Справа №461/8506/20
06 листопада 2020 року . м. Львів.
Суддя Галицького районного суду м. Львова Юрків О.Р., за участю особи, розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Туреччини, фізичної особи - підприємця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ст.44-3 КУпАП, -
20.09.2020 року о 00 год. 19 хв. м. Львові на пл. Міцкевича, 6 ОСОБА_1 , здійснював діяльність закладу громадського харчування «Кебаб» у заборонений час, працівники закладу громадського харчування знаходились без засобів індивідуального захисту (респіратора чи захисної маски), чим порушено вимоги п.1.п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року №641.
Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 органом поліції кваліфікованоза ст. 44-3 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином неодноразово був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вживала заходів для явки до суду, її поведінка свідчить про свідоме затягування розгляду справи з метою закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку що у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.44-3КУпАП враховуючи наступне.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до п. 9 розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України №1376 від 06.11.2015 року, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема: у графі «назва документа, серія, №, ким і коли виданий» - документ, що посвідчує особу (серія, номер паспорта, дата видачі і назва органу, що його видав, або серія, номер іншого документа, що посвідчує особу, яка вчинила правопорушення (службове чи пенсійне посвідчення, студентський квиток тощо), дата видачі і найменування органу (установи, підприємства, організації), що його видав(ла)).
В протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР 18 №705545 від 20.09.2020 року У графі «дата і місце народження» протоколу не зазначено місце народження особи, відносно якої складено протокол.
В матеріалах справи наявний рапорт ДОП СП ПП Галицького ВП ГУНП у Львівській області Єфремової К. від 20.09.2020 року, однак можливість уточнення кваліфікації дій особи згідно з рапортом чи внесення змін до протоколу про адміністративне правопорушення шляхом написання рапорту працівником поліції не передбачена КУпАП чи Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції.
Рапорт є внутрішнім документом та не може слугувати доказом у справі, оскільки механізм складання рапорту не врегульований законодавцем.
Дана позиція викладена зокрема у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 року № 489/4827/16-а вбачається, що свідчення службової особи інспектора патрульної поліції не можуть вважатись об'єктивними доказами у справі, оскільки така особа є представником суб'єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю.
У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 травня 2020 року по справі №524/5741/16-а Верховний Суд зазначено, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень.
Всупереч наведеному, в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано яку саме статтю Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» порушив ОСОБА_1 , відсутні відомості про свідків адміністративного правопорушення, не надано суду їх письмових пояснень, не надано інших доказів, які б підтверджували факт вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення. Відсутні будь-які інші докази вчинення адміністративного правопорушення (фото-, відеоматеріали тощо). Тобто, до складеного протоколу про адміністративне правопорушення не долучено відповідних доказів, що відображають об'єктивну та суб'єктивну сторону правопорушення.
Єдиним доказом на обґрунтування вини ОСОБА_1 є протокол про адміністративне правопорушення, який відповідно до ст. 251 КУпАП є самостійним видом доказу, проте він не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, є недоведеним.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
У відповідності зі ст. 9 КУпАП адміністративним проступком визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В свою чергу, під час розгляду справи не здобуто доказів наявності у діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбачених ст. 44-3 КУпАП, оскільки не надано жодних доказів вини.
Згідно із ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 7, 22, 44-3, 247, 251, 283-284 КУпАП, суддя ,-
Відмовити у притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.44-3 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.44-3 КУпАП України закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти діб з дня винесення постанови через Галицький районний суд м. Львова.
Суддя Юрків О.Р.