30 жовтня 2020 року Справа № 160/8332/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
21 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової служби НОМЕР_1 , в якій просить:
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо виплати не в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 05.07.2016 року по 05.07.2019 року включно;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 05.07.2016 року по 05.07.2019 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 05.07.2016 року по 28.02.2018 року - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 року по 05.07.2019 року - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що він проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Однак позивач стверджує, що у період з 05.07.2016 року по 05.07.2019 року відповідачем не в повному розмірі нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення, яка є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв'язку зі зростанням споживчих цін, є обов'язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Наведена позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 16 січня 2018 року по справі № 243/5366/16-ц та від 3 квітня 2019 року у справі № 638/9697/17.
Ухвалою суду від 23 липня 2020 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи.
18 серпня 2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позову у зв'язку з наступним.
Так, у відзиві останній зазначив, що станом на момент видання наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05 липня 2019 року № 147 старший солдат ОСОБА_1 погодив проведення з ним усіх необхідних розрахунків та не заперечував проти розмірів всіх основних та додаткових виплат, які він отримував за час проходження військової служби.
Відповідно до статті 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (в редакції з 15.08.2013 року до 31.12.2015 року) та 103 відсотка (в редакції з 01.01.2016 року по 31.07.2018 року).
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозованого рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі - Порядок № 1078).
Згідно з пунктом 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
За змістом пункту 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (вказана норма застосовується із 01 грудня 2015 року).
Згідно пункту 14 Порядку № 1078 визначено, що роз'яснення щодо застосування порядку проведення індексації та її виплати надає Мінсоцполітики.
У листах Мінсоцполітики зазначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» внесено зміни до Порядку №1078, п. 6 якого доповнено абзацом такого змісту: «Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік». Законність вказаних змін підтверджується ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» відповідно якої проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Відповідно до статті 51 Бюджетного Кодексу України керівники бюджетних установ здійснюють фактичні видатки на грошове забезпечення лише в межах фонду грошового забезпечення. За таких обставин військова частина НОМЕР_1 , як розпорядник бюджетних коштів, проводить видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, які встановлені кошторисом.
Оскільки, військова частина НОМЕР_1 повністю фінансується з Державного бюджету України, джерелом коштів для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та проведення індексації грошових доходів населення є виключно Державний бюджет України.
Відповідно до п. 7 роз'яснення директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 №248/3/9/1/2 у зв'язку із внесенням вищезазначених змін до Порядку №1078, індексацію грошового забезпечення не нараховувати до окремого роз'яснення.
Відповідно до вищезазначеного роз'яснення у січні 2016 року Департаментом Фінансів Міністерства оборони України було встановлено виплачувати військовослужбовцям лише додаткові види грошового забезпечення (премія, надбавка за виконання особливо важливих завдань, щомісячна додаткова грошова винагорода, надбавка за особливі умови служби, надбавка у зв'язку з роботою, що передбачає доступ до державної таємниці), які виплачуються в поточному місяці за минулий.
Відповідно до роз'яснення Мінсоцполітики від 08.08.2017 № 48/0/66-17 (про індексацію грошових доходів), зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації, якщо не підвищується посадовий оклад та проведення грошових доходів, зокрема грошового забезпечення військовослужбовців, здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, тобто в межах, що передбачені на ці цілі.
Крім того, у листі Мінсоцполітики від 09.06.2016 № 252/10/136-16 до Департаменту фінансів Міністерства оборони України зазначено, що нарахування сум індексації здійснюється у межах коштів установ та організацій, передбачених на ці цілі.
Отже, військова частина НОМЕР_1 з незалежних від неї обставин не може виплатити індексацію грошового забезпечення за рахунок інших коштів (заробітної плати працівників, грошового забезпечення військовослужбовців).
Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Крім того, 18 серпня 2020 року представник відповідача звернувся із клопотанням про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з порушенням позивачем строку звернення до суду.
В обґрунтування клопотання останній зазначив, що ОСОБА_1 про порушення, на його думку, своїх прав щодо невиплати індексації грошового забезпечення ВЧ НОМЕР_1 дізнався 05.07.2019 року, коли отримав витяг з наказу №147. Однак, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду тільки 12 липня 2020 року, тобто з порушенням законодавчо встановленого строку звернення до суду.
Суд відмовляє у задоволенні клопотання представника відповідача у залишенні позовної заяви без розгляду, оскільки вважає його необгрунтованим, так як звернення військовослужбовців до суду щодо не отриманої частини грошового забезпечення не можуть бути обмежені будь-якими строками.
04 вересня 2020 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній повідомив про наступне.
Твердження відповідача, що наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 05.07.2019 року №147 позивач погодив, а отже позивач погодився на проведення з ним усіх необхідних розрахунків, не відповідає дійсності, оскільки позивач не мав ні прав, ні обов'язку відповідно до посадових обов'язків за посадою на погодження наказів командира Військової частини НОМЕР_1 .
