Україна
Донецький окружний адміністративний суд
11 листопада 2020 р. Справа№933/674/20
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І. С., розглянувши в порядку спрощеного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
30.09.2020 ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) звернувся до Олександрівського районного суду Донецької області з позовом до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: вул. Незалежності, 28-А, м. Добропілля, Донецька область, 85000, код ЄДРПОУ 37755477) про:
- визнання бездіяльності Добропільського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області протиправною щодо відмови в переведенні з одного виду пенсії (по Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») на пенсію за віком, призначену за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії до Закону України «Про державну службу» (3723-ХІІ), та здійснити її перерахування у відповідності до вимог пунктів 4 та 5 постанови КМУ від 23.04.2003 № 581 Про внесення змін до постанови КМУ від 31.05.2000 № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», у разі підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень КМУ (постанова КМУ від 06.02.2019 №102; та від 15.01.2020 №16 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 № 15) після набрання чинності Законом України № 432-ІV (432-15) від 16.01.2003 Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» (3723-ХІІ);
- зобов'язання Добропільське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Донецької області здійснити належним чином розрахунок пенсії ОСОБА_1 в розмірі на дату її призначення відповідно до Закону України «Про державну службу» (3723-ХІІ), на підставі довідок про складові заробітної плати працюючого державного службовця починаючи з 01.01.2019 до теперішнього часу;
- зобов'язання Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області сплатити на користь ОСОБА_1 різницю між сумою пенсії, що підлягає нарахуванню та фактично отриманою ним пенсією за період з 01.01.2019 до теперішнього часу, в повному обсязі.
Ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області від 07.09.2020 передано адміністративну справу №933/674/20 на розгляд Донецькому окружному адміністративному суду.
Справа надійшла до Донецького окружного адміністративного суду 30.09.2020.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2020 справу передано на розгляд судді ОСОБА_2 .
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02.10.2020 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою від 12.10.2020 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернувся до відповідача із заявою про переведення з одного виду пенсії, за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу». Проте відповідачем відмовлено в переведенні позивача з одного виду пенсії на інший у зв'язку зі зменшенням розміру пенсії.
Позивач вважає такі дії незаконними, оскільки вони порушують його конституційні права. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В установлений судом строк відповідачем через Відділ документообігу та архівної роботи суду надано відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача.
Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що у зв'язку зі зменшенням розміру пенсії при переведенні з одного виду пенсії, за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу», позивачу відмовлено в такому переведенні.
За правилами пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно з нормами частини 3 статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Олександрівським РВ УМВС України в Донецькій області 27.12.2000, має реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Позивач отримує пенсію за віком та перебуває на обліку в Добропільському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, що підтверджується відповідачем.
30.06.2020 позивач звернувся до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про переведення з одного виду пенсії, за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу».
Позивачем при зверненні до пенсійного органу надана довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №01/02-828 від 06.04.2020 станом на 01.04.2020, видана УСЗН Олександрівської РДА.
03.07.2020 Добропільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення №2893 про відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший.
Зі змісту спірного рішення вбачається, що підставою для відмови у призначенні пенсії стало зменшення розміру пенсії позивача на 1317 гривень та складає 1638 гривень.
Також, відповідач зазначив, що законодавством, чинним до 01.05.2015, а саме у відповідній редакції статті 37-1 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ, передбачало право осіб на перерахунок пенсії.
На момент звернення ОСОБА_1 з заявою про перерахунок пенсії законодавство змінилось, стаття 37-1 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ була викладена в іншій редакції та втратила чинність, а постанова Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» викладена в іншій редакції, яка закріплює право особи на перерахунок пенсії з цих підстав, і жодним іншим нормативним актом не визначено ані таке право особи, ані порядок перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати та умов його здійснення.
За таких обставин відповідач відмовив ОСОБА_1 в переведенні з одного виду пенсії, за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу».
