02 листопада 2020 року ЛуцькСправа № 140/8879/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Денисюка Р.С.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Міністерства оборони України (далі - Міноборони, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа) про визнання протиправним та скасування рішення з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене пунктом 1 протоколу від 17.05.2019 № 61 в частині відмови в призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з смертю сина ОСОБА_2 та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про виплату та призначення їй одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю її сина.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного від 19.06.2020 відкрито провадження у даній справі у відповідності до статті 262 КАС України та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а. с. 24).
В подальшому, ухвалою суду від 18.08.2020 ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14:00 09.09.2020 та продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів (а.с. 69-70).
09.09.2020 протокольною ухвалою підготовче засідання у справі відкладено за клопотанням позивача на 14:00 29.09.2020 (а.с. 91).
29.09.2020 судове засідання у даній справі було відкладено у зв'язку із перебуванням судді у відпустці на 14:30 07.10.2020 (а.с.139).
Ухвалою суду від 07.10.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 11:30 19.10.2020 також ухвалою суду від 07.10.2020 в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду відмовлено, визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду за її позовом до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії та поновлено вказаний строк (а.с. 190-192).
19.10.2020 у зв'язку з неявкою представника відповідача та за клопотанням представника позивача відкладено розгляд справи на 12:00 02.11.2020 (а.с. 214).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є матір'ю ОСОБА_2 , захворювання та смерть якого пов'язані із захистом Батьківщини. В березні 2019 року позивач зверталася до Волинського ОВК із заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги, встановленої чинним законодавством для членів сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця і зв'язку зі смертю ОСОБА_2 17.05.2019 рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом № 61, відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки на час смерті ОСОБА_2 не був військовослужбовцем. Вважає таке рішення протиправним, оскільки допомога виплачується не тільки у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов'язків військової служби чи в період її проходження, а й у разі смерті, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби незалежно від часу звільнення з військової служби, що узгоджується з позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 в справі № 761/18099/15-а.
Позивач вказує на те, що має право на отримання одноразової грошової допомоги як мати померлого військовослужбовця у рівній частині між членами сім'ї та утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця відповідно до пункту 5 Порядку № 975 та статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
З врахуванням наведеного просила позов задовольнити.
Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с. 52-53) позовні вимоги заперечив та зазначив, що відповідно до пункту 1 рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом від 17.05.2019 № 61 відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги матері і дружині померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, солдата ОСОБА_2 , оскільки останній на день смерті не був військовослужбовцем.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 у справі 140/2725/19, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_3 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Волинський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене пунктом 1 протоколу від 17.05.2019 № 61, в частині відмови в призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 ; зобов'язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про виплату та призначення їй одноразової грошової допомоги в зв'язку зі смертю її чоловіка - ОСОБА_2 , з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вважає, що у даній справі відсутній предмет спору, оскільки рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 у справі 140/2725/19 пункт 1 протоколу від 17.05.2019 № 61, який охоплював інтереси і матері ОСОБА_1 і дружини ОСОБА_3 в скасований.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про виплату та призначити їй одноразову грошову допомогу, вважає, що така вимога є передчасною, оскільки після набрання рішенням у справі 140/2725/19 законної сили, ОСОБА_1 не зверталась про призначення і виплату їй допомоги, а МОУ не приймало рішення щодо такого призначення чи відмови у призначенні.
З врахуванням наведеного просить в задоволенні позову відмовити повністю.
Представник третьої особи у поясненні на позовну заяву зазначив, що заява позивача була розглянута комісією Міноборони та за результатами її розгляду прийняте протокольне рішення 17.05.2019 № 61 про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги.
Вказує на те, що жодних протиправних дій чи бездіяльності за результатами розгляду її заяви ІНФОРМАЦІЯ_2 не вчинялося. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Позивач у відповіді на відзив не погодилася з аргументами відповідача та зазначила, що після набранням рішенням у справі 140/2725/19 законної сили позивач одночасно з невісткою ОСОБА_3 10.03.2020 вдруге подали документи до ІНФОРМАЦІЯ_4 для призначення і виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю сина/чоловіка. Одноразову грошову допомогу ОСОБА_3 було призначено, а заява ОСОБА_1 залишена без реагування.
Просить позов задовольнити.
В судове засідання 02.11.2020 учасники справи не прибули, при цьому від представників позивача та відповідача надійшли письмові клопотання про розгляд справи без їх участі.
Представник третьої особи в судове засідання не прибув, клопотання про розгляд справи без його участі не подав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.
Відповідно до частини третьої статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Як передбачено частиною четвертою статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки учасники справи в судове засідання не прибули, при цьому представники позивача та відповідача подали заяву про розгляд справи без їх участі, а представник третьої особи, будучи належним чином повідомленим про дату час та місце судового розгляду не прибув у судове засідання, тому суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі матеріалів справи, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши подані суду письмові докази, а також заяви по суті справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, враховуючи наступне.
Згідно з положеннями статті 41 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII “Про військовий обов'язок і військову службу” (далі - Закон України №2232-XII) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби) під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.
Приписами пункту 1 статті 16-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” визначено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок від 25 грудня 2013 року № 975).
Згідно з пунктом 3 Порядку 25 грудня 2013 року № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Відповідно до п.1, п.2 ч.2 ст.16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби) під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця (крім військовослужбовця строкової служби), що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби.
Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправним та скасування рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом №61 (п.1) від 17.05.2019 в частині відмови в призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю ОСОБА_2 не підлягає до задоволення, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 31.08.2016 №265 звільнено зі служби та виключено зі списків частини за станом здоров'я.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 14.08.2017 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Витягом з протоколу засідання Військоволікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України № 418 від 26.09.2017 встановлено, що захворювання та причина смерті колишнього військовослужбовця, солдата ОСОБА_2 , так, пов'язане із захистом Батьківщини.
