м. Вінниця
11 листопада 2020 р. Справа № 120/4106/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання рішення неправомірним, зобов'язання вчинити дії та встановлення факту
У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач). У позовній заяві позивач просив:
- визнати неправомірним рішення про відмову у призначенні пенсії за віком від 05.03.2019 та рішення від 21.03.2019 № 024550001016;
- встановити юридичний факт страхового стажу набутого в Україні відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 та матеріалів пенсійної справи № 024550001016 від 22.12.2018;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок нарахованої суми пенсійного забезпечення від 22.12.2018 за пільговий страховий стаж набутий в Україні.
- стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 22.12.2018 звернувся до Шаргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області з метою призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Листом Шаргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області від 26.12.2018 № 78-0 йому рекомендовано звернутися до суду про встановлення факту належності документів, оскільки між трудовою книжкою та архівною довідкою від 07.12.2018 № 01-13-437 виявлено розбіжності у прізвищі позивача.
Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 29.01.2019 по справі № 2-о/152/9/19 встановлено факт належності трудової книжки та архівної довідки від 07.12.2018 № 01-13-437 позивачу.
31.01.2019 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Рішенням відповідача від 05.03.2019 № 3 про результат розгляду заяви від 31.01.2019 частково задоволено заяву позивача про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Рішенням відповідача від 21.03.2019 № 024550001061 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Позивач вважає відмову у призначенні пенсії за віком від 05.03.2019 та рішення від 21.03.2019 № 024550001016 протиправними, тому з метою захисту своїх прав та законних інтересів звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою від 17.08.2020 позовну заяву залишено без руху із встановленням строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 18.08.2020 клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову у справі повернуто без розгляду.
16.09.2020 на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, у якій позивач, з поміж іншого, уточнив позовні вимоги та просив суд:
- визнати неправомірним рішення про відмову у призначенні пенсії за віком від 05.03.2019 та рішення від 21.03.2019 № 024550001016;
- встановити юридичний факт страхового стажу набутого в Україні відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 та матеріалів пенсійної справи № 024550001016 від 22.12.2018;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок нарахованої суми пенсійного забезпечення від 22.12.2018 за пільговий страховий стаж набутий в Україні.
Ухвалою від 09.10.2020 відкрито провадження у справі та, відповідно до ст. 263 КАС України, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено 15-ти денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку, передбаченому статтею 162 КАС України.
Також ухвалою від 09.10.2020 витребувано за ініціативою суду у відповідача оригінал або належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 для дослідження судом.
Дослідивши матеріали справи в частині позовної вимоги про встановлення юридичного факту страхового стажу набутого в Україні відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 та матеріалів пенсійної справи № 024550001016 від 22.12.2018, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі у цій частині з огляду на таке.
В силу ч. 1 ст. 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
За змістом п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Як з'ясовано судом, позивачем, крім іншого, заявлено вимогу про встановлення юридичного факту страхового стажу набутого в Україні відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 та матеріалів пенсійної справи № 024550001016 від 22.12.2018.
Надаючи оцінку вказаній позовній вимозі, суд зазначає, що пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року (з відповідними змінами) "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" роз'яснено, що при вирішенні питання про підвідомчість справи суди мають право враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено несудовий порядок встановлення певних фактів або визначено факти, які в даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду.
Згідно статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 (далі Порядок № 637) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У судовому порядку відповідно до пункту 26 Порядку № 637 встановлюється лише факт приналежності документа, що підтверджує трудовий стаж, якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження.
Таким чином, встановлення факту наявності трудового стажу для призначення пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України під час прийняття рішення про призначення пенсії, а рішення вказаного органу щодо її призначення підлягає оскарженню у встановленому законом порядку.
Враховуючи діючий порядок, у разі незгоди з прийнятим рішенням органу, який призначає пенсії, особа має право на підставі статті 105 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV та частини другої статті 124 Конституції України звернутися за захистом свого права до суду, але не з заявою про встановлення факту наявності трудового стажу, що дає право призначення пенсії за віком, а з оскарженням рішення органу Пенсійного фонду України за правилами адміністративного судочинства.
Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 08.10.2018 по справі № 706/1637/16-ц.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10.06.2020 по справі № 347/576/18 у подібних правовідносинах. Так, Верховний Суд вказав, що встановлення факту наявності трудового стажу для призначення пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України під час прийняття рішення про призначення пенсії, а рішення вказаного органу щодо її призначення підлягає оскарженню у встановленому законом порядку.
З урахуванням наведеного питання встановлення факту наявності трудового стажу не підлягає судовому розгляду, а повинне вирішуватись у позасудовому порядку відповідно до встановленої законодавством процедури.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Однак, оскільки вимога про встановлення юридичного факту страхового стажу набутого в Україні відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 та матеріалів пенсійної справи № 024550001016 від 22.12.2018, взагалі не може бути предметом судового розгляду, суд не роз'яснює заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої позовної вимоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 239 КАС України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Керуючись ст. 139, 238, 239, 248, 256, 295 КАС України суд
Закрити провадження у справі № 120/4106/20-а в частині позовних вимог про встановлення юридичного факту страхового стажу набутого в Україні відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 та матеріалів пенсійної справи № 024550001016 від 22.12.2018.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Богоніс Михайло Богданович