Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"05" листопада 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3831/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
при секретарі судового засідання Малихіній М.П.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області, 61072, м. Харків, вул. Тобольська, буд. 55-а
до 1. Харківської міської ради, 61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7 2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, 61003, м. Харків, м-н. Конституції, 16 3. Фізичної особи-підприємця Міхеєвої Ірини Іванівни, АДРЕСА_1
про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, скасування запису про реєстрацію, зобов'язання повернути нежитлові приміщення
за участю представників сторін:
за участю представників сторін:
прокурора: Ногіна О.М., службове посвідчення №054876 від 15.01.2020 року;
відповідача 1: не з'явився;
відповідача 2: не з'явився;
відповідача 3: не з'явився.
Господарського суду Харківської області із позовом до відповідача 1 Харківської міської ради, відповідача 2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, відповідача 3 Фізичної особи-підприємця Міхеєвої Ірини Іванівни про:
- визнання незаконним та скасування рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.02.2018 року № 1008/18 "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" в частині, а саме: п. 70 додатку до рішення;
- визнання недійсним договору № 5586-В-С від 14.06.2018 року купівлі-продажу нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-:-8, І в літ. "А-2" загальною площею 94 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Юннатів, 8, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Міхеєвою Іриною Іванівною, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Тихоновою І.В. і зареєстрований в реєстрі за № 130;
- скасувати запис № 28828422 від 05.11.2018 року про проведену державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-8, І в літ. "А-2" загальною площею 94 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Юннатів, 8, за Фізичною особою-підприємцем Міхеєвою Іриною Іванівною;
- зобов'язати фізичну особу-підприємця Міхеєву Ірину Іванівну повернути територіальній громаді міста Харкова нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-8, І в літ. "А-2" загальною площею 94 кв.м. та вартістю 245 040, 00 грн., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Юннатів, 8, судові витрати просить покласти на відповідачів.
Ухвалою суду від 26.11.2019 року позовну заяву Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області (вх. № 3831/19) залишено без руху.
Ухвалою суду від 09.12.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи № 922/3831/19 здійснюється у порядку загального позовного провадження.
23.12.2019 року від відповідача 1 через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 31198) у якому, просить суд, відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог (т. 1, а.с. 158-167).
В обґрунтування наданого до суду відзиву на позовну заяву зазначає, що твердження прокурора про те. що рішення Харківської міської ради від 21.02.2018 року № 1008/18 "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" незаконне та підлягає скасуванню є не обґрунтованим та таким. що не підтверджене жодним належним та допустимим доказом у справі. Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на момент прийняття оскаржуваного рішення та укладання договору купівлі-продажу право комунальної власності на нежитлові приміщення зареєстровано 04.10.2017 року за територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради, на підставі рішення Харківської міської ради народних депутатів Харківської області від 28.09.1992 року № б/н "Про комунальну власність м. Харкова". 19.01.2018 року між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою-підприємцем Міхеєвою. І.І. укладено договір оренди № 3103. Відповідно до пункту 5.6. договору орендар, який належно виконує свої обов'язки, у разі продажу майна, що перебуває в оренді, має переважне право перед іншими особами на його викуп.
Тому на думку відповідача 1, єдиним законним власником нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-:-8, І в літ. "А-2" загальною площею 94 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Юннатів, 8 на момент прийняття рішення Харківської міської ради від 21.02.2018 року № 1008/18 "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" в частині прийняття рішення щодо приватизації вказаного майна шляхом викупу його фізичною особою-підприємцем Міхеєвою. І.І., була територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради. У зв'язку із чим, вирішення питання щодо приватизації об'єктів комунального майна здійснюється органами місцевого самоврядування.
Також зазначає, що відповідачем дотримано спосіб прийняття оскаржуваного рішення, оскільки рішення прийнято на черговій сесії ради. дана сесія є правомочною, вказане питання було включено до порядку денного сесії, проводилась доповідь і обговорення проекту рішення, голосування та за його результатами більшістю голосів присутніх депутатів, рішення було прийнято.
Щодо дотримання відповідачами способу та порядку приватизації нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-:-8, І в літ. "А-2" загальною площею 94 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Юннатів, 8 зазначає, що приватизація була здійснена у порядку, встановленому законом.
