справа 415/5689/20
провадження № 3/415/1583/20
04 листопада 2020 року м. Лисичанськ
Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Шевченко О.В., розглянувши матеріали справи, що надійшли від УПП в Луганській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,
04 вересня 2020 року о 12 годині 10 хвилин, правопорушник ОСОБА_1 , будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, знаходячись за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив словесну сварку з дочкою - потерпілою ОСОБА_2 , у ході якої погрожував фізичною розправою та висловлювався на її адресу грубою нецензурною лайкою, чим завдав шкоду психічному здоров'ю останньої.
22 вересня 2020 року о 19 годині 30 хвилин, правопорушник ОСОБА_1 , будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, знаходячись за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив словесну сварку з дочкою - потерпілою ОСОБА_2 , у ході якої погрожував фізичною розправою та висловлювався на її адресу грубою нецензурною лайкою, чим завдав шкоду психічному здоров'ю останньої.
У судові засідання, призначені на 11.09.2020, 24.09.2020 та 05.10.2020, правопорушник ОСОБА_1 не з'явився, хоча про необхідність явки до суду повідомлявся належним чином. Про причини неявки, суд не попередив, заяв, клопотань щодо відкладення розгляду справи, до суду не надав. У зв'язку з чим, судом, на підставі ст. 268 КУпАП, з метою дотримання прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винесено постанови про привод правопорушника ОСОБА_1 у судові засідання призначені на 19.10.2020 та 04.11.2020 (а.с. 31, 33), які не виконано.
У відповідності до досліджених у судовому засіданні протоколів про адміністративні правопорушення серії ГП № 133678 від 04.09.2020 та серії ГР № 179738 від 22.09.2020, складених поліцейськими УПП в Луганській області капралом поліції Терновим Д.С. та ОСОБА_3 вбачається, що громадянину ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП і повідомлено, що розгляд адміністративних справ відбудеться у суді міста Лисичанська. У графі - особа, яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи, вищевказаних протоколів, міститься особистий підпис ОСОБА_1 ..
Згідно практики Європейського Суду з прав людини, зокрема, рішень у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, «Олександр Шевченко проти України» від 26.04.2007, «Трух проти України» від 14.10.2003, особа у розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
З огляду на те, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи та вжиття всіх заходів щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, правопорушник ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання щодо нього протоколів про адміністративні правопорушення, з моменту складання протоколів (04.09.2020 та 22.09.2020) по день винесення постанови суду, не дивлячись на достатність часу для того, щоб з'явитися до суду та дізнатися про рух справи, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП, та уникнення відповідальності, за вчинені правопорушення.
На думку суду, неодноразова неявка особи, що притягається до адміністративної відповідальності до суду, яка повинна добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, свідчить про безпідставне умисне затягування справи, нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що винність ОСОБА_1 , у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді та доведена письмовими поясненнями ОСОБА_2 (а.с. 9, 19), рапортами працівників поліції Плякіна О. та ОСОБА_4 (а.с. 10, 23).
Відповідно до довідки поліцейського УПП в Луганській області ДПП капрала Пасічник Н., постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 26.06.2020, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та на останнього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.
Дані докази, у розумінні ст. 251 КУпАП, суд визнає належними, допустимими та такими, які повністю доводять провину ОСОБА_1 у вчинені адміністративних правопорушень, за обставин, викладених у протоколі.
Таким чином, суд вважає, що дії правопорушника ОСОБА_1 , за ознаками ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, кваліфіковані правильно, оскільки останній, будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вчинив домашнє насильство, тобто умисне вчинення будь-яких діянь психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
При накладенні стягнення, суд враховує характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 не працює, протягом року притягався до адміністративної відповідальності.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність правопорушника, згідно ст. ст. 34, 35 КУпАП, суд не вбачає.
Суд не визнає в якості обставини, що згідно зі ст. 35 КУпАП, обтяжує відповідальність правопорушника, повторне протягом року скоєння однорідного правопорушення, за яке особа вже піддавалася адміністративному стягненню, оскільки дана обставина є кваліфікуючою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Оскільки правопорушник ОСОБА_1 вчинив два правопорушення, суд вважає необхідним застосувати правила ст. 36 КУпАП, згідно якої, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи вищевказане, суд вважає, що на правопорушника ОСОБА_1 , необхідно накласти стягнення у виді штрафу, в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Підстав для накладення на правопорушника іншого стягнення, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, суд не вбачає.
Згідно вимог ст. ст. 4, 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника у розмірі 420 (чотирьохста двадцяти) гривень 40 копійок.
Керуючись ст. ст. 33, 36, 173-2, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, суд
Визнати винним ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь ГУК у місті Києві (отримувач коштів - ГУК у місті Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106), судовий збір у розмірі 420 (чотирьохста двадцяти) гривень 40 копійок.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.
Суддя О.В. Шевченко