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Статтею 37-1 Закону України "Про державну службу" (у редакції, чинній на момент набуття позивачем права на пенсію) передбачала, що в разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865 " Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) в разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16.01.2003 № 432-IV "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу", визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України (для службовців Національного банку України у розмірах, установлених його Правлінням) на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії; надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, за почесне звання "заслужений", за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємності інформації, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі; премія, крім премій, зазначених у другому реченні цього абзацу, та інші надбавки враховуються в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. Премія до державних, професійних свят та ювілейних дат, виплачена у місяці підвищення заробітної плати, враховується в розмірі 1/12 середнього розміру цієї премії (премій), визначеного за відповідною посадою (посадами), з якої призначено (перераховано) пенсію.
За бажанням осіб, під час перерахунку пенсій виплати, отримані на час призначення (перерахунку) пенсії (крім посадових окладів, надбавок за ранг, вислугу років), визначаються у порядку, передбаченому абзацами першим і другим пункту 1 та пунктом 2 цієї Постанови.
Таким чином, законодавством, чинним станом на час набуття позивачем права на пенсію, було передбачено право осіб, які отримують пенсію державного службовця, на перерахунок її розміру у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою і було визначено умови та порядок здійснення такого перерахунку.
Разом з тим, законодавство, яке регулює зазначені правовідносини, змінилось.
Зокрема, Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", який набрав чинності 01.01.2015, внесено зміни до ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" і викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України".
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", яка діє з 15.12.2015, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865, а саме: виключено п. 4, яким визначено умови перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу".
Суд звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 регламентовано лише питання щодо упорядкування структури заробітної плати та її індексації працюючим державним службовцям і не передбачено ані можливості, ані механізму перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати.
01.05.2016 набув чинності новий Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII, згідно зі статтею 90 якого пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Разом з тим, Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.
При цьому, відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу ХІ вказаного Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII, Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу, визнаний таким, що втратив чинність.
Чинне законодавство не містить положень, які б дозволяли застосовувати нормативно-правові акти, які втратили чинність.
Отже, чинним законодавством України не визначено суб'єктивного права, як і не передбачено підстав, порядку реалізації, обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про державну службу" у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям.
Як вбачається з матеріалів справи, на час звернення позивача до Добропольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про переведення з одного виду пенсії на інший, Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не було прийнято, як і не визначено такої умови для перерахування пенсії державним службовцям.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить висновку, про відсутність підстав для зобов'язання Добропільського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області здійснити належним чином розрахунок пенсії ОСОБА_1 в розмірі на дату її призначення відповідно до Закону України «Про державну службу» (3723-ХІІ), на підставі довідок про складові заробітної плати працюючого державного службовця починаючи з 01.01.2019 до теперішнього часу, оскільки позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення з одного виду пенсії на інший лише 30.06.2020, а норма, яка передбачала право на перерахунок призначених пенсій державних службовців у зв'язку з підвищенням окладів, втратила чинність.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справах №К/9901/1641/18, №К/9901/1748/18.
Конституційний Суд України у пункті 2.1 рішення № 20-рп/2011 від 26.12.2011 зазначив, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
З огляду на те, що Закон України від 28.12.2014 № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (яким скасовано саме право на перерахунок пенсій) є чинним і підлягає застосуванню, Конституційним Судом України в установленому порядку неконституційним такий не визнавався, тому приймаючи рішення про відмову в переведені позивача з одного виду пенсії на інший відповідач діяв відповідно до положень чинного законодавства.
Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що доводи позивача не підтвердили необґрунтованість прийняття спірного рішення відповідачем, в той час як останній довів, що діяв у межах своїх повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України у сфері пенсійного забезпечення, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Крім того, суд відхиляє доводи позивача про те, що у зв'язку зі зміною правового регулювання спірних правовідносин порушено статтю 22 Конституції України, оскільки ні Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014, яким, зокрема, статтю 37-1 Закону України «Про державну службу» викладено у новій редакції, ні стаття 90 Закону України «Про державну службу», не визнані неконституційними Конституційним Судом України, який до того ж у Рішенні від 26.12.2011 № 20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають стягненню.
Керуючись статтями 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: вул. Незалежності, 28-А, м. Добропілля, Донецька область, 85000, код ЄДРПОУ 37755477) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 11.11.2020.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.С. Молочна