Справа № 643/16153/20
Провадження № 3/643/4192/20
12.11.2020 суддя Московського районного суду м. Харкова Поліщук Т.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку Нігерії, не працюючу, з 04.09.2015 мешкає на території України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
03.10.2020 о 03 год. 46 хв. водій Овіасопє Джой керувала автомобілем Mazda державний номерний знак НОМЕР_1 біля буд. 50 по пр. Ювілейному в м. Харкові з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння шкіри обличчя, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер Alcotest та в закладі охорони здоров'я водій відмовився у присутності двох свідків. Від керування транспортним засобом водій відсторонений.
В суді ОСОБА_1 зазначила, що 03.10.2020 о 03 год. 46 хв. дійсно керувала транспортним засобом та була зупинена працівниками поліції. В цей день, близько за 10 хвилин цим транспортним засобом керував її чоловік, який був у стані алкогольного сп'яніння, пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння, та від керування транспортним засобом був відсторонений. Чоловік передав право керування транспортним засобом їй. В той день вона вживала безалкогольний напій «Мохіто».
Суд, заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Відповідно положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
П. 2.5 ПДР України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 53 Закону України «Про дорожній рух» юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей8,9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави. За результатами розгляду вказаної справи, Суд не встановив порушень прав заявників, передбачених ч. 1,2ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини.
Європейського суду з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява N 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність і за відмову від проходження обстеження на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 16 КУпАП іноземці і особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах з громадянами України. Питання про відповідальність за адміністративні правопорушення, вчинені на території України іноземцями, які згідно з чинними законами та міжнародними договорами України користуються імунітетом від адміністративної юрисдикції України, вирішуються дипломатичним шляхом.
В судовому засіданні був досліджений відеозапис з місця події з нагрудних камер поліцейських, з якого вбачається, що працівники поліції, в присутності свідків, неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я, на що ОСОБА_1 відмовчувалась, що свідчить про її пасивну відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 , відмовившись від проходження обстеження на стан алкогольного сп'яніння, порушила п. 2.5, Правил дорожнього руху України чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора та в закладі охорони здоров'я підтверджується письмовими поясненнями свідків, наявними у матеріалах справи, відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, поясненнями ОСОБА_1 в суді.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, якою встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, , а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджується відомостями, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 286734 від 03.10.2020, письмових поясненнях свідків, відеозаписом з нагрудних камер поліцейських з місця події, направленні водія на огляд, рапорті працівника поліції, поясненнями ОСОБА_1 в суді.
Обставин, що обтяжують або пом'якшують вину притягуваного судом не встановлено.
Відповідно до ст. 40-1 КупАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420,40 грн., які підлягають стягненню з правопорушника.
Керуючись ст. ст. 23, 30-35, 40-1, ч.1 ст. 130, 256, 266 КУпАП, суд -
Визнати винною та притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку Нігерії, не працюючу, з 04.09.2015 мешкає на території України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу сплачується за наступними реквізитами:
Отримувач: УК Московський м. Харкова/ 21081100 код отримувача 37874947 банк отримувача: Казначейство України, р/р UA1558999980313070106000020007; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код ЄДРПОУ 37999607, призначення платежу: штраф по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку Нігерії, не працюючу, з 04.09.2015 мешкає на території України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в дохід держави в розмірі 420 грн. 40 коп. (чотириста двадцять гривень 40 копійок).
Судовий збір сплачується за наступними реквізитами: Отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача 899998; рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати накладеного штрафу впродовж 15 діб, з дня отримання постанови його розмір збільшується вдвічі.
Суддя Т. В. Поліщук