Щодо відсутності правових підстав визнання договору купівлі-продаж нежитлових приміщень від 14.06.2018 року № 5586-В-С недійсним зазначає, що у позові не зазначено, чим саме та чиї права порушено при укладанні спірного договору купівлі-продажу, оскільки прокурором жодними належними та допустимими доказами не доведено порушення спірним правочином інтересів держави і суспільства, його моральних засад, які були б співрозмірні із наслідком таких порушень, який прокурор просить застосувати, у вигляді визнання спірного договору купівлі-продажу недійсним. Тому за твердженнями відповідача 1, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Щодо необґрунтованості та не доведеності підстав представництва інтересів держави у суді Харківською місцевою прокуратурою № 1 зазначає, що позивачем жодними належними та допустимими доказами не доведено порушення інтересів держави і суспільства, його моральних засад, які були б співрозмірні із насідками таких порушень, який прокурор просить застосувати.
Також зазначає, що статтею 7 Конституції України в Україні визначається і гарантується місцеве самоврядування. Відповідно до статті 20 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень.
Як зазначає відповідач 1, Харківською місцевою прокуратурою № 1 у позовній заяві висловлено думку, що згідно положення статті 142 Конституції України державною гарантією місцевого самоврядування є участь держави у формуванні дохідної частини його бюджетів та компенсація у необхідних випадках витрат місцевого самоврядування. Оскільки держава фінансово підтримує місцеве самоврядування вона має право здійснювати контроль за витрачанням коштів, тощо. Вказані необґрунтовані доводи Харківська міська рада спростовує інформацією Департаменту бюджету і фінансів Харківської міської ради від 22.07.2019 року № 2-18/3-184 відповідно до якої надання державної фінансової допомоги на утримання фонду об'єктів нерухомості, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Харкова діючим законодавством не передбачено, а кошти від відчуження майна, що перебуває в комунальній власності є надходженням бюджету розвитку, що є складовою частиною спеціального фонду місцевого бюджету, а не державного.
У зв'язку із чим, на думку відповідача 1 відсутні та не обґрунтовані підстави вважати. що питання відчуження комунального майна може чимось порушувати права та зачіпати інтереси держави. Тому Харківською місцевою прокуратурою № 1 не обґрунтовані та не доведені підстави представництва інтересів держави у суді.
Ухвалою суду від 24.12.2019 року провадження у справі 922/3831/19 зупинено до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у справі № 912/2385/18.
26.12.2019 року від відповідача 2 через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. №31621) у якому останній, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування наданого до суду відзиву зазначає, що позивачем не доведено та не підтверджено належними та допустимими доказами той факт, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням вимог законодавства України, з перевищенням компетенції та порушувало права інших осіб.
Відповідачем 2 дотримано спосіб та порядок приватизації спірних нежитлових приміщень. За твердженнями відповідача 2, орган приватизації вправі самостійно обрати такий спосіб приватизації як викуп. Вказаний висновок суду у повному обсязі узгоджується з позицією Конституційного суду України, яку наведено в пункті 5 мотивувальної частини та абзаці 2 пункті 1 резолютивної частини рішення від 13.12.2000 року № 4-рп/2000 у справі № 1-16/2000.
Також зазначає, що у позовній заяві не наведено правових підстав визнання договору купівлі - продажу нежитлових приміщень від 14.06.2018 року № 5586-В-С недійсним.
Щодо відсутності підстав для представництва інтересів держави у суді в даній справі, зазначає, прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави із посиланням на аналогічну правову позицію суду викладену у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №806/1000/17, від 20.09.2018 року у справі №924/1237/17, від 23.10.2018 року у справі №906/240/18, від 01.11.2018 року у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 року у справі №910/4345/18.
Проте прокурором в своїй позовній заяві не зазначено належних та достатніх підстав звернення до суду з даним позовом. На думку відповідача 2 посилання у позовній заяві прокуратури лише на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження захисту державних інтересів, недостатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 частини 4 статті Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва. Тому, Харківською місцевою прокуратурою № 1 не обґрунтовані та не доведені підстави представництва інтересів держави в суді (т. 1, а.с.210-219)
27.12.2019 року від прокуратури через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив (вх. №31730) у якій останній зазначає зокрема, що Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації оспорюваного майна шляхом викупу орендарем. На думку прокурора, обраний спосіб приватизації є не тільки незаконним, а й суперечить інтересам держави та територіальної громади.
