Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 листопада 2020 р. Справа№200/1647/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича при секретарі судового засідання Купріян В.Ю. розглянувши адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» до
Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві - відповідач 1
Офісу великих платників податків Державної податкової служби - відповідач 2
про стягнення пені 1 047 529, 61 грн.
Позивач, Приватне акціонерне товариство “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, третя особа: Офіс великих платників податків Державної податкової служби, відповідно до якого просив суд стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві на користь ПРАТ “ММК ІМ. ІЛЛІЧА” пеню в розмірі 1 047 529, 61 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що ним на підставі п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України 20.11.2019 року року та 20.12.2019 року були подані до Офісу великих платників податків Державної податкової служби декларації з податку на додану вартість за жовтень, листопад 2019 року, уточнюючі розрахунки та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, які відображається у податковій декларації, а саме:
- декларація № 9276946343 від 20.11.2019р., у якій був зроблений розрахунок суми бюджетного відшкодування і заявлено про повернення суми бюджетної заборгованості шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства в розмірі 580 346 583,0 грн.;
- уточнююча декларація № 9305262534 від 18.12.2019р., у яких був зроблений розрахунок суми бюджетного відшкодування і заявлено про повернення суми бюджетної заборгованості шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства в розмірі 30 249 240,0 грн.;
- уточнююча декларація № 9305262767 від 18.12.2019р., у яких був зроблений розрахунок суми бюджетного відшкодування і заявлено про повернення суми бюджетної заборгованості шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства в розмірі 46 723 250,0грн.;
- уточнююча декларація № 9306892533 від 19.12.2019р., у яких був зроблений розрахунок суми бюджетного відшкодування і заявлено про повернення суми бюджетної заборгованості шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства в розмірі 14 253 595,0 грн.;
- декларація № 9307243303 від 20.11.2019р., у якій був зроблений розрахунок суми бюджетного відшкодування і заявлено про повернення суми бюджетної заборгованості шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства в розмірі 224 547 328,0 грн.
Правомірність заявлених до відшкодування Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” сум податку на додану вартість, які вказані вище, були перевірені Офісом великих платників податків Державної податкової служби шляхом проведення камеральних перевірок.
17.01.2020 року органом ДФС були узгоджені наступні суму бюджетного відшкодування: по декларації №9276946343 від 20.11.2019 р. сума в розмірі 500 007 041,00 грн.; по уточнюючій декларації № 9305262534 від 18.12.2019р. сума в розмірі 833 662 грн.; по уточнюючій декларації № 9305262767 від 18.12.2019р. сума в розмірі 368 601 грн.; по уточнюючій декларації № 9306892533 від 19.12.2019р. сума в розмірі 8 889 778 грн.; по декларації № 9307243303 від 20.12.2019р. сума в розмірі 163 472 401,00 грн.
Останньою датою для перерахування органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, суми бюджетного відшкодування Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” у сумі 673571483 грн. за даними позивача є 24.01.2020 року.
27.01.2020, 28.01.2020, 29.01.2020 року позивач отримав бюджетне відшкодування з порушенням строків встановлених законом, тому просив суд стягнути з державного бюджету пеню в розмірі 1 047 529, 61 грн.
Крім того, просив стягнути з органу казначейської служби судові витрати, в тому числі на правову допомогу адвоката.
Ухвалою від 17 лютого 2020 року суд прийняв до розгляду позовну заяву Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, третя особа: Офіс великих платників податків Державної податкової служби про стягнення пені та відкрив провадження в адміністративній справі №200/1647/20-а за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання було призначено на 16 березня 2020 року.
04 березня 2020 року від Офісу великих платників податків Державної податкової служби надійшли пояснення відповідно до яких було зазначено, що податковим органом були здійсненні всі необхідні дії. передбачені законодавством України стосовно узгодження заявлених позивачем сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Зазначив, що йому невідомо коли органом Державної казначейської служби ці кошти були перераховані на рахунок позивача у банку та не питання не відноситься до його компетенції.
10.03.20202 року від позивача засобами електронного зв'язку через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив відповідача.
11.03.2020 року від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про заміну процесуального статусу третьої особи.
11.03.2020 року від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якої просив відмовити у задоволені позову. При цьому відповідач зазначив, що ним не було порушено право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ, а саме відшкодування було здійснено в день надходження реєстру.
11.03.2020 року від позивача засобами електронного зв'язку через канцелярію суду надійшли заперечення щодо клопотання третьої особи про заміну процесуального статусу третьої особи.
16.03.2020 року від позивача через канцелярію суду надійшов оригінал заперечення щодо клопотання третьої особи про заміну процесуального статусу третьої особи.
Ухвалою від 16 березня 2020 року суд залучив в якості другого відповідача - Офіс великих платників податків Державної податкової служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-г, ЄДРПОУ 43141471).
16.03.2020 року розгляд справи відкладено на 24.03.2020 року.
18.03.2020 року від відповідача 1 через канцелярію суду надійшов оригінал відповіді на відзив відповідача.
24.03.2020 року розгляд справи перенесено на 07.04.2020 року.
07.04.2020 року у зв'язку із запровадженням карантину на території України суд ухвалою відклав розгляд справи на 28 квітня 2020 року.
08.04.2020 року від представника позивача через канцелярію суду засобами електронного зв'язку надійшло клопотання про відкладення судового засідання до завершення строку карантину.
28 квітня 2020 року від представника відповідача 1засобами електронного зв'язку через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання до завершення строку карантину.
28 квітня 2020 року від представника позивача засобами електронного зв'язку через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання до закінчення строку дії карантину.
Ухвалою від 28 квітня 2020 року суд відклав розгляд адміністративної справи № 200/1647/20-а за позовною заявою Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві - відповідач 1 та Офісу великих платників податків Державної податкової служби - відповідач 2 про стягнення пені.
Телефонограмою від 10.07.2020 року сторони були викликані до суду на 21 липня 2020 року.
20 липня 2020 року від представника позивача засобами електронного зв'язку через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату у зв'язку із продовженням строку дію карантину.
21 липня 2020 року від відповідача 2 до суду надійшов відзив, відповідно до якого вбачається, що 17.01.2020р. Офісом великих платників податків ДПС за результатом камеральної перевірки по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2019 року №9276946343 від 20.11.2019р. узгоджено і внесено у Реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування 500 007 041,00 грн, після перевірки уточнюючого розрахунку №9305262534 від 18.11.2019р. було узгоджено суму бюджетного відшкодування в розмірі 833 662,00 грн., після перевірки уточнюючого розрахунку №9305262767 від 18.12.2019р. було узгоджено суму бюджетного відшкодування в розмірі 368 601,00 грн., після перевірки уточнюючого розрахунку №9306892533 від 19.12.2019р. було узгоджено суму бюджетного відшкодування в розмірі 8 889 778,00 грн. і по декларації №9307243303 від 20.12.2019р. було узгоджено суму бюджетного відшкодування в розмірі 163 472 401,00 грн., загальна узгоджена сума склала 673 571 483,00 грн.
При цьому просив відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою від 21 липня 2020 року суд задовольнив клопотання представника позивача та призначив підготовче судове засідання на 04 серпня 2020 року.
04 серпня 2020 року від представника позивача засобами електронного зв'язку через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату у зв'язку із продовженням строку дію карантину.
Ухвалою від 04 серпня 2020 року суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів з ініціативи суду та відклав розгляд адміністративної справи, призначивши підготовче судове засідання на 08 вересня 2020 року.
08 вересня 2020 року від представника позивача через канцелярію суду надійшли в оригіналі та в електронному вигляді документи стосовно відшкодування витрат на правову допомогу: платіжне доручення: № 4500073379 від 27.08.2020 року на суму 19625,30 грн. призначення платежу : оплата правової допомоги липень 2020 по договору № 845 від 03.03.2018 року і рахунку № 513 від 28.07.2020, без ПДВ; копія рахунку на оплату № 513 від 28.07.2020 року найменування послуги: правова допомога (юридичні послуги) ціна без ПДВ на суму 19625,30 грн. відповідно до договору про надання юридичних послуг № 845 від 03.03.2018 року (додаткова угода № 187 від 01.02.2020 року); Акт здачі- приймання робіт (надання послуг) № 513 від 28.07.2020 на суму 19625,30 грн.(без ПДВ); копія Додаткової угоди до Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 845 від 30 березня 2018 року від 01 лютого 2020 року де визначено, що ця додаткова угода визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорар) за надання адвокатських послуг про стягнення на користь позвача пені у сумі 1047529,61 грн.
Крім того, у зазначеній Додатковій угоді визначені вартість гонорару у сумі 525 грн. за годину за виконання певного переліку робіт, участь у судовому засіданні у суді першої інстанції 2000 грн., гонорар за складність справи майнового характеру 1% від вартості позову.
Ухвалою від 08 вересня 2020 року суд закрив підготовче провадження по адміністративній справі № 200/1647/20-а позовною заявою Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві - відповідач 1, та Офісу великих платників податків Державної податкової служби - відповідач 2, про стягнення пені та призначив судове засідання на 22 вересня 2020 року.
Ухвалою від 16 вересня 2020 року суд ухвалив судове засідання призначене на 22 вересня об 11 год. 00 хв. в адміністративній справі за позовною заявою Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві та Офісу великих платників податків Державної податкової служби про стягнення пені провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів представника Офісу великих платників податків ДПС Захарченка Віктора Федоровича.
22 вересня 2020 року суд відклав розгляд справи на 06 жовтня 2020 року.
Ухвалою від 25 вересня 2020 року суд ухвалив проведення судового засідання по адміністративній справі № 200/1647/20-а за позовною заявою Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Терещенківська, буд. 11-А та Офісу великих платників податків Державної податкової служби про стягнення пені, яке призначене на 06 жовтня 2020 року о 12 годині 00 хвилин, здійснювати в режимі відеоконференції між Донецьким окружним адміністративним судом та Запорізським окружним адміністративним судом.
30 вересня 2020 року від представника податкового органу засобами електронного зв'язку надійшли пояснення щодо вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.
06 жовтня 2020 року від представника позивача надійшло клопотання про перенесення слухання справи на іншу дату.
06 жовтня 2020 року суд відклав розгляд справи на 19 жовтня 2020 року.
Ухвалою від 12 жовтня 2020 року суд ухвалив проведення судового засідання по адміністративній справі № 200/1647/20-а за позовною заявою Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Терещенківська, буд. 11-А та Офісу великих платників податків Державної податкової служби про стягнення пені, яке призначене на 19 жовтня 2020 року о 15 годині 30 хвилин, здійснювати в режимі відеоконференції між Донецьким окружним адміністративним судом та Запорізським окружним адміністративним судом.
19 жовтня 2020 року від представника позивача через канцелярію суду засобами електронного зв'язку надійшло клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату у зв'язку із тим що у представника позивача виявлено позитивний результат на РНК- вірус COVID -19 та він проходить курс лікування від пневмонії, додавши до клопотання результати аналізу на вірус.
Ухвалою від 19 жовтня 2020 року суд відклав розгляд справи та призначив судове засідання на 02 листопада 2020 року.
Дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, суд встановив наступне.
Позивач - Приватне акціонерне товариство “ Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, місцезнаходження: вул. Левченко, 1, м. Маріуполь, Донецька область, 87504, код ЄДРПОУ 00191129, зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується даними ЄДРПОУ на сайті Міністерства юстиції України.
Відповідач 1 - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, є органом державної влади та здійснює владні управлінські функції, місцезнаходження: вул. Терещенська, 11-А, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37993783, зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується даними ЄДРПОУ на сайті Міністерства юстиції України.
Відповідач 2 - Офіс великих платників податків Державної податкової служби (Офіс великих платників податків ДПС) є органом державної влади та здійснює владні управлінські функції, місцезнаходження: вул. Дегтярівська, 11-г, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 43141471, зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується даними ЄДРПОУ на сайті Міністерства юстиції України.
Позивачем 20.11.2019 року та 20.12.2019 року були подані до Офісу великих платників податків Державної податкової служби декларації з податку на додану вартість за жовтень, листопад 2019 року, уточнюючі розрахунки та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, які відображається у податковій декларації, а саме:
- декларація № 9276946343 від 20.11.2019р., у якій був зроблений розрахунок суми бюджетного відшкодування і заявлено про повернення суми бюджетної заборгованості шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства в розмірі 580 346 583,0 грн. (подана до Офісу великих платників податків Державної податкової служби 20.11.2019 року);
- уточнюючий розрахунок № 9305262534 від 18.12.2019р., у якому був зроблений розрахунок суми бюджетного відшкодування і заявлено про повернення суми бюджетної заборгованості шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства в розмірі 30 249 240,0 грн. (поданий до Офісу великих платників податків Державної податкової служби 18.12.2019 року);;
- уточнюючий розрахунок № 9305262767 від 18.12.2019р., у якому був зроблений розрахунок суми бюджетного відшкодування і заявлено про повернення суми бюджетної заборгованості шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства в розмірі 46 723 250,0грн. (поданий до Офісу великих платників податків Державної податкової служби 18.12.2019 року);
- уточнюючий розрахунок № 9306892533 від 19.12.2019р., у якому був зроблений розрахунок суми бюджетного відшкодування і заявлено про повернення суми бюджетної заборгованості шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства в розмірі 14 253 595,0 грн. (поданий до Офісу великих платників податків Державної податкової служби 19.12.2019 року);
- декларація № 9307243303 від 20.12.2019р., у якій був зроблений розрахунок суми бюджетного відшкодування і заявлено про повернення суми бюджетної заборгованості шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства в розмірі 224 547 328,0 грн. (подана до Офісу великих платників податків Державної податкової служби 20.12.2019 року);
Як зазначили позивач та відповідач 2 17.01.2020р. Офісом великих платників податків ДПС за результатом камеральної перевірки по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2019 року №9276946343 від 20.11.2019р. узгоджено і внесено у Реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування 500 007 041,00 грн, після перевірки уточнюючого розрахунку №9305262534 від 18.11.2019р. було узгоджено суму бюджетного відшкодування в розмірі 833 662,00 грн., після перевірки уточнюючого розрахунку №9305262767 від 18.12.2019р. було узгоджено суму бюджетного відшкодування в розмірі 368 601,00 грн., після перевірки уточнюючого розрахунку №9306892533 від 19.12.2019р. було узгоджено суму бюджетного відшкодування в розмірі 8 889 778,00 грн. і по декларації №9307243303 від 20.12.2019р. було узгоджено суму бюджетного відшкодування в розмірі 163 472 401,00 грн., загальна узгоджена сума склала 673 571 483,00 грн.
Зазначена обставина не є спірною та визнається представниками сторін.
У Відповідності до інформації з Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість позивача (сайт Мінфіну України https://mof.gov.ua/uk/vat-refund) встановлено наступне:
1) Дата подання заяви - 20.12.2019; номер податкової декларації - № 9276946343; найменування або прізвище, ім'я та по батькові платника податку: ПРАТ «ММК ім. Ілліча»; сума податку заявлена до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку - 580 346 583,0 грн.; дата подання заяви - 20.11.2019; узгоджена сума бюджетного відшкодування з урахуванням відшкодованих сум, результатів перевірок, поточних грошових зобов'язань та зменшень відповідно до уточнюючих розрахунків тощо - 500007041,0 грн.; дата узгодження органом ДФС суми бюджетного відшкодування - 17.01.2020; дата повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку - 27.01.2020; сума повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника податку у банку - 500007041,0 грн.
2) Дата подання заяви - 18.12.2019; номер податкової декларації - № 9305262534 ; найменування або прізвище, ім'я та по батькові платника податку: ПРАТ «ММК ім. Ілліча»; сума податку заявлена до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку - 30 249 240,00 грн.; дата подання заяви - 18.12.2019; узгоджена сума бюджетного відшкодування з урахуванням відшкодованих сум, результатів перевірок, поточних грошових зобов'язань та зменшень відповідно до уточнюючих розрахунків тощо - 833662,00 грн.; дата узгодження органом ДФС суми бюджетного відшкодування- 17.01.2020; дата повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку - 28.01.2020; сума повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника податку у банку - 883662,00 грн.
3) Дата подання заяви - 18.12.2019; номер податкової декларації - № 9305262767 ; найменування або прізвище, ім'я та по батькові платника податку: ПРАТ «ММК ім. Ілліча»; сума податку заявлена до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку - 46723250,00 грн.; дата подання заяви - 18.12.2019; узгоджена сума бюджетного відшкодування з урахуванням відшкодованих сум, результатів перевірок, поточних грошових зобов'язань та зменшень відповідно до уточнюючих розрахунків тощо - 368601,00 грн.; дата узгодження органом ДФС суми бюджетного відшкодування -17.01.2020; дата повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку - 28.01.2020; сума повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника податку у банку - 368601,00 грн.
4) Дата подання заяви - 19.12.2019; номер податкової декларації № 9306892533 ; найменування або прізвище, ім'я та по батькові платника податку: ПРАТ «ММК ім. Ілліча»; сума податку заявлена до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку - 14 253 595,00 грн.; дата подання заяви - 19.12.2019; узгоджена сума бюджетного відшкодування з урахуванням відшкодованих сум, результатів перевірок, поточних грошових зобов'язань та зменшень відповідно до уточнюючих розрахунків тощо - 8889778,00 грн.; дата узгодження органом ДФС суми бюджетного відшкодування - 17.01.2020; дата повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку - 29.01.2020; сума повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника податку у банку - 8889778,00 грн.
5) Дата подання заяви - 20.12.2019; номер податкової декларації - № 9307243303 ; найменування або прізвище, ім'я та по батькові платника податку: ПРАТ «ММК ім. Ілліча»; сума податку заявлена до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку - 224 547 328,00 грн.; дата подання заяви - 20.12.2019; узгоджена сума бюджетного відшкодування з урахуванням відшкодованих сум, результатів перевірок, поточних грошових зобов'язань та зменшень відповідно до уточнюючих розрахунків тощо - 163472401,00 грн.; дата узгодження органом ДФС суми бюджетного відшкодування - 17.01.2020; дата повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку - 29.01.2020; сума повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника податку у банку - 163472401,00 грн.
27.01.2020 року позивачем було отримано суму бюджетного відшкодування в розмірі 500 007 041 грн. по декларації № 9276946343 від 20.11.2019р., що підтверджується копією платіжного доручення відповідача 1 № 56797545 від 17 січня 2020 року, яка проведена банком 27.01.2020 року.
28.01.2020 року позивачем було отримано суму бюджетного відшкодування в розмірі 833 662 грн. по уточнюючій декларації № 9305262534 від 18.12.2019р., та суму бюджетного відшкодування в розмірі 368 601 грн. по уточнюючій декларації № 9305262767 від 18.12.2019р., що підтверджується копіями платіжного доручення відповідача 1 № 56795797 від 17 січня 2020 року, яка проведена банком 28.01.2020 року та № 56796072 від 17 січня 2020 року, яка проведена банком 28.01.2020 року.
29.01.2020 року позивачем було отримано суму бюджетного відшкодування в розмірі 163 472 401 грн. по декларації № 9307243303 від 20.12.2019р. та суму бюджетного відшкодування в розмірі 8 889 778 грн. по уточнюючій декларації № 9306892533 від 19.12.2019р., що підтверджується копіями платіжного доручення відповідача 1 № 56795908 від 17 січня 2020 року, яка проведена банком 29.01.2020 року та № 56797200 від 17 січня 2020 року, яка проведена банком 29.01.2020 року.
Крім того, факт отримання позивачем вищезазначених сум, дата зарахування коштів, номер документу, номер рахунку, банк платника та призначення платежу підтверджуються довідкою Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» № КНО- 52.5.2./122 від 04.02.2020 року.
Позивач вважає, що Головним управлінням Державної казначейської служби України у м.Києві порушено строк бюджетного відшкодування, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
З 1 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21.12.2016 № 1797-УІІІ “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні”, яким внесені зміни до Податкового кодексу України.
Вказаним Законом розділ XX Податкового кодексу України “Перехідні положення” доповнено пунктом 56, за змістом якого до 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету. Відшкодування узгоджених сум податку на додану вартість, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється Кабінетом Міністрів України.
Положення статті 200 Податкового кодексу України також зазнали змін, зокрема, пунктом 200.7 вказаної статті було визначено, що формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 Податкового кодексу України.
Зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування за пунктом 200.12 статті 200 Податкового кодексу України вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:
а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;
б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);
в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;
г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;
ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.
У випадках, передбачених підпунктами “б” і “в” цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
У випадках, передбачених підпунктами “а”, “г” і “ґ” цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
За унормуванням пункту 200.13 статті 200 Податкового кодексу України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26 затверджений Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок № 26), який набрав чинності з 01.04.2017.
