Справа № 545/2107/20
Провадження № 1-в/545/474/20
12.11.2020 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4
розглянувши у судовому засідання в приміщенні Полтавського районного суду Полтавської області в м. Полтава заяву засудженої:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України,
уродженки: м. Харків, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , незаміжньої, з неповною середньою освітою, не працюючої, раніше судиму:
24.10.2006 року Московським районним судом м. Харкова за ст. 186 ч. 2, ст.75 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки. 06.06.2008 року ухвалою Московського районного суду м. Харкова іспитовий строк скасовано і направлено ОСОБА_5 в місця позбавлення волі строком на 4 роки. 13.04.2011 року звільнена умовно-достроково на невідбуту частину покарання 1 рік 2 місяці 1 день.
За даною справою засуджена 30.09.2016 року Московським районним судом м. Харкова за ст. 190 ч. 2, ст.75 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки. 23.04.2018 року ухвалою Московського районного суду м. Харкова іспитовий строк скасовано і направлена в місця позбавлення волі на 2 роки,
про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,-
Засуджена ОСОБА_5 звернулась до суду із заявою про застосування щодо неї умовно-дострокового звільнення від відбування покарання посилаючись на те, що вона відбула встановлений ст.81 КК України строк покарання, працевлаштована, має одне заохочення, стягнень не має, стала на шлях виправлення.
На адресу суду від представника адміністрації та засудженої ОСОБА_5 надійшли заяви про розгляд заяви засудженої без їхньої участі, заяву підтримують та просять задовольнити.
Захисник ОСОБА_4 підтримав заяву засудженої, просив задовольнити.
Заслухавши думку прокурора, який не заперечував з приводу задоволення заяви засудженої, вивчивши матеріали заяви та особової справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати такі питання, зокрема - про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Згідно до ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Відповідно до ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим: 1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, а також за необережний тяжкий злочин; 2) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі; 3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.
Необхідною умовою застосування положень частини 1 статті 81 КК України є те, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення про що, зокрема, може свідчити дотримання засудженим правил внутрішнього розпорядку, беззаперечне виконання законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутність порушень дисципліни, зайняття трудовою діяльністю, добросовісне відношення до трудових обов'язків.
У п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» № 2 від 26.04.2002 року визначено, що при вирішенні питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Відповідно до п. 1 та п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» № 2 від 26.04.2002 року, умовно-дострокове звільнення особи від відбування покарання має сприяти досягненню мети, передбаченої ст. 50 КК України - виправленню засудженого і запобіганню вчинення нових злочинів. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.
Як встановлено судом, ОСОБА_5 засуджена вироком Московського районного суду м. Харкова від 30.09.2016 року за ст. 190 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнена від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо вона протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї судом обов'язки.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 23.04.2018 року звільнення від відбування покарання з випробуванням скасовано та направлено ОСОБА_5 для відбування покарання призначеного вироком Московського районного суду м. Харкова від 30.09.2016 року у виді 2 років позбавлення волі.
Відповідно до характеристики на засуджену, ОСОБА_5 з 07.03.2019 року перебувала в слідчому ізоляторі м. Харкова. Під час тримання в слідчому ізоляторі не допускала порушень режиму утримання та розпорядку дня. Характеризувалася посередньо. Заходи стягнення та заохочення не застосовувалися. До роботи не залучалася.
З 05.04.2019 року відбуває міру кримінального покарання в державній установі «Надержинщинська виправна колонія (№65)».
За час відбування покарання в установі характеризувалася позитивно, не допускала порушень вимог режиму відбування покарання та розпорядку дня.
Згідно статті 118 КВК України була працевлаштована на підприємстві установи в швейній бригаді №51 працівником по виконанню ручних робіт.
До роботи відносилась добре, поставлені завдання виконувала вчасно. Правил техніки безпеки на робочому місці дотримувалася.
Має одне заохочення за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки встановлених Кримінально - виконавчим кодексом України та Правилами внутрішнього розпорядку колонії , дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці (протокол № 87 від 08.10.2019 року). Заходи стягнення не застосовувалися.
07.11. 2019 року на засіданні комісії по застосуванню до засуджених заохочувальних норм згідно статті 101 КВК України (протокол №30) було прийнято рішення про переведення засудженої ОСОБА_5 до дільниці соціальної реабілітації як такої, що стає на шлях виправлення.
За час перебування на дільниці соціальної реабілітації характеризується посередньо. Не допускає порушень вимог режиму відбування покарання та розпорядку дня установи. Заходи заохочення та стягнення не застосовувалися.
Згідно статті 118 КВК України працевлаштована на працівником з догляду за тваринами на підсобному господарстві установи. До виконання своїх трудових обов'язків відноситься добросовісно.
Згідно пункту 5 статті 118 КВК України роботи по благоустрою місць позбавлення волі та роботи із самообслуговування виконує, розуміє їх необхідність.
Не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці.
Згідно статті 110 КВК України підтримує зв'язок з матір'ю, донькою та сином шляхом листування та телефонних розмов.
Згідно статті 126 КВК України залучена до участі в програмі диференційованого виховного впливу на засуджених «Подолання алкогольної залежності». Заняття відвідує.
Відповідно до статті 127 КВК України залучена до участі у секції самодіяльної організації «фізкультурно - спортивна». Заняття, що проводяться в установі відвідує, робить належні висновки для себе.
Усвідомлює тяжкість скоєного злочину, визнає себе винною частково.
Аналізуючи встановлені обставини суд вважає, що засуджена ОСОБА_5 сумлінною поведінкою і ставленням до праці довела своє виправлення і заслуговує на умовно-дострокового звільнення від відбуття невідбутої частини основного покарання.
На підставі викладеного, керуючись ст. 81 КК України, ч. 2 ст. 537 КПК України суд, -
Заяву засудженої ОСОБА_5 - задовольнити.
Засуджену ОСОБА_5 звільнити умовно-достроково на 03 міс. 22 дня від відбування основного покарання за вироком Московського районного суду м. Харкова від 30.09.2016 року.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 7 діб з моменту її проголошення.
Ухвала надрукована суддею в нарадчій кімнаті одноособово і являє собою оригінал.
Суддя: ОСОБА_1