Щодо заперечень відповідача 1 в частині недоведеності прокурором інтересів держави, зазначає зокрема, що воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади. Таким чином прокурор із посилання на правову позицію викладену у постанові Верховного суду України від 05.10.2016 року у справі № 3-604гс16, у постанові судової палати у господарських справах Верховного суду України від 15.03.2017 року у справі № 916/2130/16 зазначає, що здійснення Харківською міською радою розпорядження майном не у спосіб та поза межами повноважень, передбачених законом, не може оцінюватися як вираження волі територіальної громади.
Тому на думку прокурора, безпідставний продає комунального майна на неконкурентних засадах призводить до неефективного його використання та недоотримання значних коштів місцевим бюджетом, що призвело до порушення економічних інтересів держави, а також прав та інтересів мешканців територіальної громади, утвердження та забезпечення яких є головним обов'язком держави відповідно до статті 3 Конституції України (т. 1, а.с. 230-227).
Ухвалою суду від 04.08.2020 року провадження у справі поновлено.
Ухвалою суду від 22.09.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом у підготовчому засіданні оголошено перерву до "29" вересня 2020 року.
Ухвалою суду від 29.09.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом у підготовчому засіданні оголошено перерву до "01" жовтня 2020 року.
Ухвалою суду від 01.10.2020 року закрито підготовче провадження у справі. Призначено справу до розгляду по суті на 15.10.2020 року.
Ухвалою суду від 15.10.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом у судовому засіданні з розгляду справи по суті оголошено перерву до 03.11.2020 року.
03.11.2020 року прокурором на виконання вимог ухвали суду від 09.12.2019 року про відкриття провадження у справі надано для огляду суду оригінал приватизаційної справи Фізичної особи-підприємця Міхеєвої І.І. ( АДРЕСА_2 )..
Ухвалою суду від 03.11.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом у судовому засіданні з розгляду справи по суті оголошено перерву до 05.11.2020 року.
Судом у судовому засіданні 05.110.2020 року було досліджено оригінали матеріалів приватизаційної справи Фізичної особи-підприємця Міхеєвої І.І. ( АДРЕСА_2 ).
Також суд зазначає, що копії приватизаційної справи наявні в електронному вигляді у Комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду".
Уповноважений представник відповідача 1 у призначене судове засідання 05.11.2020 року не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Уповноважений представник відповідача 2 у призначене судове засідання 05.11.2020 року не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Уповноважений представник відповідача 3 у призначене судове засідання 05.11.2020 року не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Присутній у судовому засіданні прокурор надав усні пояснення щодо позовних вимог, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.
Частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за місцезнаходженням.
Враховуючи, що судом було здійснено усі заходи, щодо належного повідомлення відповідача 1, відповідача 2 та відповідача 3 про дату, час та місце розгляду справи, досліджено усі докази які надано учасниками справи, із урахуванням позиції присутнього у судовому засіданні прокурора, суд дійшов висновку про те, що неявка у судове засідання представників відповідача 1, відповідача 2 та відповідача 3 не перешкоджає розгляду справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення прокурора, судом встановлено наступне.
Як зазначає прокурор, Харківською місцевою прокуратурою № 1, здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42018221092222198 від 09.07.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 233, та статтею 366-1 Кримінального кодексу України.
Відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленням в засобах масової інформації про незаконну приватизацію комунального майна.
В ході досудового розслідування встановлено, що 19.01.2018 року між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки Харківської міської ради та фізичною особою-підприємцем Міхеєво. І.І. укладено договір оренди нежитлових приміщень (т. 1, а.с. 40-44).
Пунктом 1.1. договору сторони погодили, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-8, І загальною площею 94 кв.м., в житловому будинку, яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Юннатів, буд. 8, літ. "А-2" та знаходиться на балансі КП "Жилкомсервіс". Право на оренду цього майна отримано орендарем на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 17.01.2018 року № 28 "Про передачу в оренду нежитлових приміщень".
