони підтверджують їх обов'язковість до виконання. Додаткова угода є невід'ємною частиною Договору (п.п.1, 2, 3, 4, 5, 6).
Згідно операції за договором 27.07.2019 року було зараховано 6000 грн., що підтверджується платіжним дорученням (заявою) на переказ та зарахування грошових коштів на банківську куртку отримувача від 27.07.2019 року (а. с. 72 на зв.).
Позивачем та його представником не оспорюється факт отримання грошових коштів від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» в сумі 6000 грн.
Порядок надання ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» грошових коштів у кредит врегульовано Правилами. Так, згідно з пунктами 3.1.-3.3. заявник заповнює заявку на отримання кредиту на сайті товариства, обов'язково вказуючи всі дані, позначені в заявці в якості обов'язкових для заповнення. У заявці заявник зобов'язаний вказати повні, точні та достовірні особисті дані, які необхідні для прийняття товариством рішення про надання кредиту. Заповнюючи заявку, заявник у відповідності до розділу 6 цих Правил, надає свою згоду на передачу товариству своїх персональних даних та їх обробку з метою оцінки фінансового стану заявника та його спроможності виконати зобов'язання за договором.
Заповненням заявки позичальник засвідчив (підтвердив) прийняття загальних умов з надання кредиту, як невід'ємних умов кредитного договору, а також засвідчив (підтвердив), що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, передбачені частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», частиною 2 статі 11 Закону України «Про захист прав споживачів», та їх зміст, а також про всі інші умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
Кредитний договір укладений сторонами, які досягли згоди з усіх його істотних умов, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним та відповідало їх внутрішній волі. Позивач на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов договору та в подальшому не виконав їх. Договір містить повну інформацію щодо умов кредитування: строк кредитування, процентну ставку за користування кредитом, строки фіксованого платежу, а також права та обов'язки сторін, порядок розрахунків, відповідальність за порушення зобов'язань.
Обгрунтовуючи відсутність підстав для застосування положень статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів», якими також мотивовано позов, суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання кредитного договору недійсним, оскільки умови цього договору містять інформацію щодо розміру процентної ставки, сукупних послуг позичальника та порядок погашення кредиту.
Як на підставу позовних вимог ОСОБА_1 посилалась на те, що вона не укладала договору з ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", не підписувала його, вважає вказаний договір недійсним та неукладеним.
Матеріали справи свідчать про те, що оспорюваний договір укладений в електронній формі.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно ч.1ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Також, відповідно до ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".
Нормою статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Також, приписами ст. 12 цього закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно ст.640 ЦК - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно ст. 642 ЦК - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно пункту 4.1 Договору № 912679288 від 27.07.2019 року, невід'ємною частиною Договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язуються неухильно дотримуватися Правил, текст яких розміщений на сайті Товариства www.moneyveo.ua.
Розділом 3 Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі та умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» встановлений порядок надання грошових коштів у кредит.
За умовами вказаного пункту, з метою отримання Кредиту позичальник, Ознайомившись з Правилами, заповнює Заявку на Сайті Товариства, вказуючи всі дані, визначені в Заявці як обов'язкові. Позичальник у заявці зобов'язаний вказати повні, точні та достовірні особисті дані, які необхідні Товариству для прийняття рішення про надання чи ненадання Кредиту. Позичальник також зобов'язаний оновлювати ці дані в особистому кабінеті не пізніше 3-х календарних днів для виникнення змін в таких даних. За результатами заповнення Заявки здійснюється одночасна перевірка дійсності та аутентифікація платіжної карти позичальника відповідно до стандартів міжнародних платіжних систем (п.3.4 правил)
Товариство інформує Позичальника про прийняте рішення щодо видачі кредиту смс-повідомленням на телефонний номер, та електронним листом на електронну пошту позичальника, зазначену у Заявці, а також відповідним повідомленням в Особистому кабінеті (п.3.12 Правил).
Згідно п. 3.14 Правил у випадку схвалення заявки на отримання Кредиту, Інформаційно - телекомунікаційна система Товариства генерує індивідуальну частину Електронного договору, що є офертою та містить всі істотні умови, про що інформує Позичальника в Особистому кабінету, а також шляхом надсилання відповідного повідомлення на номер телефона Позичальника та/або електронним листом на електронну пошту, вказаній в Заявці.
Кожен з Позичальників ознайомившись з усіма істотними умовами оферти надає згоду шляхом направлення повідомлення Товариству, яке підписується відповідно до абз. 2 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме шляхом введення у спеціальному полі під Акцептом, який містить усі істотні умови Договору, Одноразового ідентифікатору, який відповідає вимогам п. 3 ч.1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та натиснення іконки «відправити/підписати». Зазначена іконка може стати активною лише після введення Одноразового ідентифікатора. Зазначений ідентифікатор генерується товариством в Інформаційно - телекомунікаційній системі та надсилається Позичальникам в СМС-повідомленні (п.3.15). Після підпису електронного повідомлення Позичальником, зазначене повідомлення надходить в Інформаційно-телекомунікаційну систему Товариства та свідчить/повідомляє Товариство про те, що Позичальник надав згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) Товариства щодо укладання кредитного договору з Позичальником. Після зазначених дій Договір між Товариством та Позичальником вважається укладеним і Товариство здійснює дії передбачені умовами укладеного Договору щодо перерахування коштів Позичальнику на його банківський рахунок (п. 3.16). Вчинення Позичальником вказаних вище дій і зміна даних в системі Товариства є проставленням електронного підпису в Електронному договорі одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» (п. 3.17).