ОСОБА_1 є матір'ю померлого ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 .
Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 14.08.2018 встановлено факт перебування ОСОБА_1 на утриманні у сина ОСОБА_2 , до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 .
У зв'язку із смертю ОСОБА_2 , позивач ОСОБА_1 у березні 2019 року звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявою та необхідними документами для виплати їй одноразової грошової допомоги, встановленої законодавством для членів сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця.
17.05.2019 рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом №61 (п.1), відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги матері та дружині померлого ОСОБА_2 , оскільки останній на час смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) не був військовослужбовцем, а був виключений зі списків частини 31.08.2016. Стаття 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” у редакції, чинній на час смерті, передбачала виплату одноразової грошової допомоги у разі смерті військовослужбовців, а не осіб, звільнених зі служби.
Не погоджуючись з даним рішенням дружина померлого ОСОБА_2 ОСОБА_3 зверталася до суду з позовом до Міністерства оборони України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_7 про визнання протиправним рішення від 17.05.2019 № 61 та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 у справі № 140/2725/19, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2020, позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене пунктом 1 протоколу від 17.05.2019 № 61, в частині відмови в призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 ; зобов'язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про виплату та призначення їй одноразової грошової допомоги в зв'язку зі смертю її чоловіка - ОСОБА_2 , з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні; в задоволенні решти позовних вимог відмовити.
При вирішенні даної справи, суд виходив з того, що одноразова грошова допомога за своєю правовою природою є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується, зокрема, членам сім'ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби; якщо смерть настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби
Суд зазначив, що така допомога виплачується не тільки у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов'язків військової служби чи в період її проходження, а й у разі смерті, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби не залежно від часу звільнення з військової служби. Визначальним є той факт, що військовослужбовець під час або у зв'язку з виконанням ним обов'язків військової служби захворів, внаслідок чого помер. Допомога у такому випадку призначається незалежно від того, чи була особа військовослужбовцем на час смерті. Факт наявності статусу військовослужбовця на час смерті має значення лише у випадку загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов'язків військової служби чи в період її проходження.
Судом було встановлено, що захворювання та смерть колишнього військовослужбовця ОСОБА_2 пов'язані із захистом Батьківщини. За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправність відмови, оформленої протоколом відповідача від 17.05.2019 №61 (п.1), у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 як дружині військовослужбовця, смерть та захворювання якого пов'язані із захистом Батьківщини.
Як встановлено судом, пунктом 1 рішення № 61 від 17.05.2019 відповідач одночасно відмовив в наданні даної допомоги як матері так і дружині.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 у справі № 140/2725/19 пункт 1 рішення №61 було скасовано повністю (як в частині, що стосується дружини так і матері загиблого).
Тобто, на даний час оскаржуване рішення відповідача визнано судом протиправним та є скасованим, що в свою чергу не потребує повторного скасування у судовому порядку.
Враховуючи вищезазначене та те, що на момент розгляду даної справи відсутній предмет спірних правовідносин в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Частиною четвертою статті 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Незважаючи на те, що позивач ОСОБА_1 не була залучена у справу 140/2725/19 за позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України про визнання протиправним рішення від 17.05.2019 № 61 та зобов'язання вчинити дії, обставини та висновки, зроблені судом у ній, безпосередньо стосуються позивача та зачіпають її інтереси.
Суд при вирішенні справи за позовом ОСОБА_3 дав правову оцінку оскаржуваному рішенню та з підстав вищевказаних прийшов до висновку про не законність відмови позивачу ОСОБА_3 і матері загиблого, так як заяви розглядалися одночасно у наданні вказаної допомоги.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частинами другою, четвертою статті 372 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Судові рішення, які набрали законної сили є обов'язковими для виконання всіма органами державної влади. Вказаним судовим рішенням вирішується по суті конкретний спір, який для сторін тягне правові наслідки після набрання ним законної сили.
Відтак зважаючи на те, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлені певні обставини щодо неправомірності відмови особам в призначенні та виплаті допомоги у зв'язку із смертю військовослужбовця, то вони не підлягають доказуванню при вирішенні іншої справи, яка стосується особи, інтереси якої воно порушує.
Оскільки рішення у призначенні допомоги було визнано протиправним та скасовано, однак на даний час є невирішеною, подана позивачем перша заява про надання вказаної допомоги, датована березнем 2019 року та друга заява, датована березнем 2020 року, що порушує право позивача на її отримання, тому порушені права позивача підлягають захисту судом.
Відтак враховуючи вищевикладене та рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 у справі № 140/2725/19, суд приходить до висновку, що позов позивача в частині зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату та призначення їй одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю її сина - ОСОБА_2 підлягає до задоволення.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У даному випадку відповідачем належними та допустимими доказами не доведено правомірності свого рішення про відмову в призначенні та виплаті допомоги позивачу у зв'язку із смертю її сина ОСОБА_2 .
Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд задовольняє позов частково, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 420,40 грн., сплачений згідно з квитанцією від 10.06.2020 №11 (а.с.7).
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату та призначення їй одноразової грошової допомоги в зв'язку зі смертю її сина - ОСОБА_2 .
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Відповідач: Міністерство оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6, код ЄДРПОУ 00034022).
Третя особа: Волинський обласний військовий комісаріат (43008, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Теремнівська, 85а, код ЄДРПОУ 08013516).
Суддя Р.С. Денисюк
Повний текст рішення складено 12.11.2020