Також позивач наголосив, що незнання командуванням Військової частини НОМЕР_1 наказів Міністерства оборони України не позбавляє права позивача на отримання належних коштів.
Також позивач зазначив, що видатки на оборону у 2015-2016 роках, в тому числі на виплату грошового забезпечення, затверджувалися в повному обсязі і жодним чином не обмежувалися, а тому посилання відповідача на те, що у нього були відсутні відповідні бюджетні асигнування та кошторисні призначення, взагалі не можуть прийматися до уваги, так як він безпосередньо приймав участь у формуванні кошторису на відповідний рік, а також здійснював розрахунок фонду грошового забезпечення, а в подальшому на основі своїх розрахунків і отримав кошторисні призначення на відповідний рік.
Жодних заявок, розрахунків на фінансування індексації грошового забезпечення у 2015-2018 роках, які були надіслані відповідачем до забезпечувального фінансового органу і у яких відповідачу було б відмовлено, надано не було.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 - позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 05.07.2016 року по 05.07.2019 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 14.06.2019 року № 17-РС старшого солдата ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за підпунктом «а» пункту 2 частини 5 (у зв'язку із закінченням строку контракту) ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.07.2017 року № 147 позивача було виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до Шевченківського районного ТЦК та СП м. Дніпро.
21 травня 2020 року позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 із заявою в якій, зокрема, просив:
нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 05.07.2016 року по 28.02.2018 року;
провести перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення (враховуючи суму фіксовану суму індексації за березень 2018 року) за період з 01.03.2018 р. по 05.07.2019 р.
На зазначену заяву відповідач надіслав лист до позивача, в якому зазначив, що підстав для виплати індексації не має.
Також у листі останній послався на телеграму Департаменту фінансів № 248/1485 від 26.03.2018, Правила проведення індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р.№1078 (далі - Порядок.)
Відповідно до статті 51 Бюджетного Кодексу України керівники бюджетних установ здійснюють фактичні видатки на грошове забезпечення лише в межах фонду грошового забезпечення.
Відповідно до статті 5 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, пункту 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р.№1078 (далі - Порядок), індексація грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів.
Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно частини 1 статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язана із захистом Вітчизни. У зв'язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.
Так, частинами 1-4 статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Абзацом другим частини 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Індексація грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі Закон №1282-ХІІ).
Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статті 6 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (в редакції до 01.01.2016 року в розмірі 101 відсоток).
У разі виникнення обставин, передбачених ст. 4 Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 “Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення” (далі - Порядок №1078) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до пункту 1.1 Порядку № 1078 індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. До 01.01.2016 року поріг індексації встановлювався в розмірі 101 відсоток (внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2016 рок №77).
Пунктом 5 Порядку № 1078 (редакція від 15.12.2015 року, вступив в дію з 01 грудня 2015 року) визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Також пунктом 5 Порядку № 1078 в редакції від 15.12.15 р. встановлено, що місяцем з якого починається нарахування індексації грошового забезпечення є місяць в якому відбулося підвищення тарифних ставок (далі - базовий місяць). Відповідно до абзацу 2 пункту 5 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених тарифних ставок.
У своїй постанові від 07.08.2019 року по справі №825/694/17 Верховний Суд зазначив, що відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення ”.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду в ухвалі від 30 червня 2020 року по справі №380/2597/20:
«Базовий місяць - це місяць підвищення тарифних ставок (окладів), незалежно від розміру підвищення, а коефіцієнт індексації обчислюють на основі щомісячних індексів інфляції, які публікуються Держстатом. Розрахунок ведеться наростаючим підсумком до перевищення порогу індексації.
Визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу) та нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовця”.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), яка набрала чинності 01 січня 2008 року.
Тобто, січень 2008 року є місяцем підвищення тарифних ставок (посадових окладів), а тому відповідно до Порядку № 1078 січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців.
Пунктом 14 Порядку №1078 визначено, що єдиним органом, який має право надавати роз'яснення щодо порядку нарахування індексації грошових доходів населення є Мінсоцполітики.
Мінсоцполітики у своєму листі від 29.12.2017 року №122/0/66-17 зазначає, що посадові оклади військовослужбовців востаннє підвищувались у січні 2008 року.
Цим же листом від 29.12.2017 року №122/0/66-17 Мінсоцполітики визначає, що сума індексації у грудні 2017 року становить 4258,75 грн. (1762 (прожитковий мінімум) х 241,7 (коефіцієнт індексації) / 100).
Така сама позиція висловлена у листі Мінсоцполітики від 15.04.2020 року №49/0/214-20, а саме у листі зазначено, що зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації, якщо не підвищувався посадовий оклад.