При цьому у Правилах (п.2.1) зазначається, що для цілей цих Правил нижченаведені поняття та терміни тлумачяться наступним чином:
-одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, яку отримує Позичальник приймаючи пропозицію (оферту) Товариства та погоджується з правилами та умовами Електронного договору в Особистому кабінету та яка відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», використовується з метою підписання пропозиції (оферти) та електронного договору. Товариство передає Одноразовий ідентифікатор Позичальнику засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його Інформаційно-телекомунікаційній системі, в тому числі, але не виключно, шляхом направлення його СМС-повідомлення за номером телефону, вказаним Позичальником під час заповнення Заявки;
-інформаційно - телекомунікаційна систем (або «ІТС») - сукупність інформаційних та телекомунікаційних систем Товариства, яка працює в форматі Сайту(ів) Товариства, в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як одне ціле.
Договір про надання кредиту укладається в Особистому кабінеті. Заявник здійснює вхід на Сайт товариства за допомогою Логіна Особистого кабінету і Пароля Особистого кабінету.
Позивач не заперечує, що отримала від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» грошові кошти в сумі 6000 грн., що вона отримала на сайті відповідача в мережі Інтерент у своєму Особистому кабінеті логін та пароль, за допомогою яких здійснювалася комунікація, проте заперечує укладання договору з останніми. Колегія суддів ці доводи скарги відхиляє, оскільки використання логіна та пароля, свідчить про використання одноразового ідентифікатора при укладанні договору на відстані в мережі Інтернет, а фактичне отримання грошових коштів за алгоритмом дій технічно не можливо без ознайомлення з умовами цього договору.
Пунктом 4 Правил надання грошових коштів у кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за користування кредитом передбачений порядок погашення Кредиту. Так, за користування кредитом Позичальник виплачує Товариству проценти, в розмірі, визначеному в Договорі. Позичальник виплачує Товариству проценти, які зазначені в Графіку розрахунків, який є невід'ємною частиною Договору (п.4.1). Сума Кредиту та процентів за користування Кредитом підлягають безготівкову перерахуванню на поточний рахунок Товариства грошовими коштами у строк, встановлений Договором. (п.4.2). Позичальник зобов'язаний сплатити Кредит та проценти за користування Кредитом не пізніше строку, передбаченого Договором (п.4.3).
Пунктом 5.2 Правил передбачено, що згода Позичальника, що надана згідно з умовами даного розділу Правил, включає в себе згоду на можливе укладення Товариства договору відступлення права вимоги за відповідним Договором або договору факторингу з будь-якою третьою особою.
Правила надання грошових коштів у кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перебувають в загальному доступі, опубліковані на його сайті в мережі Інтернет.
Тому суд першої інстанції правильно розцінив таку публікацію як публічну пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту, що визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Посилання позивача на неналежну форму оскаржуваного правочину, а саме його не підписання, як підставу для визнання його недійсним також спростовуються наступним.
Приписами ст. 12 наведеного Закону «Про електронну комерцію» передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Суд відповідно до наявних у справі доказів правильно встановив, що спірний договір укладено в електронній формі та підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до п.6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Як встановлено ст. 205, 207 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їх власноручних підписів.
Стаття 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Відповідно до ст.640 ЦК договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно зі ст. 642 ЦК відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Згідно з умовами кредитного договору, невід'ємною частиною Договору є Правила надання грошових коштів у кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті позичальника.
Правилами надання грошових коштів у кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» встановлений порядок надання грошових коштів у кредит.
За умовами вказаних Правил, заявник здійснює заповнення заявки на отримання кредиту на сайті товариства, обов'язково вказуючи всі дані, відмічені в заявці в якості обов'язкових для заповнення. У заявці заявник зобов'язаний вказати повні, точні та достовірні особисті дані, які необхідні для прийняття товариством рішення про надання кредиту.
Товариство інформує заявника про прийняте рішення щодо видачі кредиту через смс-повідомлення на телефонний номер та через електронний лист на адресу електронної пошти, зазначені у заявці. У випадку прийняття рішення про надання кредиту, на електронну пошту, зазначену в заявці, надсилається лист з гіперпосиланням, здійснивши перехід по якому, заявник отримує копію електронного Договору.
Інформаційна система Фінансової установи здійснює реєстрацію заявника на сайті Товариства та формує Особистий кабінет, де споживач має змогу ознайомитися з договором.