Згідно пункту 3.1. вартість об'єкту оренди визначається на підставі висновку про вартість майна і складає 235 640,00 грн. без ПДВ станом на 27.10.2017 року.
19.01.2018 року складено акт приймання - передачі спірних приміщень, відповідно до якого фізична особа-підприємець Міхеєва І.І. прийняла в орендне користування нежитлові приміщення загальною площею 94,0 м2, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Юннатів, буд. 8, літ. "А-2" (т. 1, а.с. 44).
Відповідно до пункту 70 Додатку до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуженням об'єктив комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 21.02.2018 року № 1008/18 проведено відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова згідно з додатком (т. 1, а.с. 56-60).
Листом від 21.02.2018 року № 2240 Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки Харківської міської ради запропонувало фізичній особі-підприємцю Міхеєвій І.І. у строк 10 робочих днів перерахувати на рахунок управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради суму у розмірі 6 166, 68 грн. (призначення платежу - заставна вартість об'єкта приватизації) (т. 1, а.с. 143).
22.02.2018 року фізична особа-підприємець Міхеєва І.І. звернулась з заявою № 3577 про приватизацію до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки Харківської міської ради (т. 1, а.с. 141-142).
Листом від 28.02.2018 року за № 2576 Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки Харківської міської ради звернулось до суб'єкта оціночної діяльності фізичної особи - підприємця Бєлих Б.М., що враховуючи заяву фізичної особи-підприємця Міхеєвої І.І. вх. № 3186 від 27.02.2018 року, управління пропонує провести оцінку нежитлових приміщень загальною площею 94, кв.м за адресою: м. Харків, вул. Юннатів, буд. 8 з метою визначення вартості об'єкта для приватизації шляхом викупу. Дата оцінки 28.02.2018 року (т. 1, а.с. 38)
В подальшому суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем Бєлих Б.М складено звіт (який затверджено 05.03.2018 року) про оцінку майна, відповідно до якого вартість спірного майна станом на 28.02.2018 року складає 204 200, 00 грн. без ПДВ (т. 1, а.с. 120-123).
14.06.2018 року між фізичною особою-підприємцем Міхеєво. І.І. та Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки Харківської міської ради укладено договір купівлі-продажу № 5586-В-С (т. 1, а.с. 28-30).
14.6.2018 року складено акт приймання-передачі № 5586-В-С, відповідно до якого фізичною особою-підприємцем Міхеєвою І.І. прийнято нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-8, І в літ. «А-2»,загальною площею 94 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Юннатів, буд. 8, оціночною вартістю 204 00, 00 грн. , НДС - 20 % 40 840, 00 грн. разом ціна 245 040, 00 грн. (т. 1, а.с. 27).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна 05.11.2018 року приватним нотаріусом Тихоновою І.В., Харківського нотаріального округу згідно запису за № 28828422 зареєстровано про право власності за фізичною особою-підприємцем Міхеєвою І.І. на підставні договору купівлі-продажу № 5586-В-С від 14.06.2018 року на нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-8, І в літ. «А-2»,загальною площею 94 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Юннатів, буд. 8 (т. 1, а.с. 76-77).
Як зазначає прокурор, що у договорі купівлі-продажу зазначено, що його укладено на підставі програми приватизації та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 рр., затвердженої рішенням 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання № 691/17 від 21.06.2017 року та на підставі рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання № 1008/18 від 21.02.2018 року "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова".
Звертаючись із даним позовом до суду, прокурор зазначає, що Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації оспорюваного майна шляхом викупу орендарем спірних приміщень. Останній має право прийняти рішення про продаж нерухомого майна, що перебуває у власності територіальної громади, а уповноважений нею орган приватизації, а саме Управління комунального майна, має укласти відповідний договір купівлі-продажу, як правило, за результатами проведення аукціону або конкурсу (конкурсний продаж). У виключних випадках такий продаж може бути проведений шляхом викупу, а саме в даному випадку продаж шляхом викупу орендарем об'єктів, які вже перебувають у нього в оренді, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання для цілей оренди майна.