Приписами пункту 4 Порядку № 26 встановлено, що орган ДФС вносить до Реєстру, зокрема, такі дані:
- дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання);
- суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
- дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);
- суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування;
- дату складення та вручення платнику податку акта перевірки;
- суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.
Інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму згідно із пунктом 7 Порядку № 26 відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Пунктом 12 Порядку № 26 передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.
Таким чином, Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, передбачають, що його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків, здійснюється саме контролюючими органами.
Правилами пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній після 01.01.2017) окреслено: платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.
Зміст пункту 6 розділу І Порядку інформаційної взаємодії Міністерства фінансів України з Державною фіскальною службою України та Державною казначейською службою України в процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.03.2017 № 326 (далі - Порядок № 326), визначає, що внесення інформації для формування Реєстру здійснюється електронними повідомленнями.
На кожне електронне повідомлення, яке надходить від ДФС до Реєстру, накладається не менше двох електронних цифрових підписів посадових (уповноважених) осіб та печатка відповідного територіального органу ДФС.
ДФС та Казначейство забезпечують своєчасність, достовірність та повноту внесення даних до Реєстру відповідно до цього Порядку (пункт 9 розділу І Порядку № 326).
Згідно з пунктами 1-3 розділу ІІ Порядку № 326 ДФС до 10-ї години (крім вихідних, святкових та неробочих днів) вносить до Реєстру інформацію, визначену підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 розділу V Кодексу та пунктом 4 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26, за попередній робочий день.
ДФС відповідно до підпунктів “а”, “г” та “ґ” пункту 200.12 статті 200 розділу V Кодексу вносить до Реєстру інформацію щодо дати та суми узгодження бюджетного відшкодування на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
ДФС при внесенні інформації до Реєстру про узгоджені суми бюджетного відшкодування одночасно вносить інформацію щодо платіжних реквізитів, необхідних для перерахування сум бюджетного відшкодування на поточні банківські рахунки платників податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу таких платників податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Таким чином, суд погоджується з твердженням позивача, що позивач мав законне право на відшкодування зазначеної суми на рахунок у банку як узгодженої, відповідно пункту 200.12 статті 200 ПК України протягом п'яти операційних днів після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач 2 здійснив перевірку декларацій позивача та датою узгодження ПДВ є 17.02.2020 року.
Кількість днів прострочення за період з 25.01.2020 року (дата набуття суми невідшкодованого ПДВ статусу заборгованості) по 27.01.2020 року (дата погашення суми невідшкодованого ПДВ) складає 3 дні (сума 500 007 041 грн.). Кількість днів прострочення за період з 25.01.2020 року по 28.01.2020 року складає 4 дні (сума 1 202 263 грн.). Кількість днів прострочення за період з 25.01.2020 року по 29.01.2020 року складає 5 днів (сума 172 362 179 грн.).
За таких обставин право позивача на своєчасне отримання належної йому суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість було порушено.
Суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120% облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення (пункт 200.23 статті 200 Податкового кодексу України).
Оскільки суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 673 571 483, 00 грн. у строки, встановлені Податковим кодексом України не відшкодовано, позивач набув право на нарахування пені у порядку, встановленому пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України.
Пеня за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість повинна бути розрахована з облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення такої пені, як це передбачено пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі К/9901/5878/18 (825/1835/15-а), висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин згідно частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішенням Правління Національного банку України від 12.12.2019 року № 925-рш "Про розмір облікової ставки" встановлено, що з 13.12.2019 року облікова ставка Національного банку України становила 13,5 % (діяла у період з 13.12.2019 року до 31.01.2020 року).
Таким чином, розмір пені, який підлягає стягненню з держави на користь ПРАТ «ММК ИМ. ИЛЬИЧА» за порушення строків повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 500 007 041 грн. складає 663 943, 77 грн. (680 481 523 грн. (сума заборгованості) х 13,5 % (облікова ставка НБУ на момент виникнення пені) х 120 %: 366 днів х 3 днів (кількість днів прострочення).
Розмір пені, який підлягає стягненню з держави на користь ПРАТ «ММК ИМ. ИЛЬИЧА» за порушення строків повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 1 202 263 грн. (833662 грн.+ 368601 грн.) складає 2 128, 56 грн. (1202263 х 13,5 % (облікова ставка НБУ на момент виникнення пені) х 120 %: 366 днів х 4 дні (кількість днів прострочення).
Розмір пені, який підлягає стягненню з держави на користь ПРАТ «ММК ИМ. ИЛЬИЧА» за порушення строків повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 172 362 179 грн. (163472401 грн.+ 8889778 грн) складає 381 457, 28 грн.(172 362 179 грн. х 13,5 % (облікова ставка НБУ на момент виникнення пені) х 120 %: 366 днів х 5 днів (кількість днів прострочення).
Таким чином, суд погоджується із доводами позивача, що за вказаних вище обставин, позивач набув право на нарахування пені у порядку, встановленому пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, за період з 25.01.2020 року по 29.01.2020 року.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 15 квітня 2020 року у справі № 360/3762/18, у постанові від 27 червня 2019 року у справі № 812/242/17.
Суд також вважає необхідним зазначити, що кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов'язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (ч. 2 ст. 2 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Таким чином, з урахуванням зазначеного суд дійшов висновку, що у цій справі відповідачем є держава, яка бере участь у справі через відповідний орган (органи) державної влади. Таким органом у цій справі є Головне ГУ ДКСУ у Київській області, яке відповідно до законодавства є органом, який здійснює повернення коштів з державного бюджету та Офіс великих платників ДПС України, який здійснює превірку даних декларацій з ПДВ та підтверджує правомірність сум бюджетного відшкодування з зазначеного податку.
Аналогічний правовий підхід застосовано у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 року у справі №910/23967/16 та від 12.02.2019 у справі № 826/7380/15.
Відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (далі - Конвенція) кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошував, що поняття "майно" у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як "майнові права", а отже, як "майно" (див. mutatismutandis рішення у справі "Бейелер проти Італії" від 05.01.2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100)).
За певних обставин "легітимне очікування" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "легітимне очікування", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatismutandis рішення у справі "Суханов та Ільченко проти України" від 26 червня 2014 року (SukhanovandIlchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, § 35)).
ЄСПЛ у рішенні у справі "Інтерсплав проти України" від 09.01.2007 року зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява № 803/02, § 31-32). ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували "справедливий баланс" між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§ 40).
Оскільки податкове законодавство передбачає право позивача на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ та отримання пені на суму податку, не відшкодовану платнику протягом визначеного законодавством строку, позивач у цій справі має майновий інтерес щодо відшкодування з бюджету ПДВ та пені, які охоплюються поняттям "майно" в аспекті частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.
Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року № 3-рп/2003).
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Тому суд вважає, що позивачем обрано вірний спосіб захисту порушенного права.
Щодо вини кожного відповідача у спірних правовідносинах відносно несвоєчасного відшкодування задекларованого бюджетного відшкодування ПДВ, то зазначає, що відповідачем 2 своєчасно здійснені всі передбачені та встановлені законодавством України процедури.
Відповідач 1 не довів, що він діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством України щодо своєчасного повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника податку.
Суд не приймає до уваги заперечення відповідача 1, що ним жодним чином не було порушено право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ, оскільки відшкодування ПДВ було здійснено в день надходження Реєстру від Казначейства, тому що доказів зазначеного у відповідності до ч.1 ст. 77 КАС України стороною суду не надано.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог та наявності правових підстав для їх задоволення.
Тому позовні вимоги позивача про стягнення з держави на користь позивача за порушення строків повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ пені у сумі 1 047 529, 61 грн. підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
За правилами частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Так, позивачем при поданні позову платіжним дорученням № 4500010912 від 05 лютого 2020 року сплачена сума судового збору у розмірі 15712,94 грн.
Тому судові витрати із сплати судового збору підлягають стягнення із відповідача 1 - Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві.
Крім того, у позовній заяві було зазначено попередній (орієнтовний) рахунок суми судових витрат, які понесли і які очікує понести позивач у зв'язку із розглядом справи в тому числі: витрати на професійну правничу допомогу (в розрахунку 25% від прожиткового мінімуму на одну особу, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік»: 525 грн. за одну годину роботи адвоката) у сумі 19625, 30 грн.
