м. Вінниця
11 листопада 2020 р. Справа № 120/4106/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання рішення неправомірним, зобов'язання вчинити дії та відшкодування шкоди
У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач). У позовній заяві позивач просив:
- визнати неправомірним рішення про відмову у призначенні пенсії за віком від 05.03.2019 та рішення від 21.03.2019 № 024550001016;
- встановити юридичний факт страхового стажу набутого в Україні відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 та матеріалів пенсійної справи № 024550001016 від 22.12.2018;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок нарахованої суми пенсійного забезпечення від 22.12.2018 за пільговий страховий стаж набутий в Україні;
- стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 22.12.2018 звернувся до Шаргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області з метою призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Листом Шаргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області від 26.12.2018 № 78-0 йому рекомендовано звернутися до суду з метою встановлення факту належності документів, оскільки між трудовою книжкою та архівною довідкою від 07.12.2018 № 01-13-437 виявлено розбіжності у прізвищі.
Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 29.01.2019 по справі № 2-о/152/9/19 встановлено факт належності трудової книжки та архівної довідки від 07.12.2018 № 01-13-437 позивачу.
31.01.2019 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Рішенням відповідача від 05.03.2019 № 3 про результат розгляду заяви від 31.01.2019 частково задоволено заяву позивача про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Рішенням відповідача від 21.03.2019 № 024550001061 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Відмова мотивована тим, що загальний страховий стаж позивача становить 24 роки 1 день, в тому числі 17 років 4 місяці спеціальний стаж тракториста - машиніста, тоді як відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах мають трактористи - машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, в період звернення з 01.04.2018 по 31.03.2019 - чоловіки після досягнення віку 55 років за наявності загального страхового стажу не менше 27 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Позивач вважає відмову у призначенні пенсії за віком від 05.03.2019 та рішення від 21.03.2019 № 024550001016 протиправними, тому з метою захисту своїх прав та законних інтересів звернувся до суду із цим позовом.
Ознаки протиправності оскаржуваних рішень позивач пов'язує із неправомірною відмовою у зарахуванні до його загального та спеціального стажу періоду його роботи тривалістю 3 роки 8 місяців.
Ухвалою від 17.08.2020 позовну заяву залишено без руху із встановленням строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 18.08.2020 клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову у справі повернуто без розгляду.
16.09.2020 на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, у якій позивач, з поміж іншого, уточнив позовні вимоги та просив суд:
- визнати неправомірним рішення про відмову у призначенні пенсії за віком від 05.03.2019 та рішення від 21.03.2019 № 024550001016;
- встановити юридичний факт страхового стажу набутого в Україні відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 та матеріалів пенсійної справи № 024550001016 від 22.12.2018;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок нарахованої суми пенсійного забезпечення від 22.12.2018 за пільговий страховий стаж набутий в Україні.
Ухвалою від 09.10.2020 відкрито провадження у справі та, відповідно до ст. 263 КАС України, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено 15-ти денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку, передбаченому статтею 162 КАС України.
Також ухвалою від 09.10.2020 витребувано за ініціативою суду у відповідача оригінал або належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 для дослідження судом.
06.11.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначає, що 31.01.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Рішенням від 05.03.2019 № 3 про результат розгляду заяви від 31.01.2019 частково задоволено заяву позивача про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Також рішенням від 21.03.2019 № 024550001061 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Відмова мотивована тим, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах мають трактористи - машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, в період звернення з 01.04.2018 по 31.03.2019 - чоловіки після досягнення віку 55 років за наявності загального страхового стажу не менше 27 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Відповідач зазначає, що при розгляді заяви позивача з усіма доданими документами було встановлено, що загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 24 роки 1 день, в тому числі 17 років 4 місяці стаж роботи трактористом - машиністом, що не дає права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Також разом із відзивом відповідач подав клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку із пропуском строків звернення до суду.