Товариство інформує заявника про прийняте рішення щодо можливості видачі кредиту шляхом надіслання смс-повідомлення на телефонний номер, зазначений в заявці, або надісланням на електронну пошту електронного листа.
Не пізніше 3 робочих днів з дати підписання договору Сторонами надає кредит шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на банківський рахунок Позичальника, вказаний ним у заявці.
Правила надання грошових коштів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті.
Зі змісту оспорюваного кредитного договору № 912679286 вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Позичальник ОСОБА_1 погодилася на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить його заявка до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Положеннями ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.
При цьому, відповідно до вимог ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Що стосується доводів щодо не відповідності угоди вимогам Закону України «Про захист прав споживачів» через несправедливі умови, то слід зазначити, що кредит на суму 6000 грн. надавався строком на 30 днів, на умовах строковості, зворотності та платності,
Позичальник прийняв на себе зобов'язання повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно пункту 1.4 укладеного договору. Згідно пункту 1.4 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється наступним чином: за ставкою 0,01 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого для перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту.
Згідно ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Стаття 19 Закону встановлює, що нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає: 1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; 2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.
Переконливих та істотних доводів щодо несправедливості умов кредитного договору, існування суттєвого дисбалансу між договірними правами і обов'язками сторін на шкоду споживачеві, позивачем не наведено.
Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що короткий строк користування кредитними коштами (30 днів) за умовами договору порушує справедливий баланс прав та обов'язків сторін цього договору, є несправедливим чи незрозумілим для позивача, або негативно вплинула на її свідомий вибір при укладенні договору.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду про недоведеність обставин, які б свідчили про невідповідність умов договору № 912679286 вимогам законодавства та про несправедливість його умов, так як доводи позивача в цій частині ґрунтуються виключно на її поясненнях і спростовуються самим змістом договору, отже відсутні підстави для визнання означеного договору недійсним з підстав, передбачених ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст.ст. 11, 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів».
У ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
За нормами ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 215 ЦК України, необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність установлена законом, та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша зацікавлена особа заперечує їх дійсність на підставах, визначених законом. Іншими словами, нікчемний правочин є недійсним через його невідповідність вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Проте оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.
Стаття 216 ЦК України передбачає, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Неукладений правочин - це дія сторін, у якій відсутні необхідні істотні умови для укладання правочину, що виражається у дефекті процедури його укладання, у зв'язку з чим у сторін не виникають цивільні права та обов'язки.
У позовних вимогах позивач просила визнати договір недійсним та неукладеним з моменту його укладання, повернути сторони у первісний стан: тіло кредиту, сплачених ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» залишити за ними та право вимогати стягнення з позивача залишку тіла кредиту у сумі 4901 грн. залишити солідарно за відповідачами, тобто вимоги позивача є суперечливими.
У позові ОСОБА_1 посилалась на те, що у будь-якому випадку, відповідачами повинно було б проводитися нарахування відсотків за період до настання строку погашення заборгованості - до 25.09.2019 року, всі нарахування відсотків по кредиту після 25.09.2019 року, є недійсними і підлягають списанню, спираючись на правову позицію, висловлену у постанові Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.02.2019 року по справі № 175/4753/15-ц, провадження № 61-8449св18. Суд правильно відхилив ці доводи, оскільки вони не мають правового значення для цього спору, який стосується дійсності та укладеності договору, а не стягнення боргу та розміру заборгованості.
Позивач зазначав про те, що відповідач без його згоди уклав договір факторингу.
Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» укладаючи 28.11.2018 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» договір відступлення прав вимоги № 28/1118-01 не зобов'язано було отримувати дозвіл від позивача на укладення такого договору.
Правила надання грошових коштів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Стаття 11 Закону України «Про захист прав споживачів» встановила, що у договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: 1) сума кредиту; 2) детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; 3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; 4) право дострокового повернення кредиту; 5) річна відсоткова ставка за кредитом; 6) умови дострокового розірвання договору; 7) інші умови, визначені законодавством.
Зі змісту оспорюваного кредитного договору № 912679286 вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Позичальник ОСОБА_1 погодилась на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить його заявка до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Положеннями ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.
При цьому, відповідно до вимог ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ст. ст. 12, 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Посилання ОСОБА_1 у скарзі на те, що вона не підписувала договір не підтверджуються належними та допустимими доказами. Матеріалами справи підтверджено, що договір був підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором з мобільного телефону позивача, який зазначений ОСОБА_1 також у позовній заяві. Доказів вчинення шахрайських дій матеріали справи не містять.
За таких обставин суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи скарги не спростували висновки суду про недоведеність позову.
Тому, відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Тарасенко Віри Юріївни -залишити без задоволення.
Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 10 червня 2020 року -залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 11 листопада 2020 року.
Головуючий В.Б. Яцина.
Судді І.В.Бурлака.
О.М.Хорошевський.