Таким чином, єдині правила нарахування індексації грошового забезпечення запроваджені як для військовослужбовців, які проходять службу, так і для новоприйнятих або переведених військовослужбовців.
Тобто, починаючи з грудня 2015 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації мало здійснюватися з місяця наступного за місяцем підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець.
Відповідно до листа директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України до Міністра оборони України від 31.01.2018 року №1725/з базовим місяцем для проведення індексації грошового забезпечення є січень 2008 року.
Відповідно до абзацу 3 пункту 1.1. Порядку №1078 індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. В графі 4 Додатку №5 до позовної заяви відображено індекс споживчих цін за офіційними даними Держстату.
Відповідно до абзацу 5 п. 1.1. Порядку №1078 для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації.
Відповідно до абзацу 4 п. 1.1. Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком.
В Додатку 1 до Порядку №1078 наводиться метод розрахунку величини приросту індексу споживчих цін. В графі 7 Додатку №5 до позовної заяви відображено величину приросту індексу споживчих цін за період з останнього підняття тарифних ставок (з 01 січня 2008 року).
Відповідно до п. 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Так як грошове забезпечення позивача більше прожиткового мінімуму, то індексація проводиться в межах прожиткового мінімуму.
Відповідно до абзацу 5 п. 4 Порядку №1078 сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Щодо періоду з 01.03.2018 року по 05.07.2019 року, суд має зазначити про наступне.
Абзацом 5 пункту 5 Порядку №1078 передбачено, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Абзацом 4 пункту 5 Порядку №1078 передбачено, що якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
01 березня 2018 року вступила в силу постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі Порядок №704), якою було затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців.
Пунктом 2 Порядку №704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно довідки про доходи грошове забезпечення позивача за лютий 2018 року складає 7928,80 грн., а саме: посадовий оклад - 565,00 грн., оклад за військовим званням - 35,00 грн., надбавка за вислугу років - 180,00 гри., надбавка за виконання особливо важливих завдань - 390,00 грн., премія - 3785,50 грн., щомісячна додаткова грошова допомога - 2973,30 грн.
Грошове забезпечення позивача за березень 2018 року складає 8322,72 грн., а саме: посадовий оклад - 2730,00 грн., оклад за військовим званням - 600,00 грн., надбавка за вислугу років - 1332,00 грн., надбавка за особливості проходження служби - 559,44 грн., премія - 3101,28 грн.
Грошовий дохід позивача збільшився на: 8 322,72 грн. - 7 928,80 грн. = 393,92 грн.
Так як в лютому 2018 року прожитковий мінімум складав 1 762,00 грн., а величина приросту індексу споживчих цін 241,70%, то відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за лютий рахується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 лютого 2018 року помножений на величину приросту індексу споживчих цін і поділених на 100 (1762,00 грн. * 241,70% / 100), що становить 4258,75 грн.
Тобто, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме:
4 258,75 грн. - 393,92 грн. = 3 864,83 грн.
Так, єдиним визначеним законодавством методом визначення чи належить позивачу індексація грошового забезпечення в березні 2018 року є визначення суми, яка була б належна позивачу до виплати за мінусом суми збільшення грошового доходу.
Вказана позиція суду підтверджується постановою Верховного Суду від 23.04.2020 року у справі №816/1728/16, в якій зазначено, що фіксована сума індексації виплачується до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення заробітної плати перевищить фіксовану суму індексації.
Виходячи з вищенаведеного, всупереч абзацу 6 пункту 5 Порядку №1078, відповідач починаючи з 01 березня 2018 року не виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення в розмірі 3864,83 гривень в місяць, а у разі коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг в розмірі 103 відсотка, то в підвищеному розмірі відповідно до чинного законодавства.
Крім того, суд зазначає, що грошове забезпечення позивача за період служби з 05.07.2016 року по 05.07.2019 року жодного разу не було менше прожиткового мінімуму. Тому в розрахунку індексації грошового забезпечення не вказано грошового доходу, що індексується (грошове забезпечення), а вказано прожитковий мінімум, так як індексація грошових доходів проводиться в межах прожиткового мінімуму.
Отже, всупереч Закону України від 20.12.1991 №.2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Закону України від 03.07.1991 №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення», постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 “Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення” відповідачем за період з 01.03.2018 року по 05.07.2019 року не було виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення.
У справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення ст. 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету.
Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п.23 Рішення).
Так, реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням коштів і базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових і актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.
У зв'язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань
Відповідно до частини 2. ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає про те, що відповідач не довів правомірності своєї бездіяльності, що виразилася у не виплаті індексації грошового забезпечення позивачу, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо виплати не в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 05.07.2016 року по 05.07.2019 року включно.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 05.07.2016 року по 05.07.2019 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 05.07.2016 року по 28.02.2018 року - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 року по 05.07.2019 року - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.М. Олійник