Прокурор також зазначає, що у звіті про оцінку нерухомого майна, відсутні будь-які відомості щодо проведених орендарем невід'ємних поліпшень. Крім того, орендарем до органу приватизації не подавались документи, що містять невід'ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації. Прокурор вважає, що обраний спосіб приватизації є незаконним, та суперечить інтересам держави та територіальної громади.
Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України. Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами у відповідності до статті 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Відповідно до статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування України" (далі-Закон) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Вказані органи діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.
Статтею 1 Закону України "Про місцеве самоврядування України" встановлено, що право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.
Згідно статті 25 Закону України "Про місцеве самоврядування України" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до пункту 30 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування України" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.
Статтею 29 Закону України "Про місцеве самоврядування України" визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад; підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо порядку та умов відчуження комунального майна, проектів місцевих програм приватизації та переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; організація виконання цих програм; підготовки і внесення на розгляд ради пропозицій щодо визначення сфер господарської діяльності та переліку об'єктів, які можуть надаватися у концесію; подання раді письмових звітів про хід та результати відчуження комунального майна.
Згідно зі статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування України" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим законом.
Відповідно до статті 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді.
У відповідності до статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування України" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об'єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.
Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.
Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Як вбачається із матеріалів справи, оскаржуване рішення Харківської міської ради від 21.02.2018 року № 1008/18 "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" прийнято на підставі Законів України "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва", статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Програми приватизації та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022р.р., затвердженої рішенням 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017 року № 691/17 та статті 59 Закону України "Про місцеве
Відповідно до пункту 1.1 Програми приватизації та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 рр., затвердженої рішенням Ради від 12.06.2017 № 691/17 (далі - Програма приватизації), її розроблено відповідно до Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та інших законодавчих актів, що регулюють питання власності (т. 1, а.с. 62-69).
Метою приватизації є підвищення ефективності використання майна, створення конкурентного середовища, залучення інвестицій з метою забезпечення соціально-економічного розвитку міста, а також забезпечення надходження коштів від приватизації до міського бюджету (пункт 1.2 Програми приватизації).
Відповідно до пунктів 3.3, 3.4 Програми приватизації, приватизація об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова здійснюється способами, що визначаються законодавством України і цією Програмою. Викуп застосовується щодо об'єктів комунальної власності, якщо право покупця на викуп об'єкта передбачено законодавчими та нормативними актами, а також щодо тих, які не продано на аукціоні, за конкурсом.
Згідно з частиною 1 статті 5-1 Закону України "Про приватизацію державного майна", з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об'єкти приватизації класифікуються за такими групами: група А - окреме індивідуально визначене майно, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких таке майно розташовано. Окремим індивідуально визначеним майном вважається рухоме та нерухоме майно.
Частиною 2 статті 5-1 Закону України "Про приватизацію державного майна" встановлено, що об'єкти приватизації, що належать до груп А, Д і Ж, є об'єктами малої приватизації.
Згідно з частиною 2 статті 16-2 Закону України "Про приватизацію державного майна", викуп об'єктів малої приватизації здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".
Відповідно до статті 3 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу, продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону.
З моменту прийняття рішення про приватизацію об'єктів, які перебувають у комунальній власності, органами приватизації здійснюється підготовка до їх приватизації відповідно до статті 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", що полягає, зокрема, у встановлені ціни продажу об'єкта, що підлягає приватизації, зокрема, шляхом викупу з урахуванням результатів оцінки об'єкта, публікації інформації про об'єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, а також вчинені інших дій, необхідних для підготовки об'єктів малої приватизації до продажу.
Викуп застосовується до об'єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об'єкта передбачено законодавчими актами. Порядок викупу об'єкта встановлюється Фондом державного майна України (частини 1, 3 статті 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", приватизація об'єктів групи А здійснюється з урахуванням таких особливостей: у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) орендар одержує право на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання для цілей оренди майна.
Порядок викупу встановлений Фондом державного майна України. На час виникнення спірних правовідносин діяв Порядок продажу об'єктів малої приватизації шляхом викупу, на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, затверджений Фондом державного майна України від 02.04.2012 № 439 (далі - Порядок № 439).