Крім того, у позові визначений детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги: збір доказів (підготовка письмових документів: податкових декларацій, уточнюючого розрахунку) (1 година) - 525 грн.; перевірка та підготовка документів (1 година) - 526 грн.; підготовка та подання позовної заяви (2 години роботи адвоката) - 1 050 грн.; складання та подання процесуальних документів (клопотання, відповіді на відзив, письмові пояснення, тощо) (2 години) - 1050 грн.; участь у судових засіданнях (1 судове засідання - 2 000 грн., орієнтовно 3 засідання) - 6 000 грн.; гонорар за складність справи майнового характеру - 10475,30 грн.
Крім того, представником позивача додатково надані документи стосовно відшкодування витрат на правову допомогу: платіжне доручення: № 4500073379 від 27.08.2020 року на суму 19625 , 30 грн., платник: ПРАТ «ММК ім. Ілліча», отримувач: АО «Всеукраїнська адвокатська допомога», призначення платежу: оплата правової допомоги липень 2020 по договору № 845 від 03.03.2018 року і рахунку № 513 від 28.07.2020, без ПДВ; копія рахунку на оплату № 513 від 28.07.2020 року найменування послуги: правова допомога (юридичні послуги) ціна без ПДВ на суму 19625, 30 грн. відповідно до договору про надання юридичних послуг № 845 від 03.03.2018 року (додаткова угода № 187 від 01.02.2020 року); Акт здачі- приймання робіт (надання послуг) № 513 від 28.07.2020 на суму 19625, 30 грн.(без ПДВ), складений та підписаний позивачем та АО «Всеукраїнська адвокатська допомога»; копія Додаткової угоди до Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 845 від 30 березня 2018 року від 01 лютого 2020 року, укладена позивачем та АО «Всеукраїнська адвокатська допомога», де визначено, що ця додаткова угода визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорар) за надання адвокатських послуг про стягнення на користь позвача 1047529,61 грн.
Крім того, у зазначеній Додатковій угоді визначені вартість гонорару у сумі 525 грн. за годину за виконання певного переліку робіт, участь у судовому засіданні у суді першої інстанції 2000 грн. (судодень), гонорар за складність справи майнового характеру 1% від вартості позову.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. 269).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є:
1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;
4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;
5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;
7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана ВРУ;
8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.
Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Відповідно до положень пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 134 КАС витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин першої, сьомої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідач 2, Офіс великих платників податків ДПС України, надав до суду заперечення та клопотання щодо не стягнення з нього витрат на правову допомогу, оскільки ним виконані всі приписи та норми законодавства щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок позивача.
Відповідач 1, Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, заперечень та/або клопотань щодо зменшення розміру витрат на правову допомогу, які підлягають розподілу між стронами не надав, заперечуючи тільки відносно стягнення витрат на сплату судового збору.
З огляду на викладене суд вважає, що судові витрати на правову допомогу у сумі 19625,30 грн. підлягають стягненню з Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві.
Керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Офісу великих платників податків Державної податкової служби про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві на користь Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” пені в розмірі 1 047 529, 61 грн. - задовольнити.
Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві (вул.Терещенківська, 11-А, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37993783) на користь Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (вул. Левченко, 1, м. Маріуполь, Донецька область, 87504, код ЄДРПОУ 00191129) пеню в розмірі 1 047 529, 61 грн. (один мільйон сорок сім тисяч п'ятсот двадцять девять гривень) 61 (шістдесят одна) копійка.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (вул.Терещенківська, 11-А, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37993783) на користь Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (вул. Левченко, 1, м. Маріуполь, Донецька область, 87504, код ЄДРПОУ 00191129) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 15712,94 грн. (п'ятнадцять тисяч сімсот дванадцять гривень) 94 (дев'яносто чотитри) копійки.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (вул.Терещенківська, 11-А, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37993783) на користь Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (вул. Левченко, 1, м. Маріуполь, Донецька область, 87504, код ЄДРПОУ 00191129) понесені судові витрати на професійну правову допомогу у розмірі 19625,30 (дев'ятнадцять тисяч шістьсот двадцять п'ять) гривень 30 (тридцять) копійок.
Вступну та резолютивну частини рішення складено та підписано 02 листопада 2020 року.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 12 листопада 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя О.М. Кониченко