Ухвалою від 11.11.2020 закрито провадження у справі в частині позовних вимог про встановлення юридичного факту страхового стажу набутого в Україні відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 та матеріалів пенсійної справи № 024550001016 від 22.12.2018.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
22.12.2018 позивач звернувся до Шаргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Листом Шаргородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області від 26.12.2018 № 78-0 позивачу рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту належності йому поданих документів, оскільки між трудовою книжкою та архівною довідкою від 07.12.2018 № 01-13-437 виявлено розбіжності у прізвищі позивача (а.с.16).
Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 29.01.2019 по справі № 2-о/152/9/19 встановлено факт належності трудової книжки та архівної довідки від 07.12.2018 № 01-13-437 позивачу (а.с.17-19).
31.01.2019 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Рішенням відповідача від 05.03.2019 № 3 про результат розгляду заяви від 31.01.2019 частково задоволено заяву позивача про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Вказаним рішенням підтверджено періоди роботи: з 1979 року, з 15.09.1981 по 30.03.1993, з 01.06.1993 по 31.07.1996, з 01.03.1997 по 31.03.1997, з 01.06.1997 по 31.12.1997, з 01.04.1998 по 31.10.1998, з 01.12.1998 по 31.01.1999, з 01.03.1999 по 31.07.1999, з 01.09.1999 по 31.10.1999, з 01.12.1999 по 31.12.1999, з 01.05.2000 по 31.08.2000, з 01.10.2000 по 30.11.2000, з 01.05.2001 по 31.08.2001, з 01.01.2002 по 30.09.2002, з 01.11.2002 по 31.12.2002, з 01.02.2003 по 31.03.2003, з 01.05.2003 по 30.09.2003, з 01.03.2004 по 30.09.2004, з 01.03.2005 по 31.08.2005, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
При цьому періоди роботи з 01.04.1993 по 31.05.1993, з 01.08.1996 по 31.08.1996, з 01.02.1997 по 28.02.1997, з 01.04.1997 по 31.05.1997, з 01.01.1998 по 31.03.1998, з 01.11.1998 по 30.11.1998, з 01.02.1999 по 28.02.1999, з 01.08.1999 по 31.08.1999, з 01.11.1999 по 30.11.1999, з 01.01.2000 по 30.04.2000, з 01.09.2000 по 30.09.2000, з 01.12.2000 по 30.04.2001, з 01.09.2001 по 31.12.2001, з 01.10.2002 по 31.10.2002, з 01.01.2003 по 31.01.2003, з 01.04.2003 по 30.04.2003, з 01.10.2003 по 29.02.2004, з 01.10.2004 по 28.02.2005, з 01.09.2005 по 31.12.2005 до загального та пільгового стажу не було зараховано через відсутність даних про заробітну плату (а.с.21-22).
Як наслідок, рішенням відповідача від 21.03.2019 № 024550001061 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Відмова мотивована тим, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають трактористи - машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, в період звернення з 01.04.2018 по 31.03.2019 - чоловіки після досягнення віку 55 років за наявності загального страхового стажу не менше 27 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
При цьому відповідач дійшов висновку, що загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 24 роки 1 день, в тому числі 17 років 4 місяці спеціальний стаж тракториста - машиніста, що не дає права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах (а.с.23).
Не погоджуючись із вказаними рішеннями позивач звернувся до суду із цим позовом.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
У спірних правовідносинах із 01.01.2004 таким законом є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, який був прийнятий на зміну положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII.
Статтею 8 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до ст. 24 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Законом України від 03.10.2017 № 2148-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" внесено зміни до Закону від 09.07.2003 № 1058-IV та доповнено його розділом XIV-1 "Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян".
Питання пільгового пенсійного забезпечення окремих категорій працівників сільського господарства врегульовано нормами ст. 114 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, страхового стажу, зокрема з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років.
Відтак, для призначення пенсії про яку просить позивач достатнім є загальний страховий стаж 27 років та спеціальний стаж роботи трактористом-машиністом 20 років.
Порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення № 7 від 20.01.1992.
Так, відповідно до роз'яснення, до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо). Віднесення господарства до підприємств сільського господарства, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, провадиться відповідно до класифікатора галузей народного господарства.
Таким чином, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність відповідного стажу.