Згідно з пунктом 8.1 Порядку № 439, викуп об'єктів малої приватизації застосовується відповідно до пункту 3.3 розділу III та пункту 7.15 розділу VII цього Порядку щодо об'єктів малої приватизації, які не продані на аукціоні, за конкурсом, а також якщо право покупця на викуп об'єкта передбачено чинним законодавством України.
Відповідно до пункту 8.2 Порядку № 439, ціна продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, установлюється на підставі результатів його оцінки.
Оцінка майна, яке підлягає приватизації, провадиться відповідно до Методики оцінки майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 року № 1891 (далі - Методика № 1891).
Згідно з абзацом 6 пункту 73 Методики № 1891 (у редакції, чинній на час прийняття Радою оспорюваного рішення), порядок оцінки орендованого нерухомого майна (майна, що надавалося у концесію), що містить невід'ємні поліпшення, здійснені за час його оренди (концесії), під час приватизації, встановлюється Фондом державного майна. Порядком також визначається процедура ідентифікації невід'ємних поліпшень, здійснених за рахунок коштів орендаря (концесіонера).
Наказом Фонду державного майна України від 27.02.2004 року № 377 затверджено Порядок оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід'ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації (далі - Порядок № 377).
Пункт 2.2 Порядку № 377 визначає перелік підтверджувальних документів про здійснення орендарем поліпшень, що подаються ним до органу приватизації.
З наведеного слідує, що Харківська міська рада має право прийняти рішення про продаж об'єктів нерухомого майна, що перебувають у власності територіальної громади, а уповноважений нею орган приватизації - Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки Харківської міської ради, має право укласти відповідний договір купівлі-продажу.
При цьому, такий продаж має бути проведений шляхом аукціону або за конкурсом. У виключних випадках такий продаж може бути проведений шляхом викупу, а саме в даному випадку продаж шляхом викупу орендарем об'єкта, який перебуває у нього в оренді, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 % ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання для цілей оренди майна.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.07.2020 року у справі № 922/1969/19, а також від 07.07.2020 року у справі № 922/2932/19.
Як свідчать матеріали справи та матеріали приватизаційної справи (копії приватизаційної справи наявні в електронному вигляді у Комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" ), фізичною особою-підприємцем Міхеєвою І.І., жодних поліпшень орендованого майна за період з 19.01.2018 року до 14.06.2018 року перебування об'єкту нерухомого майна у неї в оренді не здійснено, докази у підтвердження матеріали справи також не містять.
Як вбачається із наявного у матеріалах справи звіту про оцінку майна (т. 1, а.с. 120-123) відсутні відомості про здійснення орендарем будь-яких поліпшень орендованого майна.
При цьому, у звіті про оцінку майна, договорі оренди, договорі купівлі-продажу, а також в усій приватизаційній справі, будь-які відомості про поліпшення майна відсутні.
Фізичною особою-підприємцем Міхеєвою І.І. до органу приватизації, не подавала документи, передбачені пункту 2.2 Порядку оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід'ємні поліпшення, здійснені за час її оренди, під час приватизації.
Отже, висловлені відповідачем 1 та відповідачем 2 заперечення у наданих до суду відзивах на позовну заяву проти задоволення позову прокурора не спростовують відсутності фактів здійснення орендарем будь-яких поліпшень орендованого майна, тим більше відсутності здійснення орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів поліпшень орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 % ринкової вартості майна.
Факт відсутності такого поліпшення відповідачами у наданих до суду документах не спростовується.
Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Територіальна громада міста Харкова як власник спірного об'єкта нерухомості делегує Харківській міській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.
Тобто воля територіальної громади, як власника, може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.
Таким чином, здійснення Харківською міською радою розпорядження майном не у спосіб та поза межами повноважень, передбачених законом, не може оцінюватися як вираження волі територіальної громади.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 15.03.2017 у справі №916/2130/15.
Згідно з частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
З огляду на викладене вбачається, що Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації оспорюваного майна шляхом викупу орендарем. Тобто відповідне рішення міської ради є незаконним та підлягає скасуванню, а договір купівлі-продажу суперечить вимогам законодавства та може бути визнаний недійсним.
Частинами 1, 2 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Відповідно до статей 215, 216 Цивільного кодексу України, вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності може бути пред'явлена як стороною правочину, так і іншою зацікавленою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
Згідно з статтею 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.
