Україна
Донецький окружний адміністративний суд
11 листопада 2020 р. Справа№200/9204/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Голошивця І.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позов вмотивовано тим, що 27.05.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” і надав всі необхідні документи. Відповідач, розглянувши зазначену заяву та надані документи, прийняв рішення № 1804 від 02.06.2020, яким відмовив позивачеві у призначенні пільгової пенсії, не зарахувавши до пільгового стажу позивача період навчання з 01.09.1989 по 15.01.1993 в ПТУ № 103, так як прізвище позивача не збігається в дипломі та паспорті. Позивач вважає такі висновки відповідача протиправними. Таким чином, відповідач при обчисленні пільгового стажу безпідставно не врахував період його навчання, який дає право на пенсію відповідно до ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Відповідач відзив на адміністративний позов у встановлений судом строк не надав.
У зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву на адміністративний позов у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2020 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження.
Представники сторін про відкриття провадження були повідомленні належним чином.
Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач в даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.05.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії згідно ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
02.06.2020 рішенням Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 1804 позивачеві відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
В зазначеному рішенні від 02.06.2020 відповідач, зокрема зазначив, що навчання за фахом у ПТУ № 103 м. Донецьк з 01.09.1989 по 15.01.1993 не враховано при призначенні пенсії, оскільки прізвище у дипломі « ОСОБА_2 » не збігається з даними у паспорті - « ОСОБА_3 ».
Позивач оскаржує вищевказане рішення відповідача як таке, що прийняте з порушенням норм чиного законодавства та його конституційних прав.
Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 року, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1058- ІV).
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.
Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
У відповідності зі статтею 26 Закону № 1058-ІV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Згідно з пунктом 2 Розділу XV “Прикінцеві положення” Закону № 1058-ІV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці на списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону і в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-XII від 05.11.1991 року (далі - Закон № 1788-XII).
Відповідно до положень п. 16 Розділу XV “Прикінцеві положення” Закону № 1058-ІV, положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону № 1058-ІV визначено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
На підставі частини 1 статті 44 Закону № 1058-ІV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Закон № 1788-XII відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.
Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-ІV, чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за нормами ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та надав відповідні документи.
У відповідності до статті 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Зазначеній норми відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), відповідно до якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637, визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).
В матеріалах справи міститься трудова книжка позивача серії НОМЕР_2 , яка містить належним чином відображені записи щодо спірного періоду навчання позивача, а саме з 01.09.1989 по 15.01.1993 - навчання в ПТУ № 103 м. Донецьк.
Суд зауважує, що трудова книжка позивача містить записи про спірний період та відображає те, що позивач навчався за фахом.
Щодо підстави відмови у зарахуванні при призначенні пенсії періоду з 01.09.1989 по 15.01.1993, оскільки прізвище у дипломі « ОСОБА_2 » не збігається з даними у паспорті - « ОСОБА_3 .
Суд зауважує відповідачу, що наданий до матеріалів справи диплом серії № НОМЕР_3 про отримання фахової освіти ОСОБА_1 дублюється, як українською, так і російською мовами.
За даних обставин пенсійний орган фактично при призначенні пенсії формально підійшов до своїх обов'язків, що є непропорційним заявленій легітимній меті (підтвердження періодів роботи позивача), тому зазначені дії не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо.
Наведена бездіяльність відповідача свідчить про недбале ставлення пенсійного органу при вирішення такого важливого питання як пенсійне забезпечення особи, яке гарантується ст. 46 Конституції України і визначено законодавцем як джерело існування громадянина держави.
Згідно з пунктом «д» частини третьої статті 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців (абзац 1 частини першої статті 38 Закону України від 10.02.1998 №103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту»).
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що позивачем подані необхідні та належні відомості щодо періодів пільгової роботи, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні підстави не враховувати період навчання позивача з 01.09.1989 по 15.01.1993.
Таким чином, приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що рішення відповідача від 02.06.2020 № 1804 про відмову в призначенні пенсії, прийнято не на підставі Конституції та законодавства України, а отже підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання зарахувати спірний період та призначити пенсію, суд зазначає наступне.
Статтею 58 Закону 1058-ІV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Виходячи із змісту заявлених позивачем вимог та висновків суду, в даному випадку слід застосувати положення статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, обрати інший спосіб захисту, який необхідний для повного відновлення порушеного права.
З урахуванням дискреційних повноважень відповідача на прийняття рішення про призначення/перерахунок пенсії, відповідно до ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, та визначення підстав, за яких призначається даний вид пенсії або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд вважає за потрібне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.05.2020 про призначення пенсії за віком до ч.3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з зарахуванням до спеціального стажу період навчання у ПТУ № 103 м. Донецьк з 01.09.1989 по 15.01.1993 та відповідно до висновків суду у данній справі.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується квитанцією № 25 від 01.10.2020, позивач за подання адміністративного позову сплатив 840,80 грн. судового збору.
Отже, суд повертає позивачу судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області області у розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області області (Донецька область, смт. Велика Новосілка, вул. Центральна, 103, ЄДРПОУ: 42171290) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 02.06.2020 № 1804 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії.
Зобов'язати Великоновосілківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42171290) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) від 27.05.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” з зарахуванням до спеціального стажу період навчання у ПТУ № 103 м. Донецьк з 01.09.1989 по 15.01.1993 та відповідно до висновків суду у данній справі.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Великоновосілківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (Донецька область, смт. Велика Новосілка, вул. Центральна, 103, ЄДРПОУ: 42171290) судові витрати у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Повний текст рішення виготовлено та підписано 11 листопада 2020 року.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.О. Голошивець