iменем України
3/330/747/2020
Справа № 330/1759/20
"26" серпня 2020 р. смт. Якимівка
Суддя Якимівського районного суду Запорізької області Куценко О.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшла з Кирилівського ВП Мелітопольського ВП ГУНП у Запорізькій області, щодо притягнення до адміністративної діяльності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ГР № 048934 від 05 серпня 2020 року ОСОБА_1 05 серпня 2020 року о 09-00 годині по вул.. Коса Федотова біля будинку № 191 (база відпочинку «Будівельник») на території пляжу здійснював господарську діяльність, а саме надання послуг у сфері відпочинку та розваг (дитяча надувна гірка) без державної реєстрації як суб'єкта господарювання.
За фактом правопорушення був складений протокол про адміністративне правопорушення ГР № 048934 від 05 серпня 2020 року.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею ст. 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Частиною 1 ст.164 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди)..
Поняття господарської діяльності міститься у ст. 3 Господарського кодексу України, відповідно до якої під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва підприємцями.
У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» № 3 від 25.04.2003 зазначено, що господарська діяльність це діяльність фізичних і юридичних осіб, пов'язана з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність). Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов'язкові ознаки якої безпосередність, системність її здійснення з метою отримання прибутку.
Згідно з п. 4 цієї Постанови під здійсненням фізичною особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо, самостійно, систематично (не менше, ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Однак належні докази систематичності зайняття ОСОБА_1 інкримінованою діяльністю, яку утворює вчинення таких дій не менше трьох разів на рік, в наданих суду матеріалах відсутні. Так, у протоколі зазначається, що ОСОБА_1 зазначеною діяльністю займався одноразово 05 серпня 2020 року. Водночас наявність систематичності в діях ОСОБА_1 є обов'язковою умовою настання відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП, оскільки в іншому випадку у суду відсутні підстави стверджувати, що така діяльність мала ознаки господарської, виходячи з її законодавчого визначення та з огляду на те, що в даному випадку відсутні такі невід'ємні ознаки систематичності, як періодичність та циклічність.
При цьому, зважаючи на принципи змагальності та диспозитивності даного виду судочинства, обов'язок довести вказані обставини покладено на орган, який ініціює притягнення особи до адміністративної відповідальності. Так, у ч. 2 ст. 251 КУпАП наголошується, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, оскільки в діях ОСОБА_1 не було встановлено наявності складу адміністративного правопорушення,передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 40-1, 155-1, 247, 251, 252, 268, 277, 283, 284, 288, 289 КУпАП, суд,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Якимівський районний суд Запорізької області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: