"02" листопада 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2081/20
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Ісак Д.П.
За участю представників сторін:
Від позивача: Циганкова Ю.С. за довіреністю;
Від відповідача: не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Медхауз свіс гмбх” до товариства з обмеженою відповідальність „Фармдрайв” про стягнення 733 166,55 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю „Медхауз свіс гмбх” (далі по тексту - ТОВ „Медхауз свіс гмбх”) звернулось до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальність „Фармдрайв” (далі по тексту - ТОВ „Фармдрайв”) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 733 166,55 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе за умовами договору поставки №ОФ-010416 від 01.04.2016р. зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого позивачем товару.
ТОВ „Фармдрайв” було належним чином повідомлено про розгляд господарським судом даної справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням, з якого вбачається, що ухвала суду від 27.07.2020р. про відкриття провадження у справі була вручена відповідачеві 07.08.2020р. При цьому, інші поштові повідомлення були повернуті до суду у зв'язку з відсутністю адресата.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
З огляду на вищевикладені приписи процесуального законодавства, враховуючи ненадходження до суду від відповідача повідомлення про зміну свого місцезнаходження, господарський суд доходить висновку про належне повідомлення ТОВ „Фармдрайв” про розгляд даної справи судом. Оскільки ТОВ „Фармдрайв” не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
01.04.2016р. між ТОВ „Медхауз свіс гмбх” (Постачальник) та ТОВ „Фармдрайв” (Покупець) було укладено договір поставки №ОФ-010416 (з урахуванням протоколу розбіжностей), відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, Постачальник зобов'язується поставляти непродовольчі товари відповідно до поданого Покупцем замовлення, а Покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість. Предметом даного договору є товари, що визначені у відповідних супровідних документах (накладних, товарно-транспортних накладних тощо), які є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно з п. п. 1.3, 4.1 договору поставки №ОФ-010416 від 01.04.2016р. право власності на товар переходить до Покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної накладної, яка засвідчує момент передачі товару, якщо інший порядок переходу права власності на товар від Постачальника до Покупця не визначений Постачальником. Ціна на кожне найменування товару за цим договором визначається виходячи з відпускних цін встановлених Постачальником на момент отримання заявки Покупця та вважається остаточно узгодженою в розмірі вказаному у документах, що підтверджують передачу товару (накладні та/або акти прийому-передачі), якщо інше не визначено Постачальником відповідно до умов цього договору.
Відповідно до п. п. 4.2, 4.4 договору поставки №ОФ-010416 від 01.04.2016р. розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в національній валюті України (гривнях) в безготівковому порядку шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Покупець сплачує за поставлений йому товар через кожні 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту першої поставки такого товару по мірі його реалізації третім особам (в тому числі кінцевому споживачу).
Положеннями п. 4.5 договору поставки №ОФ-010416 від 01.04.2016р. встановлено, що у разі не реалізації Покупцем поставленого Постачальником товару протягом 90 (дев'яносто) календарних днів з моменту його постачання Покупець зобов'язаний за першою вимогою Постачальника повернути йому увесь поставлений та не реалізований товар протягом семи календарних днів з моменту пред'явлення такої вимоги. Повернення товару здійснюється за рахунок та транспортом Постачальника. У разі якщо Покупець не повернув поставлений товар на вимогу Постачальника, Покупець тим самим підтверджує, що поставлений йому товар був повністю реалізований та зобов'язується сплатити Постачальнику його вартість. Товар, що повертається Покупцем повинен бути без пошкоджень, мати відповідний товарний вигляд та непошкоджену упаковку.
Згідно з п. 4.6 договору поставки №ОФ-010416 від 01.04.2016р. Постачальник та Покупець домовились, що незалежно від умов п. 4.4. даного договору Покупець зобов'язаний остаточно розрахуватися з Постачальником за кожну партію поставленого товару не пізніше 90 (дев'яносто) календарних днів з моменту поставки такої партії товару.
Відповідно до п. 6.1 договору поставки №ОФ-010416 від 01.04.2016р. цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими на те сторонами і діє до 31.12.2017р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором, в тому числі і щодо нарахування неустойки за цим договором. Сторони домовилися, що у випадку, якщо жодна із сторін за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії даного договору, не повідомить другу сторону про припинення його дії договір вважається автоматично пролонгованим на наступний календарний рік на тих же умовах.
На виконання умов договору поставки №ОФ-010416 від 01.04.2016р., укладеного між сторонами по справі, ТОВ „Медхауз свіс гмбх” протягом періоду з 01.11.2019р. по 30.03.2020р. було поставлено відповідачу товар на загальну суму 776 445,55 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними /т. 1, а. с. 20-250; т. 2, а. с. 1-105/. При цьому, видаткові накладні були підписані з боку ТОВ „Фармдрайв” без зауважень.
25.05.2020р. ТОВ „Медхауз свіс гмбх” звернулось до ТОВ „Фармдрайв” із претензією №183 про сплату заборгованості за договором поставки №ОФ-010416 від 01.04.2016р. у загальному розмірі 973 204,49 грн. Вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
28.05.2020р. ТОВ „Медхауз свіс гмбх” звернулось до ТОВ „Фармдрайв” із повідомленням №189 про розірвання договору поставки №ОФ-010416 від 01.04.2016р.
28.05.2020р. ТОВ „Медхауз свіс гмбх” звернулось до ТОВ „Фармдрайв” із повідомленням №190, відповідно до якого просило сплатити заборгованість у розмірі 973 204,49 грн., яка виникла в результаті неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе за умовами договору поставки №ОФ-010416 від 01.04.2016р. грошових зобов'язань.
Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до ТОВ „Фармдрайв”, позивачем було наголошено, що відповідачем у порушення прийнятих на себе за умовами договору поставки товару не було у повному обсязі оплачено вартість поставленого товару, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду із даними позовними вимогами.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Положеннями ст. 530 ЦК України встановлено наступне: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Проте, в порушення наведених норм закону ТОВ „Фармдрайв” не було у повному обсязі оплачено позивачеві вартість поставленого згідно умов договору №ОФ-010416 від 01.04.2016р. товару, в результаті чого станом на момент вирішення даного спору у відповідача наявна заборгованість у розмірі 733 166,55 грн.
З викладених обставин, позовні вимоги ТОВ „Медхауз свіс гмбх” до ТОВ „Фармдрайв” про стягнення суми основного боргу у розмірі 733 166,55 грн. підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Підсумовуючи вищезазначене, позов товариства з обмеженою відповідальністю „Медхауз свіс гмбх” до товариства з обмеженою відповідальність „Фармдрайв” підлягає задоволенню шляхом присудження до стягнення на користь позивача суми основного боргу у розмірі 733 166,55 грн.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Фармдрайв” /65038, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. 118, прим. 101; ідентифікаційний код 40388243/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Медхауз свіс гмбх” /49027, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 53; ідентифікаційний код 35341093/ заборгованість у розмірі 733 166,55 грн. /сімсот тридцять три тисячі сто шістдесят шість грн. 55 коп./ , судовий збір у розмірі 10 997,50 грн. /десять тисяч дев'ятсот дев'яносто сім грн. 50 коп./.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення складено 12 листопада 2020 р.
Суддя С.П. Желєзна