Оскільки договір № 5586-В-С купівлі-продажу нежитлових приміщень від 14.06.2018 року, орендованих фізичною особою-підприємцем Михеєвою І.І. укладений на виконання рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.02.2018 року № 1008/18 "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова", яке прийнято з порушенням спеціального законодавства щодо приватизації нежитлових приміщень, тому зміст цього договору є таким, що суперечить вимогам статей 1, 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", статей 11, 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", що, в свою чергу, свідчить по його недійсність.
На підставі вищевикладеного, позовна вимога прокурора про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 14.06.2018 року № 5586-В-С, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою-підприємцем Міхеєвою Іриною Іванівною, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Тихоновою І.В. і зареєстрованого в реєстрі за № 130 та скасувати запис про проведену державну реєстрацію права власності № 28828422 від 05.11.2018 року є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.
Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Враховуючи визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 14.06.2018 року № 5586-В-С, позов в частині скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності № 28828422 від 05.11.2018 року за Фізичною особою-підприємцем Міхеєвою І.І. на нежитлові приміщення приміщень 1-го поверху № 1-:-8, І в літ. "А-2" загальною площею 94 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2 також підлягає задоволенню, оскільки ця позовна вимога є похідною від позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання фізичну особа-підприємця Міхеєву І.І. повернути територіальній громаді міста Харкова нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-8, І в літ. "А-2" загальною площею 94 кв.м., та вартістю 245 040, 00 грн. розташованих за адресою: м. Харків, вул. Юннатів, 8, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Таким чином, судом встановлено, що оскільки фізичною особою-підприємцем Міхеєвою І.І. незаконно набуто право власності на спірні нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-8, І в літ. "А-2" загальною площею 94 кв.м., розташованих за адресою: м. Харків, вул. Юннатів, 8, відповідний запис про державну реєстрацію права власності на спірні нежитлові приміщення № 28828422 від 05.11.2018 року підлягає скасуванню, а спірні нежитлові приміщення, які перебувають у власності фізичної особи-підприємця Міхеєвої І.І., підлягають поверненню територіальній громаді міста Харкова.
Щодо заперечень відповідача 1 та відповідача 2 викладених у наданих до суду відзивах на позовну заяву в частині що прокурором не доведено підстав представництва інтересів держави у суді, суд зазначає що останні не приймаються судом, з огляду на наступне.
Згідно з частиною 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Частиною 3 вищевказаної статті унормовано, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Тобто, вищевказаними нормами Закону прямо передбачено право прокурора на звернення до суду в інтересах держави.
Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
У рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України визначив, що інтереси держави є оціночним поняттям, тому прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає в чому відбулось чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати функції у спірних правовідносинах.
Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, з спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження процесуальної дії (відповідні функції).
Таким чином, законодавством прямо передбачено право прокурора звертатись до суду в інтересах держави у разі нездійснення або неналежного здійснення органом місцевого самоврядування відповідних повноважень.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці зауважує, що при визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства, та знаходять засоби для їх вирішення.
Отже, створена Конвенцією система захисту покладає саме на національні органи влади обов'язок визначальної оцінки щодо існування проблеми суспільного значення, яка виправдовує як заходи позбавлення права власності, так і необхідність запровадження заходів з усунення несправедливості.
Положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини забезпечено врахування принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників.
Участь прокурора у судовому процесі регламентовано статтею 53 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Звернення Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 з даним позовом до суду спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання щодо відчуження майна з комунальної власності, з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників.
Згідно із статтею 327 Цивільного кодексу України та частиною 3 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Статтею 7 Конституції України, в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.
Відчуження об'єктів нерухомості з комунальної власності з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави.
З урахуванням того, що Харківська міська рада представляє інтереси громади міста Харкова, однак у даному випадку вона є відповідачем у справі і саме вона вчинила дії, які негативно впливають на інтереси громади, прокурор самостійно звернувся до суду з вказаним позовом.
Крім того, з огляду на висновки, викладені Європейським судом з прав людини у рішенні в справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 року питання правомірності відчуження об'єктів нерухомості з комунальної власності становлять не тільки державний, а й суспільний інтерес.