Згідно статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 (далі Порядок № 637) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах. Тому страховий стаж, а також періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до 01.01.2004 р. підтверджуються трудовою книжкою. І лише у разі відсутності трудової книжки, або якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Судом встановлено, що трудова книжка позивача НОМЕР_1 (трудова книжка колгоспника), містить такі записи: № 1 від 05.07.1976 про прийняття в члени колгоспу «Дружба» с. Сапіжанка різноробочим; № 2 від 13.02.1993 переведений в КСП «Сапіжанка» в зв'язку із реорганізацією механізатором; № 3 від 31.01.2000 переведений в СТОВ «Світанок» у зв'язку із реорганізацією механізатором; № 4 з 10.01.2006 звільнений з роботи за згодою сторін; № 7 з 06.07.2006 по 19.12.2006 прийнятий в СТОВ «Світанок» с. Сапіжанка на роботу трактористом (а.с.8-10).
Суд зазначає, що порядок ведення трудових книжок колгоспників регулювався постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 № 310 "Про трудові книжки колгоспників", якою також було затверджено Загальні положення про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників (далі Загальні положення).
Пунктом 2 постанови Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 № 310 встановлено, що трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспу.
Пунктами 1, 2, 5 Загальних положень передбачено, що трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспу. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту прийняття їх в члени колгоспу.
В трудову книжку колгоспника вносяться:
відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по-батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність;
відомості про членство у колгоспі: прийом у члени колгоспу, припинення членства;
відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, припинення роботи;
відомості про трудову участь: прийнятий у колгоспі річний мінімум трудової участі, його виконання.
Суд зазначає, що трудова книжка позивача містить відомості про його роботу у колгоспі «Дружба» с. Сапіжанка, КСП «Сапіжанка», СТОВ «Світанок» і посаду механізатора з 13.02.1993 по 10.01.2006, тракториста з 06.07.2006 по 19.12.2006, а також про його трудову участь за період з 1981 по 2005 (прийнятий річний мінімум трудової участі та перевиконання позивачем цього мінімуму), а також відомості про заробітну плату (а.с.10).
Правові висновки щодо врахування відомостей трудової книжки колгоспника для підтвердження пільгового стажу для призначення пенсії викладені в постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 497/2223/16-а та від 06.03.2019 у справі № 515/1967/16-а.
Суд зазначає, що записи у трудовій книжці ОСОБА_1 завірені підписами посадової особи та печатками, а відповідач не спростовує їх достовірності.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно не зараховано ОСОБА_1 до загального страхового та пільгового стажу періоди роботи трактористом - машиністом з 01.04.1993 по 31.05.1993, з 01.08.1996 по 31.08.1996, з 01.02.1997 по 28.02.1997, з 01.04.1997 по 31.05.1997, з 01.01.1998 по 31.03.1998, з 01.11.1998 по 30.11.1998, з 01.02.1999 по 28.02.1999, з 01.08.1999 по 31.08.1999, з 01.11.1999 по 30.11.1999, з 01.01.2000 по 30.04.2000, з 01.09.2000 по 30.09.2000, з 01.12.2000 по 30.04.2001, з 01.09.2001 по 31.12.2001, з 01.10.2002 по 31.10.2002, з 01.01.2003 по 31.01.2003, з 01.04.2003 по 30.04.2003, з 01.10.2003 по 29.02.2004, з 01.10.2004 по 28.02.2005, з 01.09.2005 по 31.12.2005, оскільки записами трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 підтверджено отримання позивачем заробітної плати.
Згідно положень ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.
Отже, вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав щодо яких подана позовна вимога.
Вказане підтверджується роз'ясненням поняття "виходу за межі позовних вимог", наведеним у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року "Про судове рішення".
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши доводи та докази, надані сторонами, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у спосіб визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 21.03.2019 № 024550001061 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах згідно п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV та рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років від 05.03.2019 № 3 в частині відмови в підтвердженні ОСОБА_1 періодів роботи з 01.04.1993 по 31.05.1993, з 01.08.1996 по 31.08.1996, з 01.02.1997 по 28.02.1997, з 01.04.1997 по 31.05.1997, з 01.01.1998 по 31.03.1998, з 01.11.1998 по 30.11.1998, з 01.02.1999 по 28.02.1999, з 01.08.1999 по 31.08.1999, з 01.11.1999 по 30.11.1999, з 01.01.2000 по 30.04.2000, з 01.09.2000 по 30.09.2000, з 01.12.2000 по 30.04.2001, з 01.09.2001 по 31.12.2001, з 01.10.2002 по 31.10.2002, з 01.01.2003 по 31.01.2003, з 01.04.2003 по 30.04.2003, з 01.10.2003 по 29.02.2004, з 01.10.2004 по 28.02.2005, з 01.09.2005 по 31.12.2005 як таких, що дають право на пенсію на пільгових умовах, передбачену п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Враховуючи безпідставне неврахування відповідачем спірного страхового стажу позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача врахувати такий стаж.
Наслідком врахування спірного стажу позивача тривалістю 3 роки та 8 місяців стане те, що позивач відповідатиме встановленим п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV вимогам для призначення бажаної для нього пенсії за віком на пільгових умовах, а тому наявні підстави для того, щоб зобов'язати відповідача прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії, відповідно до його заяви.
Щодо клопотання відповідача про залишення без розгляду позову у зв'язку із пропущенням строків звернення до суду, то суд не вбачає підстав для його задоволення враховуючи правовий висновок Верховного Суду, наведений у постанові від 19.03.2019 у справі № 806/1952/18. Зміст висновку полягає у тому, що в разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію за віком, позов може бути подано без обмеження будь-яким строком. З огляду на викладене суд не погоджується з доводами відповідача щодо недотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 840,80 грн., належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 05.03.2019 № 3 в частині відмови в підтвердженні ОСОБА_1 періодів роботи з 01.04.1993 по 31.05.1993, з 01.08.1996 по 31.08.1996, з 01.02.1997 по 28.02.1997, з 01.04.1997 по 31.05.1997, з 01.01.1998 по 31.03.1998, з 01.11.1998 по 30.11.1998, з 01.02.1999 по 28.02.1999, з 01.08.1999 по 31.08.1999, з 01.11.1999 по 30.11.1999, з 01.01.2000 по 30.04.2000, з 01.09.2000 по 30.09.2000, з 01.12.2000 по 30.04.2001, з 01.09.2001 по 31.12.2001, з 01.10.2002 по 31.10.2002, з 01.01.2003 по 31.01.2003, з 01.04.2003 по 30.04.2003, з 01.10.2003 по 29.02.2004, з 01.10.2004 по 28.02.2005, з 01.09.2005 по 31.12.2005 як таких, що дають право на пенсію на пільгових умовах, передбачену п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV.
Зобов'язати Головне управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області підтвердити ОСОБА_1 , на підставі поданої заяви від 31.01.2019, стаж його роботи на посадах, як такий, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, а саме наступні періоди його роботи: з 01.04.1993 по 31.05.1993, з 01.08.1996 по 31.08.1996, з 01.02.1997 по 28.02.1997, з 01.04.1997 по 31.05.1997, з 01.01.1998 по 31.03.1998, з 01.11.1998 по 30.11.1998, з 01.02.1999 по 28.02.1999, з 01.08.1999 по 31.08.1999, з 01.11.1999 по 30.11.1999, з 01.01.2000 по 30.04.2000, з 01.09.2000 по 30.09.2000, з 01.12.2000 по 30.04.2001, з 01.09.2001 по 31.12.2001, з 01.10.2002 по 31.10.2002, з 01.01.2003 по 31.01.2003, з 01.04.2003 по 30.04.2003, з 01.10.2003 по 29.02.2004, з 01.10.2004 по 28.02.2005, з 01.09.2005 по 31.12.2005.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 21.03.2019 № 024550001061 "Про відмову у призначенні пенсії".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV на підставі поданої ним заяви від 22.12.2018.
Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 840,80 (вісімсот сорок гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 13322403).
Суддя Богоніс Михайло Богданович