Недотримання під час проведення зазначеної приватизації вимог чинного законодавства, принципів відкритості, максимальної ефективності та економії, унеможливило раціональне та ефективне використання комунального майна громади, що в свою чергу порушує матеріальні інтереси держави, а також безпосередньо порушує права та інтереси мешканців територіальної громади, утвердження і забезпечення яких є головним обов'язком держави відповідно до ст. 3 Конституції України.
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що звернення прокурора до суду у даній справі спрямоване на дотримання встановлених Конституцією України принципів верховенства права та законності, а також задоволення суспільної потреби у дотриманні вимог чинного законодавства під час відчуження об'єктів нерухомості з комунальної власності, суд дійшов висновку про наявність у прокурора достатніх правових підстав для звернення до суду з позовом у захист інтересів держави.
Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.02.2018 року № 1008/18 "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" в частині, а саме: пункту 70 додатку до рішення; визнання недійсним договору № 5586-В-С від 14.06.2018 року купівлі-продажу нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-:-8, І в літ. "А-2" загальною площею 94 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Юннатів, 8, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Міхеєвою Іриною Іванівною, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Тихоновою І.В. і зареєстрований в реєстрі за № 130; скасування запису № 28828422 від 05.11.2018 року про проведену державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-8, І в літ. "А-2" загальною площею 94 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Юннатів, 8, за Фізичною особою-підприємцем Міхеєвою Іриною Іванівною та зобов'язання фізичну особу-підприємця Міхеєву Ірину Іванівну повернути територіальній громаді міста Харкова нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-8, І в літ. "А-2" загальною площею 94 кв.м. та вартістю 245 040, 00 грн., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Юннатів, 8 підлягають до задоволення у повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, судовий збір у розмірі 7 517,60 грн. у даній справі покладається на відповідачів, а саме з відповідача 1 судовий збір у розмірі 2 505,87 грн., з відповідача 2 судовий збір у розмірі 2 505,87 грн., з відповідача 3 судовий збір у розмірі 2 505,86 грн.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 13, 42, 73, 74, 86, 129, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати незаконним та скасування рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.02.2018 року № 1008/18 "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" в частині, а саме: пункту 70 додатку до рішення.
Визнати недійсним договору № 5586-В-С від 14.06.2018 року купівлі-продажу нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-:-8, І в літ. "А-2" загальною площею 94 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Юннатів, 8, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Міхеєвою Іриною Іванівною, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Тихоновою І.В. і зареєстрований в реєстрі за № 130.
Скасувати запис № 28828422 від 05.11.2018 року про проведену державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-8, І в літ. "А-2" загальною площею 94 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Юннатів, 8, за Фізичною особою-підприємцем Міхеєвою Іриною Іванівною.
Зобов'язати фізичну особу-підприємця Міхеєву Ірину Іванівну повернути територіальній громаді міста Харкова нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-8, І в літ. "А-2" загальною площею 94 кв.м. та вартістю 245 040, 00 грн., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Юннатів, 8.
Стягнути з Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, ЄДРПОУ 04059243) на користь прокуратури Харківської області (61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4, ЄДРПОУ 02910108, банк отримувача: Державна казначейська служба України, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації витрат бюджету - 2800) 2 505,87 грн. судового збору.
Стягнути з Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, б. 16, ЄДРПОУ 14095412) на користь прокуратури Харківської області (61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4, ЄДРПОУ 02910108, банк отримувача: Державна казначейська служба України, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації витрат бюджету - 2800) 2 505, 87 грн. судового збору.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Міхеєвої Ірини Іванівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь прокуратури Харківської області (61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4, ЄДРПОУ 02910108, банк отримувача: Державна казначейська служба України, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації витрат бюджету - 2800) 2 505, 86 грн. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Інформація по справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Реквізити сторін:
прокурор: Керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області (61072, м. Харків, вул. Тобольська, буд. 55-а);
відповідач 1: Харківська міська рада (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7, ЄДРПОУ 04059243)
відповідач 2: Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 16, ЄДРПОУ 14095412);
відповідач 3: Фізична особа-підприємець Міхеєва Ірина Іванівна ( АДРЕСА_1 , , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Повне рішення складено "12" листопада 2020 р.
Суддя О.О. Ємельянова